ТАКТИКА ВИЯВЛЕННЯ ТА НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ДОБРОСОВІСНИХ ПОМИЛОК У ПОКАЗАННЯХ СВІДКІВ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Невід’ємним складником процесу розбудови України як соціальної, демократичної, правової держави є забезпечення охорони прав та законних інтересів людини. Значне місце серед негативних явищ, що заважають ефективному становленню демократичних інститутів, займає злочинність, боротьба з якою ставить перед наукою та правозастосовною діяльністю завдання щодо розробки й реалізації нових, більш ефективних засобів протидії кримінальним явищам. Важливим завданням криміналістики є підвищення ефективності розкриття та розслідування злочинів. На сьогодні розслідування злочинів й судовий розгляд кримінальних справ потребують професійної майстерності слідчих, прокурорів і суддів. Ось чому досить важливим постає питання розроблення наукових положень і рекомендацій криміналістичної тактики.

Значний обсяг доказової інформації є результатом проведення вербальних слідчих дій, серед яких домінуюче місце посідає допит свідків. Перешкодою у встановленні істини по справі є показання, які не відповідають об’єктивній дійсності та реальному перебігу подій. Причинами повідомлення недостовірної інформації, поруч зі свідомою неправдою, можуть бути добросовісні помилки в показаннях свідків, що виникли під час їх формування. Дослідження механізму формування показань надасть можливість визначити відповідні тактичні прийоми діагностики, виявлення та нейтралізації таких помилок.

Теоретичним підґрунтям для вивчення зазначених питань стали праці таких відомих учених-криміналістів і процесуалістів України й зарубіжних країн, як Л. Ю. Ароцкер, О. Я. Баєв, В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, П. Д. Біленчук, В. Є. Богінський, О. М. Васильєв,  В. К. Весельський, А. І. Вінберг, Ф.В. Глазирін, В. Г. Гончаренко, Г. Г. Доспулов, А. В. Дулов, М. І. Єнікеєв, В. А. Журавель, Г. О. Зорін, Л. М. Карнєєва, В. С. Комарков, В. І. Коміссаров, В. О. Коновалова,  В. Г. Лукашевич, В. О. Образцов, М. І. Порубов, О. Р. Ратинов,  В. Ю. Шепітько, М. П. Яблоков та ін.

Разом із тим на даний час у криміналістиці бракує наукових робіт, присвячених визначенню сутності і змісту добросовісних помилок у показаннях свідків, встановленню закономірностей їх виникнення під час формування свідчень. Окремі аспекти вказаної проблеми висвітлювали у своїх працях такі науковці, як Н. І. Гаврилова, В. А. Гуняєв, Д. В. Затенацький, О. В. Полстовалов, Т. О. Сорокіна, Л. О. Щербич та ін. Однак дослідження тактико-психологічних засад діагностики, виявлення та нейтралізації добросовісних помилок у показаннях свідків залишилися поза увагою вчених. Нині існує нагальна потреба в систематизації тактичних прийомів нейтралізації таких помилок і визначенні психологічних механізмів їх застосування. Саме ці обставини зумовлюють актуальність теми даної дисертації.