ВАКАНСІЇ ТА СПІВРОБІТНИЦТВО

Актуальність теми. Останнім часом питанням дослідження боротьби з тероризмом приділяється чимала увага. По-перше, слід сказати, що в Україні прийнятий Закон України „Про боротьбу з тероризмом”, який за задумом було спрямовано на визначення правових та організаційних основ боротьби з тероризмом. Не можна не згадати і про закон України „Про основи національної безпеки України”, а також Стратегію національної безпеки України, в яких тероризм неодноразово згадується в якості загрози в різних сферах життєдіяльності. По-друге, проведений нами контент-аналіз дисертаційних досліджень уможливлює констатувати про певне пробудження наукового інтересу до проблем дослідження тероризму, про актуальність чого зазначалося у вітчизняних дослідженнях ще у 1998 році.

При написанні роботи автор широко використовував роботи радянських авторів, зокрема: Ю. М. Антоняна, Л. А. Арнаутова, Ю. Л. Атліваннікова, О. І. Бастрикіна, Н. С. Бєглової, І. П. Бліщенка, В. І. Бліщенко, Т. С. Бояр-Сазонович, В. В. Вітюка, Л. М. Галенської, Ю. С. Горбунова, О. С. Грачова, С. О. Ефірова, М. В. Жданова, І. Ю. Залисіна, О. В. Змєєвського, І. І. Карпеця, М. П. Кірєєва, А. І. Ковилова, В. С. Коміссарова, І. М. Кормушкіної, М. Б. Крилова, М. Я. Лазарєва, У. Р. Латипова, Б. Р. Лопухова, В. В. Лукашева, В. В. Лунєєва, Є. Г. Ляхова, В. В. Мальцева, Г. М. Міньковського, О. В. Мітрофанова, Л. А. Моджорян, В. П. Ревіна, К. Н. Салімова, Є. Н. Степанова, В. І. Чекаліна, Б. Г. Чуркова та інших.

Серед західних дослідників цієї проблеми слід назвати Д. А. Андельмана, Андерсона, Ф. Аречагу, А. Бакелеу, Дж. Бейкера, А. Бейчмана, Дж. Белла, Л. Бонанте, П. Вілкінсона, Е. Генрі, Ж. Деларю, Г. Денікера, Б. Дженкінса, В. Діні, Ж. Діспо, Ч. Добсона, Ч. Дойля, Дж. Дугарда, Б. Йотова, К. Кацмана, Р. Клаттербака, Р. Клайна, Р. Кларка, Р. Конквеста, М. Креншоу, Н. Дж. Креселя, Б. Крозьє, Р. Куппермана, В. Лакера, Д. Е. Лонга, Х. Людвига, М. Макклінтока, Л. Манконі, Б. Л. Некос, Д. О`Брайена, Й. Олександра, Н. О`Саллівана, Р. Пейна, Р. Ф. Перла, А. Політі, Дж. Поуст, В. Пранкана, К. Дж. Рілея, М. Сакара, Б. Сейбу, Д. Д. Сімона, Д. М. Снідера, Р. Трента, І. Фетчера, Р. Фірі, С. Хантінгтона, Д. Чартера, К. С. Штерна та інших.

Нині відмічаємо тенденцію до активізації наукового інтересу щодо дослідження теоретичних і практичних проблем протидії тероризму в Україні. Однак, за виключенням монографій, написаних кількома українськими дослідниками, зокрема Ємельяновим В.П., Ліпканом В.А. та Антипенком В.Ф., українська наукова думка не може зараз похвалитися широким спектром думок на цьому напрямі. Воднораз велика кількість публікацій із даної тематики обмежується здебільшого розглядом кримінологічних та кримінально-правових питань. Більше того, дані проблеми сфокусовані лише на тероризм за межами України, втім поза увагою лишаються важливі аспекти щодо можливостей зниження рівня національної безпеки міжнародними організаціями через організацію вчинення актів тероризму на території України.

Відтак, із проголошенням Президентом України євроатлантичного курсу, інтеграцією України до європейського безпекового простору актуалізується проблема забезпечення національної безпеки, однією із загроз якій є тероризм. Адекватним інструментом розв’язання даної проблеми має слугувати підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання здійснення даної діяльності і відповідно удосконалення системи боротьби з тероризмом через дослідження адміністративно-правового статусу суб’єктів протидії тероризму.

Це і обумовлює актуальність обраної для дослідження теми дисертації.