МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТОРГОВЕЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сьогоднішній день одним з важливих питань, які цікавлять Україну в контексті співпраці з ЄС, виступає визначення подальших напрямів співробітництва в сфері торговельних відносин. Розвиток українського товаровиробництва безпосередньо пов’язаний із ринком збуту вироблених в Україні товарів, а також із тими умовами, в яких здійснюється як саме виробництво, так і подальша реалізація його продуктів. Важливим аспектом в цьому плані виступає надання можливості українським підприємствам розширювати свій споживчий ринок шляхом співробітництва з європейськими партнерами, споживачами. З іншого боку, ЄС зацікавлений в розширенні власного ринку збуту шляхом співпраці з Україною.

Відомо, що торговельна політика ЄС здійснюється на двох рівнях: на внутрішньому ринку ЄС між державами-членами та з третіми країнами, які до ЄС не входять. Розвиток торговельної політики на внутрішньому ринку відбувався за напрямом від секторальної інтеграції до поступового розширення принципів та засад інтеграції на всі економічні сфери, перетворюючи торгівлю між державами-членами на єдиний спільний ринок. До 90-х років процес становлення внутрішнього ринку характеризується як процес лібералізації торгівлі, якому притаманні значні поступки в сфері оподаткування, накладення мита, встановлення стандартів та визначення якості товарів. В середині 90х років відбувається перехід від лібералізації торгівлі до внутрішнього ринку як простору без внутрішніх кордонів, якому притаманне взаємне визнання якості та стандартів, утворення економічного та митного союзу з єдиним митним тарифом, тощо. Важливо, що вирішення питань щодо обрання напрямів та принципів здійснення зовнішньої торгівлі  ЄС здійснюється в рамках виключної компетенції його уповноважених інституцій. Здійснення торговельної політики щодо країн, які не є членами ЄС, забезпечує Рада ЄС, Європейська Комісія та Особливий комітет (Комітет статті 133). Виключність компетенції ЄС у сфері спільної торговельної політики все ж не є абсолютною, оскільки державам надане право в разі необхідності самостійно здійснювати необхідні заходи в сфері зовнішньої торгівлі і повідомляти про це решту держав-членів.  Разом із тим, Комісія наділена правом приймати рішення про зміну чи відміну державою-членом таких заходів.

Зважаючи на той факт, що, по-перше, для України ЄС виступає важливим стратегічним партнером в торговельних відносинах; по-друге, з ЄС укладено Угоду про партнерство та співробітництво, але експерти наголошують на необхідності створення поглибленої зони вільної торгівлі між ЄС та Україною; по-третє, ЄС не виявляє яскраво вираженого прагнення до створення означеної зони, підкреслюючи наявні недоліки в організації та правовому регулюванні зовнішньої торгівлі України; по-четверте, проти України постійно порушуються антидемпінгові розслідування, кількість яких останнім часом тільки збільшується, що вже ставить під сумнів захисний характер захисних заходів ЄС, на перший план виводячи суто протекціоністські цілі їх застосування стосовно України, –   постає питання щодо розуміння сутності міжнародно-правового регулювання торговельної політики ЄС з метою формування повного уявлення про зазначені механізми та засади правового регулювання зовнішньої торгівлі ЄС, а також про застосування ним захисних заходів. 

Питання міжнародно-правового регулювання торговельної політики ЄС певним чином вже висвітлювалися в науковій літературі. Насамперед слід відмітити, що ця тема переважним чином була дослідження західними науковцями, такими як: К. Армстронг, Р. Берентс, К. Бернард, Ж.Бесселер, Ж.Вейлер, І. Маклод, І.Д. Гендрі, К.Дейвіс, М. Кремона, Е. Майер, К. Маолейн, П. Олівер, Г. Раут, Д. Скотт, А.Уільям та іншими. Слід відзначити і той факт, що російська наука відрізняється більш високим рівнем приділення уваги означеному питанню. Так, ґрунтовними є дослідження В.В. Безбаха, С.О.Григоряна, Л.М.Ентіна, А.Я. Капустіна, С.Ю.Кашкіна, В.К. Пучинського, Б.Н.Топорніна, Ю.М. Юмашева. В Україні окремими питаннями правового регулювання зовнішньої торгівлі ЄС займалися І.А. Березовська, М.П.Гармаш, В.В.Коновалов, М.Микієвич, О.В.Оніщук, А.С.Осика, С.Г.Осика, О.О.Покрещук, Я.Л.Шиманський.  Окремо слід вказати на дослідження, здійсненне З.Мозіль, «Правове регулювання міжнародної торгівлі в рамках Європейського Союзу», в якому досить докладно викладено суть піднятої теми. Однак, окремі питання внаслідок об’ємності змісту тематики залишилися недослідженими, що зумовлює необхідність їхнього вивчення та аналізу. Все вище викладене свідчить про актуальність та доцільність здійснення дослідження за обраним напрямком.