АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС АНТИМОНОПОЛЬНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Україні відбувається стрімкий розвиток  ринкової економіки на конкурентних засадах. Держава (у особі уповноважених органів та посадових осіб) має забезпечувати якісний розвиток, зокрема, шляхом розробки та впровадження державної конкурентної політики, застосування заходів і засобів регулювання економічної конкуренції. Конкурентна політика в нашій державі являє собою комплекс організаційно-правових заходів, спрямованих на розвиток та захист конкуренції, подолання монопольних тенденцій та недобросовісної конкуренції в економіці України, регулювання сфер функціонування природних монополій, сприяння фінансовій, матеріально-технічній, інформаційній, інноваційній, консультативній, а також іншій підтримці суб’єктів господарювання, яка забезпечує розвиток конкуренції та здійснюється уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління і контролю. Державне регулювання економічної конкуренції здійснюється за допомогою системи заходів, що застосовуються спеціально уповноваженим органом – Антимонопольним комітетом України.

Слід зазначити, що проведення в Україні адміністративної реформи, а також адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу вплинули на законодавче закріплення правового статусу Антимонопольного комітету України, який дотепер займає невизначене становище у системі органів державної влади. За таких умов не втрачає актуальності дослідження проблем адміністративно-правового статусу Антимонопольного комітету України, характеристика його структури та функцій, а також розробка на цій основі пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання його діяльності.

Теоретичну основу роботи складали наукові праці вчених-юристів, які досліджували загальні проблеми розвитку науки адміністративного права:        В.Б. Авер’янова, Д.М. Бахраха, О.М. Бандурки, Ю.П. Битяка,                                   І.П. Голосніченка, В.М. Горшеньова, В.К. Колпакова, О.В. Кузьменко,                     Є.Б. Кубка, Л.Л. Попова, М.М. Тищенка, В.К. Шкарупи, В.В. Цветкова та інших.

Здійснення дослідження визначеного предметного спрямування обумовило необхідність звернення до напрацювань вчених, які вивчали окремі аспекти діяльності Антимонопольного комітету України. Зокрема,  захист конкурентних правовідносин вивчали Л.Р. Біла, О.О. Бакалінська, Ю.В. Журик, Н.М. Корчак, С.А. Кузіміна, О.Л. Чернелевська, І.А. Шуміло та інші; загальні проблеми регулюючого впливу держави на економіку розглядали О.Ф. Андрійко, Л.К. Воронова, Т.М. Кравцова, О.М. Олещенко, О.П. Рябченко та інші. Адміністративно-правовий статус державних органів та посадових осіб був предметом досліджень А.М. Авторова, Н.О. Армаш, Я.В. Журавля, Л.В. Крупнової, Н.В. Лебідь, А.М. Подоляки, С.В. Шестакова та інших. Питання сутності та підстав адміністративної відповідальності були предметом пошуку Є.В. Додіна, В.В. Зуй, М.В. Коваля, В.К. олпакова, Т.О. Коломоєць, А.Т. Комзюка, Д.М. Лук’янця, О.І. Остапенка та інших.

Отже, у сучасних наукових дослідженнях з адміністративного права проблема адміністративно-правового статусу Антимонопольного комітету України вивчена фрагментарно, що обумовлює потребу здійснення її комплексного наукового аналізу. Крім того, наявність суперечностей у чинному антимонопольному законодавстві визначає необхідність формування системних змін до законів, підзаконних актів, які мають спиратись на відповідну теоретичну модель.

Таким чином, прогалини у розробках на теоретичному рівні, наявність певних правових суперечностей обумовили вибір теми дисертації.