ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІМИ НАВЧАЛЬНИМИ ЗАКЛАДАМИ Автореферат

Актуальність теми. Україна проходить складний і незворотний шлях державного та громадянського становлення. Реалізується стратегія забезпечення прискореного та випереджального розвитку освіти і науки, створюються умови для самоствердження та самореалізації особистості, навчання протягом життя.

Можливості держави визначаються здатністю формувати і підтримувати регіональні структури, у рамках яких держава разом з недержавним сектором забезпечує утворення узгодженої та цілеспрямованої системи управління, здатної виробляти і реалізовувати ефективну державну політику, насамперед, у соціальній сфері життєдіяльності суспільства.

Сьогодні відбувається процес формування нової моделі сучасного державного управління та місцевого самоврядування, яка спонукає на забезпечення відтворення людського капіталу, розвитку системи освіти на всіх рівнях, здійснення ефективного контролю за діяльністю навчальних закладів і його посилення на рівні району міста. Зміни, які відбуваються в суспільному розвитку країни, потребують удосконалення методологічних та організаційних аспектів державного контролю на різних рівнях управління, посилення його дієвості. Як одна з основних функцій державного управління та місцевого самоврядування, що забезпечує механізм зворотного зв’язку, контроль в управлінні навчальним закладом дає змогу своєчасно реагувати на небажані відхилення від наміченого з метою досягнення поставлених цілей. Особливої уваги потребує формування концепції забезпечення ефективного державного контролю за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ).

Розвиток науки державного управління сприяв нагромадженню достатнього досвіду із теорії та практики здійснення управління та контролю за діяльністю організацій, навчальних закладів. Різноманітні аспекти розвитку й удосконалення системи державного управління та місцевого самоврядування досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені: В. Авер’янов, О. Андрійко, Г. Атаманчук, В. Афанасьєв, В. Бакуменко, Б. Гурне, О. Іваницька, В. Ільяшенко, О’Доннела, О. Крюков, В. Луговий, О. Машков, М. Мескон, А. Монаєнко, П. Надолішній, Н. Нижник, В. Огаренко, С. Рябова, О. Полінець, О. Сушинський, О. Субтельний, В. Цвєтков, В. Шилова та інші. Розроблені ними методологічні аспекти використовуються в практичній діяльності всіх органів різних сфер і рівнів управління, зокрема, в освітній сфері.

У працях багатьох науковців зазначається, що будь-які зміни в суспільстві починаються із змін у системі освіти. Поступово основним із пріоритетів розвитку освіти стає забезпечення її якості, а однією з головних стратегій формування нового підходу до трансформації освітньої системи і науки, згідно з вимогами громадянського суспільства, є забезпечення рівності в доступі до всіх рівнів освіти, якості освітніх послуг та відповідного ресурсного забезпечення.

Забезпечення якості пов’язане із визначенням стандарту, застосуванням відповідних методів і критеріїв її оцінки. Цей процес супроводжується інспектуванням або оцінюванням, мета яких – перевірка державними органами управління відповідності практичної роботи закладів існуючим стандартам. Організація цього процесу пов’язана насамперед з ефективною концепцією державного контролю в системі освіти та її запровадженням у практику діяльності навчальних закладів.

Проблемі контролю на різних етапах розвитку освіти науковці приділяли значну увагу. Контроль на різних рівнях управління в системі освіти досліджували: Є. Березняк, В. Бондар, Л. Даниленко, Д. Дейкун, П. Дроб’язко, Г. Єльникова, І. Жерносек, О. Зайченко, Л. Калініна, В. Колібабчук, Ю. Конаржевський, С. Крисюк, А. Макаренко, В. Маслов, В. Сухомлинський, М. Поташнік, Є. Хриков, Г. Шамова та ін.

