АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ВИЩОЇ РАДИ ЮСТИЦІЇ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Запровадження в Україні демократичних принципів управління державою, розвиток теорії розподілу державної влади за функціями і напрямками діяльності і, у зв’язку з чим, виникнення системи «стримувань і противаг», призвело до створення нових самостійних спеціалізованих органів, здійснюючих державне управління у певній сфері (галузі) суспільних відносин, діяльність яких регулюється спеціальними законами. До таких органів відноситься: Національний банк України – у сфері управління банківською, грошово-кредитною і монетарною політикою держави; Антимонопольний комітет України – у сфері державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та державних закупівель; Вища рада юстиції – у сфері формування суддівського корпусу, дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів тощо.

Практика діяльності Вищої ради юстиції викликає необхідність теоретичного узагальнення існуючих управлінських відносин у сфері формування суддівського корпусу, дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів, виявлення і наукової оцінки прогресивних форм та методів управлінської діяльності в цій сфері, втілення принципу наукової організації формування суддівського корпусу, службових осіб і працівників Вищої ради юстиції, запровадження відповідних правових засобів їх практичної реалізації, а також дослідження процесу утворення органів формуючих суддівський і прокурорський корпус.

Поряд із цим, слід відмітити, що в науці адміністративного права на протязі тривалого періоду не приділялася увага суспільним відносинам, що входять до предмету правового регулювання цієї галузі права і пов’язані з управлінням у сфері формування суддівського корпусу, дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів, тобто діяльності, яка здійснюється Вищою радою юстиції, їх правовому регулюванню, а також внутрішньої організаційної і правової діяльності апарату цього державного органу.

Фундаментальне значення у справі раціоналізації державного управління формуванням суддівського корпусу мають думки і пропозиції, сформульовані у роботах таких відомих представників вітчизняної і зарубіжної науки державного управління та адміністративного права як: В.Б. Авер’янова, П.М. Агєєвої, О.Ф. Андрійко, Д.М. Бахраха, Н.В. Блінової, Ю.П. Битяка, В.П. Бож’євої, Г. Брєбана, Д.Д. Галлігана, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, Т.Н. Добровольською, В.В. Долежана, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, Ю.М. Козлова, О.В. Кузьменко, Б.М. Лазарева, І.Д. Перлова, В.Ф. Погорілка, А.О. Селіванова, А.А. Стрижака, Ю.О. Тихомирова, С.М. Ходиревського, В.М. Шаповала, В.І. Шишкіна, М.К. Якимчука, Ц.А. Ямпольської та інших. Удосконаленню теоретичного забезпечення управлінської діяльності Вищої ради юстиції з боку інших юридичних спеціальностей у значній мірі сприяла і сприяє плідна наукова робота В.Д. Бринцева, В.В. Городовенка, В.В. Кривенка, В.В. Молдована, Л.М. Москвича, І.В. Назарова, М.Д. авенка, І.Л. Самсіна, С.В. Прилуцького.

Отже, викладене пояснює, на наш погляд, актуальність обраної теми кандидатської дисертації, її структуру, зміст, а також вибір наукового, нормативно-правового та емпіричного матеріалу, який використовувався під час написання роботи.