ПРЕЗУМПЦІЇ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідною умовою побудови правової держави в Україні є реформування кримінально-процесуального законодавства з метою посилення захисту прав учасників кримінального процесу і приведення цієї галузі законодавства у відповідність до міжнародних стандартів. Основні напрями реформування кримінально-процесуального права на сучасному етапі визначаються Концепцією вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленою Указом Президента України від 10.05.2006 р. № 361/2006, та Концепцією реформування кримінальної юстиції України, затвердженою Указом Президента України від 08.04.2008 р. № 311/2008, у нормах яких відзначається, що судочинство та належний захист прав і свобод людини можливі лише за наявності досконалого процесуального законодавства.

Визначення напрямів удосконалення кримінально-процесуального законодавства зумовлює необхідність проведення дослідження змісту правових явищ, безпосередньо пов’язаних із процесом реалізації кримінально-процесуальних норм. Одним із таких правових явищ є презумпції, які виступають специфічною правовою формою в законодавстві України. В останнє десятиліття інтерес українського законодавця до цього правового явища суттєво зріс, про що свідчить, зокрема, закріплення у ч. 1 ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У той же час, у чинному законодавстві України відсутня чітка позиція щодо ролі та місця правових презумпцій у регулюванні суспільних, у тому числі й кримінально-процесуальних, відносин. Часто елементи правових презумпцій виражені в тексті нормативно-правових актів латентно, що ускладнює застосування презумпцій на практиці.

Недостатня кількість ґрунтовних досліджень, присвячених дії презумпцій у кримінальному судочинстві, зумовлює відсутність у кримінально-процесуальній науці до теперішнього часу їх чіткої концепції. Немає єдності думок з приводу юридичної природи, класифікації, значення та місця цього елементу правової системи не тільки в теорії держави і права, але й у кримінальному процесі України, оскільки презумпції розглядаються в розділах, присвячених видам правових норм, тлумаченню норм права, юридичній техніці. Проте, правові презумпції, відомі різним правовим системам, мають самостійне наукове та практичне значення і як об’єкт вивчення потребують комплексного дослідження.

Науково-теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали роботи українських та зарубіжних вчених і практиків: В.Д. Арсеньєва, В.К. Бабаєва, М.І. Бажанова, В.Д. Басая, О.І. Бережного, М.Н. Броннікової, Л.М. Васильєва, Є.Ю. Веденєєва, В.П. Воложаніна, Т.С. Гавриш, А.В. Гриненка, Ю.М. Грошевого, Ю.Г. Зуєва, В.І. Камінської, Є.Г. Коваленка, М.Й. Коржанського, В.В. Крижанівського, О.О. Кримова,

Л.Л. Кругликова, О.А. Кузнєцової, Я.Б. Левенталя, І.А. Лібуса, В.О. Морквіна, Я.О. Мотовіловкера, В.А. Ойгензіхта, І.Л. Петрухіна, А.Л. Ривліна, І.В. Рогатюка, А.В. Смирнова, Л.П. Смишляєва, М.С. Строговича, О.М. Сичової, Є.Б. Тарбагаєва, А.В. Федотова, О.З. Хотинської, Н.Н. Цуканова, З.М. Черніловського, Д.М. Щокіна, Г.Ю. Юдківської та інших.

Незважаючи на значну кількість наукових праць, присвячених сутності та змісту правових презумпцій у кримінальному процесі, дослідженню в юридичній науці піддавалися, як правило, тільки презумпція невинуватості та презумпція істинності вироку, що набрав законної сили. Комплексні наукові дослідження правових презумпцій у кримінальному процесі за часів незалежності України відсутні, а проблеми правового регулювання цього явища врегульовані недостатньо. Особливої актуальності вони набувають сьогодні, коли триває робота над розробкою нового КПК України.