РОЗВИТОК СИСТЕМИ МІСЦЕВИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ В УКРАЇНІ Автореферат

Актуальність теми. В сучасних умовах державотворення в Україні значно зростає координаційна функція органів місцевого самоврядування в економічному та соціальному розвитку території, що визначає необхідність подальшого розширення і зміцнення їх фінансової самостійності. Видатки цих органів часто перевищують доходи. Тому, поряд із традиційними джерелами (податками, зборами та інше), органи місцевого самоврядування змушені використовувати так звані залучені кошти.

Одним з напрямів подолання недостатності фінансових ресурсів, зменшення дефіциту бюджетів, реалізації міських інвестиційних програм, послаблення залежності міст від центральних органів влади є місцеві запозичення в формі позики або у формі випуску облігацій внутрішніх місцевих позик. Використання залучених коштів – це реальна можливість збільшити доходи суб’єкта, що їх здійснює, і вирішити ті завдання, реалізація яких не може бути забезпечена в даний момент за рахунок власних доходів бюджету.

У країнах з розвинутою економікою, де місцеві запозичення у вигляді муніципальних облігаційних позик є традиційним способом задоволення фінансових потреб місцевої влади, накопичено великий досвід здійснення таких позик. Так, в США більше ніж 60% муніципальних органів влади країни мали практику розміщення й обслуговування боргових цінних паперів.

На сучасному етапі розвитку українських територіальних громад така форма залучення фінансових ресурсів використовується недостатньо та неефективно порівняно з розвинутими індустріальними країнами.

Відсутність досвіду здійснення місцевих запозичень з метою соціально-економічного розвитку органами місцевого самоврядування, недосконале законодавство, помилки, яких припускаються при випуску та обігу місцевих цінних паперів, неефективне використання запозичених коштів призводять до зниження ефективності вітчизняної системи місцевих запозичень. У зв’язку з цим дослідження сучасного стану розвитку системи місцевих запозичень в Україні та виявлення напрямів підвищення ефективності її функціонування набуває актуального значення.

Дослідженню різноманітних аспектів організації та функціонування ринку місцевих запозичень присвячено чимало публікацій вітчизняних науковців, зокрема: М. Бурмаки, С. Варфоломєєва, О. Василика, І. Заверухи, О. Іваницької, О. Кириленко, В. Кравченка, Г. Коляда, І. Луніної, М. Лапішко, В. Падалки, І. Туболець, В. Удовиченка. Окремі аспекти розвитку ринку місцевих запозичень вивчали російські вчені, зокрема, К. Безсмертна, Н. Волкова, І. Костіков, Д. Лащук, Є. Намсараєва, Є. Ніколаєнко, В. Рябцев, С. Філь.

Сутність муніципальних облігацій, їх роль та місце в розвитку місцевої соціальної інфраструктури, аналіз стану розвитку муніципальних облігацій в Україні досліджували такі науковці, як Г. Берадзе, В. Бесчастний, О. Білоус, К. Борисюк, В. Віленчік, Н. Волкова, П. Гаман, М. Гапонюк, М. Лапішко, Г. Коляда, Д. Корнєєв, І. Кривов’язюк, О. Мендрул, Н. Мудрик та інші.

Окремі правові аспекти здійснення запозичень до місцевих бюджетів у зарубіжних країнах були предметом дослідження, зокрема, В. Байрака, А. Буряченко, Г. Васюкова, І. Заверухи, О. Ільчука, Н. Мішиної, О. Музики, К. Огданського, І. Розпутенка.

Зазначені аспекти досліджувалися вченими США, Великобританії, Німеччини та інших країн, зокрема Лоренсом Дж. Гітманом, Ричардом Л. Петерсеном, Фрідманом Дж., Уіттом Ф. та ін.

Віддаючи належне напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених, здійсненим у галузі теорії, методології та організації ринку муніципальних цінних паперів, слід зауважити, що дана проблема стає все більш важливою, виникають нові аспекти використання муніципальних цінних паперів у фінансовій системі держави, особливо на тлі фінансової кризи, що зумовлює необхідність більш детального вивчення питань, пов’язаних з побудовою ефективної системи муніципальних запозичень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження розвиває й доповнює інші науково-дослідні роботи, що виконані в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України в межах комплексних тем «Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України» (державний реєстраційний номер 0106U005191) і «Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні» (державний реєстраційний номер 0107U004762). Внесок автора полягає в дослідженні теоретичних питань і розробці практичних рекомендацій щодо розвитку місцевих запозичень в Україні.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розроблення науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення системи місцевих запозичень в Україні.

