ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ ПРОБЛЕМИ ПРОТИДІЇ ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ В ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ Автореферат

Актуальність теми. Організована злочинність загрожує демократії і погіршує наявні небезпечні показники економічної нерівності населення у світовому вимірі. Її розміри оцінюються у 2 трильйони американських доларів, про що свідчать дані новітнього дослідження, проведеного під егідою ООН (The State of the Future Survey by the World Federation of United Nations Associations). Щорічні прибутки злочинних угруповань у всьому світі приголомшують: вони дорівнюють ВВП Великої Британії і вдвічі перевищують разом узяті оборонні бюджети країн світу.

Активізація організованої злочинності є характерною рисою для всіх держав, що перебувають на етапі трансформації. Не є винятком, на жаль, і Україна. Організована злочинність на сьогодні становить для України загрозу національній безпеці. Подолання негативної ситуації, що склалась у світі та в окремих країнах з організованою злочинністю, потребує спільних скоординованих дій світового співтовариства, у тому числі усунення суперечностей між законодавством різних країн. Варто визнати, що протидія організованій злочинності в XXI ст. вже не може бути такою, якою вона була минулого століття.

Україна активно демонструє своє бажання ввійти до європейської спільноти, яка характеризується високим рівнем розвитку демократії, пріоритетом прав людини, верховенством права, а також високими стандартами безпеки, добробуту та рівня життя людей, реальною дією принципу невідворотності покарання. Зміцнення демократичних інститутів є неможливим без зменшення негативних впливів корупції та організованої злочинності. Поступове приведення українського законодавства у сфері протидії організованій злочинності у відповідність до загальновизнаних стандартів Ради Європи (РЄ) і норм права Європейського Союзу (ЄС), розробка нових законів у цій сфері є практичними діями до втілення в життя реформи в правовій сфері, вдосконалення вітчизняного законодавства й системи кримінальної юстиції та впровадження ефективних моделей запобіжної діяльності.

У Концепції розвитку кримінологічної науки в Україні на початку XXI ст. наголошено, що актуальною проблемою для кримінологічного дослідження є з’ясування дійсної сутності організованої злочинності, розкриття її змісту як організованої злочинної діяльності, визначення реальних розмірів, а також чинників, що зумовлюють її, стратегії запобігання та протидії злочинності засобами правоохоронних органів, передусім їх спеціальними підрозділами.

Усі ці обставини зумовлюють необхідність проведення комплексного кримінологічного дослідження теорії та практики протидії організованій злочинності в європейських країнах.

Проблема організованої злочинності була предметом досліджень багатьох українських учених. Її висвітлюють у своїх працях Л. В. Багрій-Шахматов, Ю. В. Баулін, П. Д. Біленчук, В. І. Борисов, Ф. Г. Бурчак, А. Ф. Волобуєв, В. В. Голіна, Н. О. Гуторова, І. М. Даньшин, О. М. Джужа, О. Ф. Долженков, О. О. Дульський, А. П. Закалюк, В. С. Зеленецький, А. Ф. Зелінський, С. О. Єфремов, О. Г. Кальман, О. О. Кваша, М. І. Камлик, Н. С. Карпов, В. П. Корж, М. Й. Коржанський, Я. Ю. Кондратьєв, О. М. Костенко, М. В. Костицький, О. Г. Кулик, І. П. Лановенко, Б. В. Лизогуб, О. М. Литвак, В. Г. Лихолоб, Є. К. Марчук, М. І. Мельник, В. М. Попович, Е. В. Расюк, Б. В. Романюк, В. М. Смітієнко, В. В. Сташис, В. Я. Тацій, В. П. Тихий, І. К. Туркевич, Г. О. Усатий, В. Ф. Ущаповський, В. І. Шакун, О. Н. Ярмиш. Однак до цього часу в українській кримінології нечисленними залишаються порівняльні дослідження, зокрема, практики контролю організованої злочинності в європейських країнах. Окремі складники європейського досвіду протидії останній із кримінологічних, соціологічних, кримінально-правових, кримінально-процесуальних і криміналістичних позицій висвітлено в працях вітчизняних науковців: А. А. Бови, О. М. Джужі, В. М. Дрьоміна, Т. І. Качки, Я. Ю. Кондратьєва, М. В. Корнієнка, Н. А. Зелінської, С. В. Морозенка, М. А. Погорецького, І. В. Пшеничного, А. В. Савченка, Є. Д. Скуліша, В. А. Тимошенка, В. О. Тулякова, М. І. Хавронюка, А. Ф. Юрченка, а також зарубіжних учених: Ю. М. Антоняна, О. М. Ведернікової, Е. Г. Гасанова, Г. А. Голіка, Я. І. Гілінського, О. І. Гурова, А. І. Долгової, С. М. Іншакова, І. І. Карпця, О. І. Коробєєва, Н. Ф. Кузнєцової, В. В. Лунєєва, Н. О. Лопашенко, В. І. Михайлова, А. С. Нікіфорова, В. А. Номоконова, А. С. Овчинського, В. С. Овчинського, Г. Л. Репецької, Т. Серватко, Л. П. Тюріної та ін.

Теоретичну базу цього дослідження становлять, передусім, монографії і статті зарубіжних учених із кримінології, соціології, психології, політології, у тому числі наукові праці, в яких відображено результати багатьох емпіричних досліджень організованої злочинності найвідоміших кримінологів Європи, зокрема Г. Альбрехта (H.-J. Albrecht), К. Ароми (K. Aromaa), Т. Бейкена (T. Beken), М. Ван Дайка (M. Van Dijck), Я. Ван Дайка (J. Van Dijk), П. Ван Дайна (P. Van Duyne), М. Кілчлінга (M. Kilchling), М. Леві (M. Levi), Л. Паолі (L. Paoli), Е. Плавачевського (W. Plywaczewski), Е. Савони (E. Savona), К. Фіджноута (C. Fijnaut), К. Фон Лампе (K. Von Lampe) та ін.

Borger, J. Organized crime: the $2 trillion threat to the world’s security [Електронний ресурс] / J. Borger // The Guardian. – 2007. – 12 September. – Режим доступу: http://www.guardian.co.uk/world/2007/sep/12/topstories3.main section. – Заголовок з екрана.

Там само.