Незважаючи на важливість і цінність отриманих результатів з дослідження державного контролю в освітній галузі, деякі питання ще потребують подальшого вивчення. Крім того, перехід ЗНЗ державної форми власності до самофінансування ставить нові проблеми щодо здійснення контролю, особливо на районному рівні управління, від результатів якого залежить прийняття рішень стосовно подальшого вдосконалення і розвитку всієї галузі.

Актуальність порушеної проблеми, доцільність наукового пошуку шляхів її вирішення зумовили вибір теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових досліджень Класичного приватного університету в межах комплексної програми науково-дослідної роботи кафедри управління навчальними закладами та педагогіки вищої школи «Еволюція педагогічної освіти в Україні на етапі націєтворення» (номер державної реєстрації 0105U0002557), в якій автор брав безпосередню участь, досліджуючи питання участі органів місцевого самоврядування та державного управління в організації контрольних заходів за діяльністю ЗНЗ.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування механізмів удосконалення діючої системи державного контролю в системі управління загальноосвітніми навчальними закладами та розробка практичних рекомендацій щодо їх реалізації на районному рівні управління.

Відповідно до зазначеної мети, поставлено такі завдання:

– проаналізувати науково-практичний доробок вітчизняних і зарубіжних дослідників у сфері державного контролю в освітній галузі;

– визначити сутність і значення контролю в системі загальної середньої освіти;

– окреслити основні інструменти державного контролю та їх застосування у практиці державного управління та місцевого самоврядування;

– виділити особливості дії механізмів і методів державного контролю в системі функціонування та розвитку ЗНЗ;

– провести оцінювання чинної системи державного контролю в управлінні ЗНЗ на районному рівні;

– розробити науково-практичні рекомендації щодо застосування механізмів державного контролю для стимулювання розвитку ЗНЗ.

Об’єкт дослідження – процеси запровадження державного контролю за діяльністю загальноосвітніх начальних закладів.

Предмет дослідження – система державного контролю за діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів на районному рівні управління.

Гіпотеза дослідження. Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що побудова запропонованої системи механізмів державного управління та їх використання на різних рівнях управління ЗНЗ, насамперед на районному, є необхідною та достатньою умовою ефективного функціонування ЗНЗ, розвитку людського капіталу та відтворення робочої сили.

Методи дослідження. У процесі роботи використано такі методи науково-педагогічних досліджень: системний метод, методи моделювання, індукції та дедукції — для систематизування теоретичного матеріалу та формулювання висновків; опитування, анкетування, діагностичні стандартизовані методики, педагогічний експеримент — для вивчення особливостей державного контролю в системі управління ЗНЗ на районному рівні; методи математичної статистики – для кількісного та якісного аналізу одержаних даних і виявлення тенденцій в окресленій сфері; монографічний – для дослідження системи організації контролю за якістю освітнього процесу в окремих ЗНЗ та органах державного управління.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові документи, статистичні дані, експертні оцінки вітчизняних і зарубіжних фахівців з проблеми дослідження, дані соціологічних досліджень, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, матеріали міжнародних організацій.

Наукова новизна одержаних результатів, полягає в тому, що:

вперше:

– обґрунтовано методику визначення районними управліннями освіти (РУО) рівня можливостей ЗНЗ щодо обрання напряму спеціалізації та профілізації школи, окреслено напрями матеріальної й технічної допомоги, мотивації та стимулювання ЗНЗ з боку РУО залежно від критеріїв оцінювання;

– запропоновано методику планування територіального розміщення ЗНЗ з урахуванням їх спеціалізації, рівня підготовки, потреб району міста, яка дає змогу запобігати надмірній концентрації спеціалізованих закладів в одному мікрорайоні і їх нестачі в іншому;

удосконалено:

– підхід до визначення критеріїв оцінювання доцільності вибору спеціалізації ЗНЗ, що полягає у врахуванні якості навчальних досягнень учнів, кадрового і матеріально-технічного забезпечення;

– методику оцінювання роботи ЗНЗ, яка дає змогу розрахувати коефіцієнт раціональності для визначення співвідношення між витраченими ресурсами та отриманим результатом;