Для досягнення мети дослідження було вирішено такі завдання:

- з’ясувати сутність та етапи еволюції місцевих запозичень як джерела фінансової автономії органів місцевого самоврядування;

- визначити напрями застосування зарубіжного досвіду місцевих запозичень у вітчизняну практику;

- виявити напрями вдосконалення правової та регулятивної основи побудови системи місцевих запозичень в Україні;

- проаналізувати ефективність системи і процесів здійснення місцевих запозичень в Україні та розробити шляхи їх вдосконалення;

- виявити напрями підвищення ефективності інформаційної системи та системи регулювання місцевих запозичень в Україні;

- визначити шляхи підвищення кредитоспроможності органів місцевого самоврядування;

- обґрунтувати напрями мінімізації ризиків здійснення місцевих запозичень;

- запропонувати механізм інвестиційно-позикових фондів для обслуговування місцевих запозичень територіальних громад.

Об’єктом дослідження є фінансовий механізм місцевого розвитку.

Предметом дослідження є розвиток системи місцевих запозичень в Україні.

Методи дослідження. Обґрунтованість дисертаційного дослідження забезпечується використанням теоретичних і методологічних основ, фундаментальних положень та принципів теорії державного управління та місцевого самоврядування, праць вітчизняних та зарубіжних учених.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові та специфічні методи наукового пізнання. У процесі дослідження застосовувалися загальнонаукові та спеціальні методи економічних досліджень.

У роботі використано: логічний метод – для дослідження еволюції постановки проблеми й наступності її вирішення; абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення й формування висновків; економіко-статистичний – для аналізу ефективності системи місцевих запозичень в Україні; методи аналізу і синтезу, розрахунково-конструктивний та експериментальний методи – для розробки шляхів підвищення ефективності системи регулювання місцевих запозичень в Україні, кредитоспроможності органів місцевого самоврядування та мінімізації ризиків здійснення місцевих запозичень.

Джерельною та статистичною базою дослідження є законодавчі акти Верховної Ради України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Київської обласної державної адміністрації, матеріали Комітету Регіонів Європейського Союзу, теоретичні та практичні напрацювання вітчизняних і зарубіжних учених, періодичні видання, статистичні збірники, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що на основі комплексного дослідження сутності та стану системи місцевих запозичень уточнено принципи, мету, основні завдання, функції, види, форми забезпечення, фактори впливу та сфери їх застосування, а також обґрунтовано практичні рекомендації у напрямі їх вдосконалення, що у сукупності дозволяє визначити важливе завдання державного управління місцевими фінансами. Найсуттєвіші результати, що містять наукову новизну й характеризують відмінність одержаних результатів від існуючих розробок, полягають у тому, що:

вперше:

- обґрунтовано необхідність створення системи інвестиційно-позикових фондів для обслуговування місцевих запозичень, яка являє собою взаємопов’язану систему акумуляційного, інвестиційного, операційного, резервного, заставного фондів, фонду покриття та механізму їх взаємодії, що дозволяє мінімізувати ризики місцевих запозичень шляхом забезпечення ефективного використання запозичених засобів, створення жорсткого контролю за рухом позичених засобів, захисту інвесторів від нецільового використання засобів, а також посилення гарантій щодо повернення боргу.

вдосконалено:

- правову та регулятивну основи побудови системи місцевих запозичень в Україні шляхом розроблення та прийняття єдиного комплексного нормативно-правового акта, який чітко та послідовно врегульовує різні аспекти місцевих запозичень і усуває низку недоліків попередніх нормативно-правових актів щодо можливості диверсифікації джерел погашення зобов’язань за внутрішніми місцевими позиками відповідно до: напрямів використання позикових коштів; надання можливості здійснення внутрішніх позик об’єднанням міст для фінансування проектів регіонального значення; введення пільг з оподаткування доходів від місцевих облігацій; удосконалення процедури погодження місцевих позик у Міністерстві фінансів України; прописання механізмів врегулювання дефолтів;

- процеси здійснення місцевих запозичень в Україні через: вдосконалення взаємодії всіх зацікавлених сторін, підвищення ефективності муніципального менеджменту; створення системи моніторингу та контролю за муніципальними запозиченнями; розроблення комплексної стратегії розвитку регіону; залучення територіальної громади до прийняття рішень через опитування та проведення місцевих референдумів; більш широке залучення фінансових та юридичних консультантів; більш ґрунтовну підготовку до здійснення місцевих запозичень;

