Міжнародно-правове регулювання безпосереднього телевізійного мовлення

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Бурхливий розвиток і вдосконалення технологій у сфері зв'язку протягом останніх сорока років називають телекомунікаційною революцією. Інформаційні послуги і технології виходять на міжнародний рівень, формується глобальна світова система телекомунікації. Факт переходу суспільства у нову фазу розвитку – інформаційне суспільство – стає безперечним. Це, в свою чергу, сприяє розгортанню процесу глобалізації завдяки зменшенню впливу культурних і мовних кордонів, інтенсифікації міжнародного співробітництва з вирішення широкого комплексу проблем як суто технічного, так і юридичного характеру, та реалізації амбіційних космічних проектів.

Серед всього різноманіття телекомунікаційних послуг особливий статус має безпосереднє телевізійне мовлення (далі – БТМ). По-перше, це обумовлено необхідністю застосування супутників зв’язку і, відповідно, нормативно-правової бази для регулювання міжнародних правовідносин в сфері використання космічного простору, а по-друге – ключовою роллю телебачення в процесах формування інформаційного суспільства. Міжнародно-правове забезпечення діяльності держав в сфері дослідження і використання космічного простору та контроль за її здійсненням покладено на цілий ряд міжнародних організацій (далі – МО), як то ООН, МСЕ, ЮНЕСКО, ІНМАРСАТ, ЄВТЕЛСАТ, ІНТЕРСУПУТНИК, ІНТЕЛСАТ, ЄКА, ЄС, РЄ, СНД та ін. Але запроваджені в рамках таких МО правові регулятори та механізми виявилися недостатньо гнучким для такої складної сфери телекомунікації, як БТМ, що обумовило виникнення цілої низки специфічних проблеми і колізій та необхідність їх негайного вирішення. Особливу гостроту даному питанню надає загальна тенденція до переорієнтації всіх складових космічної діяльності на комерційну основу, яка в галузі телекомунікації проявляється в реструктуризації цілого ряду міжнародних організацій супутникового зв’язку.

Аналіз наукових праць провідних фахівців у галузі міжнародного космічного права – Е.Г. Жукової, О.П Каменецької, Г.М. Даниленко, Ю.М. Колосова, Ю.С. Шемшученка, Н.Р. Малишевої, І.І. Лукашука, І.П. Андрушка, О.В. Бєглого, О.О. Негоди, А.І. Дмитрієва, А.С. Пірадова, Г.П. Жукова, К.А. Бекяшева, В.С. Верещетина, П.І. Лукіна, В.В. Семеняки, Е. Галловей, С. Горова, І. Дідерікс-Фершоор, А. Кокка, О. Кунца, М. Ляхса, Ф. Нозарі, Е. Пепена, Г. Лафферандері, Ф. ван дер Дунка, В. Копал, Т. Касуге, Х. ван Траа-Енгельман та інших – свідчить про відсутність комплексного дослідження правових питань використання БТМ в умовах глобалізації. У зв’язку з цим розробка правових стандартів та дієвого механізму міжнародно-правового регулювання безпосереднього телевізійного мовлення є актуальним завданням як в науково-аналітичному, так і в практичному плані.

Стосовно України, слід відзначити, що розвиток інформаційного суспільства та впровадження новітніх інформаційних технологій в усі сфери суспільного життя, діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування є одним із пріоритетних напрямів державної політики. На сьогодні існує достатньо підстав для розбудови Єдиної національної системи зв'язку (далі – ЄНСЗ)  та розробки власного супутника зв’язку. Необхідність визначення практичних кроків задля правового забезпечення реалізації такого проекту на міжнародному рівні також підтверджує актуальність обраної тематики.

Дослідження проведено за широкого використання нормативних документів ООН та інших міжнародних організацій, матеріалів колоквіумів Міжнародного інституту космічного права та конференцій Асоціації міжнародного права, довідкових документів інших міжнародних форумів з космічного права тощо. Для роботи над дисертацією використано матеріали періодичних видань «Міжнародне право», «Московский журнал международного права», «Український часопис міжнародного права», «Актуальні проблеми міжнародних відносин», «Новини космонавтики», «Вісник електрозв’язку», «Космічна наука і техніка», «Юридичний вісник: «Повітряне і космічне право»», «Space policy», «Space news», «Telecommunications policy», «Acta Astronautica».