КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС РАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми зумовлена тим, що Рада національної безпеки і оборони України є відносно новим для України державним органом, конституційно-правовий статус якого перебуває в процесі формування. Тому ми вважаємо, що настала необхідність науково-теоретичного дослідження конституційно-правового статусу цього органу, використавши при цьому теоретичний і практичний досвід іноземних країн.

Актуалізація даної теми зумовлюється також тим, що на сьогоднішній день серед представників різних гілок влади і серед представників політологічної та юридичної науки існує багато поглядів на те, який саме конституційно-правовий статус повинна мати Рада національної безпеки і оборони України і, взагалі, доцільність існування даного органу.

Слід наголосити, що на сучасному етапі розвитку суспільства і держави триває реформування конституційного законодавства України, у зв’язку з чим назріла необхідність проведення системних, комплексних наукових досліджень у названій сфері правовідносин. Тому на порядку денному постало завдання уточнення і поглиблення існуючих категорій і понять конституційно-правового регулювання статусу та діяльності Ради національної безпеки і оборони України, як державного органу в системі забезпечення національної безпеки і оборони України з використанням інноваційних та апробованих у різних країнах світу теоретичних і практичних підходів. Саме це, передусім, і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження.

Обґрунтовуючи актуальність теми, слід звернути увагу й на те, що тема дисертації не належить до числа традиційних і належною мірою опрацьованих у вітчизняній конституційно-правовій науці. А тому предметом ґрунтовного вивчення стали не лише конституції та інше законодавство України і зарубіжних країн, а й наукові роботи вітчизняних та іноземних учених, присвячені зазначеній проблемі. Окрім доктринальних і нормативних джерел аналізуються також практика та передовий досвід діяльності органів, що забезпечують національну безпеку і мають багато схожого з Радою національної безпеки і оборони України.

Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали роботи українських учених-правників у галузі конституційного права, державного будівництва та адміністративного права. Це зокрема праці, в яких питанням розгляду проблем статусу та діяльності органів, що забезпечують національну безпеку, приділяли увагу правознавці О.С. Бодрук, В.О. Врадій, В.Ф. Годованець, А.С. Головін, О.М. Гончаренко, В.П. Горбулін, М.А. Горєлов, О.Г. Данільян, О.П. Дзьобань, А.Б. Качинський, В.В. Копєйчиков, В.А. Ліпкан, Е.М. Лисицин, Н.П. Маслова-Лисичкіна, Н.Р. Нижник, І.М. Петрів, С.І. Пирожков, Г.П. Ситник, О.І. Сушинський, Ю.М. Тодика, О.Н. Ярмиш та інші.

Здобувачем опрацьовано також нормативно-правові акти, статистичні дані, матеріали практики діяльності Ради національної безпеки і оборони України та аналогічних органів, що існують в інших країнах світу.

Отже, науковий інтерес автора обґрунтовувався актуальністю, теоретичною і практичною значущістю та недостатньою розробкою теми дисертації.