- інформаційну систему та систему регулювання місцевих запозичень у напрямах: закріплення поняття «місцеве запозичення», а також шляхів і порядку прийняття рішень щодо їх здійснення в статутах територіальних громад; розроблення санкцій для підвищення рівня відповідальності учасників; створення поряд з державними органами управління недержавних організації, діяльність яких спрямована на посилення захисту інтересів емітентів та інвесторів, надання інформаційної та технічної підтримки, вдосконалення нормативно-правової бази; залучення Міністерства фінансів України до розкриття інформації про емісію місцевих цінних паперів через спеціальне видання та мережу Інтернет, сприяння формуванню центрів розкриття інформації про місцеві запозичення та створенню центрів кредитної інформації;

дістали подальшого розвитку:

- теоретичні положення щодо сутності та етапів еволюції місцевих запозичень як джерела фінансової автономії органів місцевого самоврядування внаслідок визначення мети, основних завдань, функції, сфер застосування, форм та груп місцевих запозичень, а також основних системоутворювальних факторів розвитку системи місцевих запозичень в Україні та закордоном;

- практичні підходи з врахування досвіду зарубіжних країн щодо подальшого розвитку системи місцевих запозичень в Україні в напрямі створення таких організацій, що забезпечують аналітичне, правове, фінансове та інформаційне забезпечення; залучення до складу учасників проекту місцевої облігаційної позики фінансових консультантів, юрисконсультів, радників з андерайтингу, інвестиційних банкірів, аналітиків, андерайтерів та ін.; створення системи державного регулювання ринку місцевих запозичень у напрямі підвищення ролі національного уряду щодо захисту інтересів інвесторів; застосування диференційованих видів боргових зобов’язань, таких як генеральні, дохідні та двоствольні облігації; впровадження мотиваційних механізмів з метою підвищення попиту на місцеві цінні папери серед фізичних та юридичних осіб шляхом введення податкових пільг на доходи від цінних паперів;

- теоретичні та практичні аспекти підвищення кредитоспроможності органів місцевого самоврядування в напрямі виявлення та групування факторів, які здійснюють вплив на кредитну спроможність територіальних громад, та розроблення рекомендацій для підвищення кредитного рейтингу міст;

- теоретичні положення щодо визначення ризиків, які супроводжують процес місцевих запозичень, процесу управління даними ризиками та методів їх мінімізації, таких як: рейтингування емітенту і конкретної емісії; імітаційне моделювання, побудова оптимістичних та песимістичних прогнозів соціально-економічного стану муніципального утворення; аналіз чутливості запозичень до ринкових факторів; страхування ризиків третьою стороною; застосування гарантій та застав, створення спеціальних страхових фондів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі сформульовані теоретичні положення та обґрунтовані практичні рекомендації, які спрямовані на підвищення ефективності системи місцевих запозичень в Україні. Основні ідеї та висновки дослідження доведено до конкретних положень, методик та рекомендацій. Результати дисертаційного дослідження використані Асоціацією міст України та громад (довідка № 3-140 від 10.08.2010 р.), Київською обласною радою (довідка №11-02/814 від 09.08.2010 р.).

Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Академії муніципального управління при розробці програм навчальних курсів з державного управління та державного регулювання економіки, економічної теорії, інституціональної економіки (довідка № 142 від 22.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному отриманні автором наукових результатів. У дисертації розкрито авторський підхід щодо напрямів удосконалення системи місцевих запозичень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були викладені й отримали позитивну оцінку на міжнародних науково-практичних конференціях: «Фінансові ресурси регіону: організація та управління» (м. Івано-Франківськ, 2007 р.), «Модернізація суспільного сектору економіки в умовах глобальних змін» (м. Тернопіль, 2009 р.), «Особливості функціонування національних фінансових систем в умовах поглиблення глобалізаційних процесів» (м. Ірпінь, 2010 р.), «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м. Тернопіль, 2010 р.), «Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку» (м. Київ, 2010 р.), «Методологічні проблеми фінансової теорії та практики в умовах економічної нестабільності» (м. Тернопіль, 2010 р.), «Актуальні проблеми соціально-економічних трансформацій у міжнародному середовищі» (м. Тернопіль, 2010 р.).

Публікація результатів дослідження. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 12 наукових праць, з них 5 у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 211 стор., у т.ч. 19 рисунків, 19 таблиць. Список використаних джерел з 201 найменування викладено на 19 стор.