АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Державна влада в Україні сьогодні функціонує за нових соціально-економічних та політичних умов, які потребують використання ефективних підходів до регулювання суспільних відносин у всіх сферах життєдіяльності. Відтак особливо важливо акцентувати увагу на необхідності таких підходів до використання оптимальних методів і прийомів управління. У найзагальнішому розумінні управління розглядається як поняття, що характеризує впорядкування взаємозв’язків і взаємодії певної множини елементів суспільства. Одним із видів управління, за допомогою котрого формуються зв’язки у суспільному житті, є соціальне управління, в якому провідну роль відіграє державне управління, адже саме на нього покладається здійснення необхідних заходів впливу на суспільство чи його окремі ланки з метою їх упорядкування, збереження якісної специфіки, вдосконалення і розвитку. Однак, складність належного забезпечення порядку управління полягає в тому, що коло відносин, котрі потребують регулювання з боку держави, постійно зростає. Тому вдосконалення адміністративного законодавства як важливої складової адміністративної реформи спрямовується на розвиток демократичних засад, забезпечення захисту відносин у сфері встановленого порядку управління, поліпшення діяльності інститутів державної влади та місцевого самоврядування. Як свідчить практика, за останні п’ять років порядок управління в державі був розбалансований та здійснювався у так званому «ручному режимі».

На підставі світового досвіду законотворчої діяльності встановлено, що з-поміж багатьох адміністративно-правових відносин особливу увагу слід приділяти захисту порядку управління, встановленого у державі. Аналіз чинного законодавства про адміністративні правопорушення та практики його застосування органами внутрішніх справ підтверджує, що окремі норми не повною мірою відповідають вимогам часу і змісту адміністративно-правової реформи, а отже, не можуть бути належним чином виконані. Науково-теоретичний рівень забезпечення адміністративно-юрисдикційної діяльності органів внутрішніх справ визнається недостатнім. Робота над проектами адміністративно-правових актів з питань адміністративної юрисдикції потребує чіткого визначення перспектив розвитку законодавства. У цьому контексті винятково актуальним є вдосконалення нормативно-правового регулювання забезпечення встановленого порядку управління органами внутрішніх справ, що, безумовно, стимулюватиме ефективність їх функціонування для вирішення завдань охорони громадського порядку та боротьби з правопорушеннями. Саме це зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Науково-теоретичною базою дисертації стали загальнотеоретичні праці фахівців у галузі теорії управління, адміністративного права та процесу, зокрема В.Б. Авер’янова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, Т.О. Гуржія, С.М. Гусарова, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, Є.В. Курінного, О.І. Остапенка, В.П. Пєткова, Н.Г. Саліщевої, В.М. Селіванова, Ю.О. Тихомирова, А.П. Шергіна, О.М. Якуби, Х.П. Ярмакі та інших. Однак у численних публікаціях цих та інших учених адміністративно-правове забезпечення встановленого порядку управління органами внутрішніх справ розглядається побіжно, лише у зв’язку з іншою проблематикою. У них не йдеться про відповідний комплексний аналіз цього актуального питання. Враховуючи це, а також зважаючи на наукову і практичну важливість проблеми, усвідомлено необхідність узагальнення зібраного емпіричного, науково-теоретичного та статистичного матеріалу, проведення оцінки існуючих тенденцій діяльності органами внутрішніх справ у сфері забезпечення встановленого порядку в Україні.