АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Екологічні проблеми займають першочергове місце в житті сучасного суспільства. З-поміж різноманітних характеристик ХХІ ст. найбільш насторожливим є визначення його як епохи екологічних криз. Людина в результаті своєї господарської діяльності порушує рівновагу в природі, руйнує навколишнє середовище, чим ненавмисно (або цілеспрямовано) створює для себе несприятливі умови існування. На сьогодні не залишилося жодної важливої для життєдіяльності людства сфери, яка б не зазнала руйнівного впливу стихійного розвитку цивілізації – від озонового шару і спустошення екосистем Світового океану, до незворотних мутацій генома, – внаслідок забруднення довкілля.

Екологічна ситуація в Україні викликає неабияку стурбованість, адже подальше бездумне заподіяння шкоди довкіллю може призвести до незворотних наслідків – остаточного вичерпання природних ресурсів держави, що є природною основою соціально-економічного розвитку і добробуту населення, деградації середовища існування, підвищення захворюваності та скорочення тривалості життя людини.

Зміст завдань, що зумовлюють виникнення функцій держави, спричинені внутрішніми і зовнішніми чинниками. Так, зокрема, кризові явища в сучасній екологічній сфері потребують концентрації зусиль держави, всіх її органів для реалізації функції охорони природи.

Охорона навколишнього природного середовища є однією з найважливіших функцій держави, яку вона делегує органам державної влади. Діяльність щодо охорони природи в межах своєї компетенції здійснюють уповноважені органи виконавчої влади, проте їхня система має серйозні внутрішні проблеми. Постійні кадрові переміщення і структурні реорганізації у зазначених органах призводять до дублювання їх функцій.

Необхідно зазначити, що за часів незалежності України для вирішення природоохоронних завдань було прийнято низку нормативно-правових актів. Однак, доводиться констатувати наявні прогалини в екологічному законодавстві, а також недостатнє теоретичне дослідження проблем охорони природи, зокрема адміністративно-правових засад діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави.

Загальні проблеми охорони навколишнього природного середовища та теорії прав людини у сфері природи розглядали у своїх роботах В.І. Андрейцев, В.Д. Бакуменко, Г.І. Балюк, Т.В. Гардашук, А.П. Гетьман, М.І. Єрофєєв, І.І. Каракаш, В.В. Костицький, А.В. Котелевець, Н.Д. Красилич, М.В. Краснова, С.М. Кравченко, С.В. Кузнєцова, О.Я. Лазор, Н.Р. Малишева, М.І. Малишко, В.Л. Мунтян, З.А. Павлович, В.Ф. Погорілко, О.О. Погрібний, Б.Г. Розовський, Н.І. Тітова, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга, В.В. Янчук та ін., а також такі знані зарубіжні вчені, як Г.А. Аксеньонок, А.С. Боголюбов, М.М. Брінчук, Б.В. Єрофеєв, О.С. Колбасов, М.Ф. Реймерс та ін.

У сучасних наукових дослідженнях до окремих теоретичних і практичних аспектів державного управління у сфері охорони природи, діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави, забезпечення охорони навколишнього природного середовища, адміністративно-правового механізму забезпечення охорони природи, особливостей адміністративної відповідальності в зазначеній сфері звертаються у своїх працях В. Б. Авер’янов, І. В. Арістова, О. М. Бандурка, А. І. Берлач, В. Т. Білоус, І.Л. Бородін, Є. В. Додін, Р. А. Калюжний, М.В. Ковалів, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, М. В. Корнієнко, О. В. Кузьменко, І.О. Личенко, Н. Р. Нижник, О. І. Остапенко, В. П. Пєтков, М. М. Тищенко, Х.П. Ярмакі та інші.

Праці вказаних науковців створюють методологічні передумови для всестороннього дослідження адміністративно-правових засад діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави в умовах сьогодення.

Водночас доводиться констатувати, що у сфері адміністративно-правового забезпечення охорони навколишнього природного середовища спостерігається недостатня розробка питань, що стосуються окресленої теми. Сучасні українські вчені-правники розглядають проблеми охорони природи переважно в межах навчальних посібників з екологічного права. Разом із тим, окремі публікації та комплексні дослідження у науці адміністративного права щодо функціонування органів забезпечення природоохоронної функції держави, тим більше органів виконавчої влади відсутні. Це доволі переконливо доводить необхідність проведення наукових розробок в означеній сфері та свідчить на користь актуальності проведеного дисертаційного дослідження.