– методику підготовки спеціалістів РУО та районного науково-методичного центру (РНМЦ) до здійснення інспектування та експертного оцінювання;

– теоретичне розмежування понять форм і методів контролю, яке полягає у визначенні форм контролю як таких, що спрямовані на оцінювання рівня досягнення мети роботи закладу, а методів контролю – як інструмента оцінювання якості та цілеспрямованості застосування управлінських технологій;

набуло подальшого розвитку:

– окреслення основних понять державного управління сферою освіти, зокрема, «державне управління освітою», «управління загальноосвітнім навчальним закладом», «контроль як функція державного управління» тощо;

– методика застосування кореляційного аналізу в оцінюванні діяльності ЗНЗ та обґрунтування на базі отриманих результатів доцільності відкриття білінгвальних класів, білінгвальних шкіл.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості застосування основних положень, результатів і висновків у роботі навчальних закладів, місцевих органів самоврядування, РУО, Міністерства освіти і науки (МОН) України інших Міністерств і відомств. Отримані результати (методика оптимізації територіального розміщення ЗНЗ, а також оцінка ефективності їх діяльності та забезпечення якісної освіти) використані в діяльності Головного управління освіти і науки у м. Київ (довідка № 17-2/925); управління освіти Дніпровської районної у м. Київ державної адміністрації (довідка № 1-44/1782 від 30.09.2010 р.); управління освіти Голосіївської районної у м. Київ державної адміністрації (довідка № 1-44/1649 від 17.12.2009 р.).

Методичні підходи до планування заходів і проведення підготовки спеціалістів відділу розвитку загальної середньої освіти РУО та методистів РНМЦ, які сформульовані в дисертації, були використані в роботі управління освіти Подільської районної у м. Київ державної адміністрації (довідка № 1-44/923 від 21.04.2010 р.).

Основні положення щодо проведення експертного оцінювання навчальної діяльності впроваджено в навчально-виховний процес спеціалізованих санаторіїв, які належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України (довідка № 04.04-1/691 від 20.07.2010 р.). Засади реалізації державно-громадського контролю взяті до уваги Асоціацією керівників шкіл України (довідка № 53 від 18.05.2010 р.).

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі в Київському університеті імені Бориса Грінченка на лекційних, практичних заняттях і тренінгах з курсу «Аудит і оцінювання управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу» Інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 217 від 19.10.2010 р.) та Інституту лідерства та соціальних наук (довідка № 274-А від 01.11.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, результати, висновки й рекомендації дослідження є результатом самостійно проведених досліджень автором в сфері удосконалення механізмів державного контролю в системі управління ЗНЗ. Внесок автора в опублікованих колективних працях конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні концептуальні положення й результати дослідження доповідались на науково-практичних конференціях: міжнародних: «Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.); «Як зробити школу успішною» (м. Одеса, 2009 р.); «Директор школи – лідер інноваційних перетворень в освіті» (м. Київ, 2009 р.); всеукраїнських: «Державно-громадське управління сучасною школою: реалії і перспективи» (м. Ужгород, 2007 р.); «Становлення цілісної системи підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних працівників у м. Києві» (м. Київ, 2009 р.); «Організаційно-адаптивне управління навчально-виховним процесом сучасної школи» (м. Стрій, 2009 р.); «Інноваційні підходи до управління загальноосвітніми закладами Закарпаття» (м. Мукачево, 2010 р.); обговорювалися на засіданнях кафедри управління навчальним закладом та педагогіки вищої школи Класичного приватного університету.

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано в 15 публікаціях, зокрема 5 одноосібних працях, з них: 3 статті у фахових наукових виданнях, 2 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (185 найменувань), які наведено на 18 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 201 сторінка, з них основного тексту – 167 сторінок. Дисертація містить 17 таблиць і 15 рисунків на 17 сторінках, 14 додатків на 16 сторінках.