КОЛІЗІЙНИЙ ПРИНЦИП ТІСНОГО ЗВ\'ЯЗКУ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах зовнішньоекономічна діяльність та експортний потенціал України мають ключове значення для її сталого економічного розвитку, зміцнення національних державних інститутів та громадянського суспільства. Успішна міжнародно-правова інтеграція України до світової економіки та міжнародної торгівлі передбачає наявність розвинутого національного колізійного законодавства, а також арсеналу сучасних колізійних інструментів для вирішення справ, ускладнених іноземним елементом. З прийняттям у 2005 році Закону України "Про міжнародне приватне право", яким оновлено механізми розв’язання колізій в українському праві, однією із центральних проблем стає зміст, структура колізійного принципу тісного зв’язку та порядок його практичного застосування. Сфера дії цього колізійного принципу поширюється на регулювання договірних, деліктних та шлюбно-сімейних відносин. Крім цього, тісний зв'язок використовується для визначення особистого статусу особи, застосування імперативних норм як внутрішнього права, так і права іноземної (третьої) країни.

У зарубіжній доктрині та практиці міжнародного приватного права принцип тісного зв'язку досліджувався різними вченими. Так, у США – це В. Різ, Е. Чітем, Р. Лафлар, А. Еренцвейг, П. Борхес, С. Семіонідес, К. Петерсен,    К. Недельман, Дж. Янгер, А. фон Маєйр, П. Херцог, Т. Хартлей; в Англії – Дж. Вестлейк, Дж. Чешир, П. Норт, А. Дайсі, Л. Коллінз, А. Філіп, К. Ліпстейн, А. Саймон, П. Кай,          А.Ф. Манн, П. Плендер, Дж. Фавсет, Дж. Хілл, А. Джеффей, Р. Фентіман, А. Чонг; у Німеччині – К. Гейер, Г. Кегель, Х. Нойхауз, В. Шаффнер, Г. Харбургер; у Швейцарії –       М. Блессінг, Ф. Вішер, А. Шнітцер; в Австрії – Ф. фон Швінд, М. Швіман, Н. Возер; у Франції – А. Батіффоль, П. Лагард; в Італії – Є. Вітто, Е. де Нова; у Нідерландах – О. Ландо; у Росії – В.П. Звєков, Е.В. Кабатова, Ю.В. Монастирський, В.Л. Толстих, Н.Ю. Єрпильова, А.А. Шулаков, О.Н. Садіков, Н.Г. Вілкова, М.П. Бардіна, М.Р. Будков, Р.М. Ходикін,        М.А. Ахрименко та інші.

У сучасній українській науці міжнародного приватного права колізійний принцип тісного зв’язку аналізувався у наукових працях таких відомих вітчизняних вчених, як В.І. Кисіль та А.С. Довгерт. Окремі аспекти даної проблеми знайшли відображення у монографіях, дисертаціях та наукових статтях О.О. Мережка, І.М. Забари, Р.А. Майданика,                    Б.М. Криволапова, В.Я. Калакури, О.О. Кармази, А.Ю. Серьогіна, Г.А. Цірата, Г.В. Цірат, Г.С. Фединяк, Л.С. Фединяк, О.Р. Кибенко, В.М. Гайворонського, В.П. Жушмана, В.В. Балдинюка, А.О. Філіп'єва та інших. Вагоме значення для оцінки загальних тенденцій колізійно-правового регулювання, без аналізу яких неможливо здійснити всебічне та повноцінне дослідження концепції тісного зв’язку в сучасному праві, відіграють фундаментальні роботи українських академіків НАН України А. Грабаря та В. Корецького. Проте, незважаючи на наявність наукових робіт із вивчення цього колізійного принципу, необхідно визнати, що на даний час в українській науці відсутнє системне та комплексне дослідження змісту, структури та механізму дії колізійного принципу тісного зв’язку, що особливо негативно віддзеркалюється на його практичному застосуванні. Для суддів, а також юристів-практиків колізійний принцип тісного зв’язку та умови його застосування до цього часу залишаються недостатньо вивченими та обґрунтованими. Цим зумовлено актуальність проблеми та вибір теми для проведення даного дисертаційного дослідження.