МОДЕРНІЗАЦІЯ ФУНКЦІЙ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здоров’я населення будь-якої країни залежить від со-ціального та економічного добробуту, можливостей у сфері зайнятості, рівня особистих доходів та інших чинників. Здоров’я є найважливішим елементом національного багатства, необхідною умовою розвитку продуктивних сил сус-пільства і сучасного розвитку нації. Чинники, що визначають здоров’я, мають різноплановий, міжгалузевий характер. З огляду на це, відповідальність за стан здоров’я населення, як і за життя будь-якого громадянина суспільства, несе держава, а також органи місцевого самоврядування.

Актуальність обраної теми дослідження обумовлена тим, що в останні ро-ки, не зважаючи на значну увагу до розробки нормативно-правових основ фун-кціонування галузі охорони здоров’я (з 1991 р. з питань охорони здоров'я при-йнято близько 160 законів України, 100 указів Президента України, 450 Поста-нов КМУ та 1100 накаів МОЗ України), галузь переживає тривалу глибоку кри-зу, що має системний характер і супроводжується недосконалими загальними принципами організації діяльності, наявним дефіцитом фінансів та їх нераціо-нальним використанням. У результаті цього, за даними Держкомстату, щороку в середньому кожний громадянин України хворіє 1,5 рази; більше 400 тис. осіб вперше в житті діагностують новоутворення; 70 тис. – діабет, майже 2,5 млн. – травми, отруєння та інші наслідки впливу зовнішніх чинників. Водночас, за ви-сновками міжнародних експертів, незважаючи на постійне підвищення фінан-сування з боку держави, медична галузь відчуває нестачу грошей через їх роз-порошеність по різних відомствах та нераціональне використання.

Обраний українською державою курс на інтеграцію до ЄС передбачає імп-лементацію на всіх рівнях управління стандартів європейської демократії, на-самперед, це стосується посилення ролі інституту місцевого самоврядування як у політико-адміністративному секторі, так і секторі соціального розвитку, не-від’ємною складовою якого є ефективно діюча система охорони здоров’я. Тому розробка проблеми модернізації функцій органів місцевого самоврядування у сфері управління системою охорони здоров’я населення має високу  актуаль-ність, бо вкрай нагальними є потреби, з одного боку, розширення та поглиблен-ня функціонального спектру діяльності місцевого самоврядування в цілому і, зокрема, в галузі охорони здоров’я населення. З іншого – очевидна необхідність термінового виправлення загрозливого падіння практично всіх показників здо-ров’я громадян сучасної України.

При цьому, системотворча місія як органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування, може успішно реалізовуватися лише за умови відпо-відного науково-методичного забезпечення їх діяльності у всіх сферах суспіль-ного життя, у тому числі й у сфері охорони здоров’я. Зокрема, питання вдоско-налення управління соціальним розвитком на регіональному і місцевому рівні вивчали В.Д. Бакуменко, О.Ю. Бобровська, В.Г. Вікторов, Н.Т. Гончарук,
В.В. Дорофієнко, В.В. Мамонова, А.В. Решетніченко, С.М. Серьогін, Д.М. Сте-ченко, О.І. Черниш, М.Г. Чумаченко, Ю.П. Шаров та ін. Пошуку моделей раціо-нального функціонування системи охорони здоров’я України присвячені наукові праці М.М. Білинської, В.М.Лехан, Д.В. Карамишева, О.В.Мостіпан, Я.Ф. Ради-ша, І.В. Рожкової, І.М.Солоненка, І.І. Хожило та ін. Проблемні аспекти держав-ного управління охороною здоров’я висвітлювались у багатьох монографіях, ди-сертаціях і наукових працях вітчизняних дослідників Л.І.Жаліло,
В.В. Загороднього, Н.П. Кризини, В.М. Лобаса, О. Перетяки, В.Ф. Посного,
Б.А. Пліша, В.М. Рудого, О.В. Савкіної, Т. Д. Чеканової, М.М. Шутова та ін.

Разом з тим, наукові розробки, у яких би системно були досліджені питан-ня модернізації функцій органів місцевого самоврядування у сфері охорони здоров’я населення, до цього часу в Україні відсутні, що й зумовило вибір теми дисертації.

Зв’язок із науковими програмами, планами, темами. Дисерта­цій­ну ро-боту виконано в межах науково-дослідної роботи Дніпропетровського регіона-льного інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за комплексним науковим проектом „Державне управління та місце­ве самоврядування” за темою „Формування по-зитивного іміджу органів влади через підвищення якості адміністративних та соціальних послуг” (номер державної реєстрації 0108U003403), де здобувач брав участь як науковий співробітник.

Мета, завдання дослідження. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування шляхів модернізації функцій органів місцевого самоврядування у сфері охорони здоров’я населення.

Для досягнення мети дисертації були сформульовані такі завдання:

–                                     проаналізувати вітчизняну і зарубіжну літературу за темою дисерта-ційного дослідження;

–      розкрити зміст основних дефініцій категорійно-понятійного апарату управління системою охорони здоров’я;

–      здійснити структурний аналіз функцій органів місцевого самоврядуван-ня з управління системою охорони здоров’я в Україні;

–      визначити та класифікувати детермінуючі чинники, що впливають на формування стану здоров’я населення та запропонувати методи їх контролю і коригування;

– дослідити зарубіжний досвід здійснення органами місцевого самовряду-вання управління системою охорони здоров’я та можливості його впроваджен-ня в Україні;

– запропонувати основні напрями впровадження здоров’язберігаючої стра-тегії діяльності органів місцевого самоврядування на основі модернізації функ-цій управління.

Об’єкт дослідження – діяльність органів місцевого самоврядування у сфе-рі охорони здоров’я населення в Україні.

Предмет дослідження – модернізація функцій органів місцевого самовря-дування у сфері охорони здоров’я населення.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що процес модернізації функцій органів місцевого самоврядування з управління системою охорони здоров’я створить підґрунтя для покращення діяльності медичної галузі, під-вищення ефективності використання її ресурсів та якості медичних послуг, що надаються громаді в рамках державних гарантій забезпе­чення медичною допо-могою.

Методи та методологія дослідження. Методологічну основу роботи ста-новлять загаль­нонау­кові і спеціальні методи наукових досліджень. Зокрема, у роботі використано метод порівняльного аналізу – при опрацюванні літератур-них джерел й дослідженні ево­люції проблеми, що вивчається; абстрактно-логічний метод – для теоретичного узагальнення, визначення сутності, місця та ролі обласної ради у реалізації сучасних підходів до управління системою охо-рони здоров’я на місцевому рівні та для формулювання висновків дисертацій-ної роботи; економіко-математичний аналіз та системний підхід – при моделю-ванні й логічному узагальненні принципів та алгоритмів в проведення реформ закладів охорони здоров’я в регіоні; системно-аналітичний метод – для розроб-ки концеп­туаль­них положень і заходів щодо впровадження запропонованих ме-ха­ніз­мів державного управління системою охорони здоров’я на регіональному рівні на основі модернізації функції органів місцевого самоврядування. У про-цесі проведення дисертаційного дослідження використано власний практичний досвід роботи в органах місцевого самоврядування.

Застосування сукупності цих та інших методів, опрацювання широкої дже-рельної бази дали змогу забезпечити всебічність вивчення проблеми та достові-рність отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисерта-ційній роботі науково обґрунтовано шляхи модернізації функцій органів місце-вого самоврядування у сфері охорони здоров’я населення. Зокрема, у дисертації

уперше:

– визначено необхідність зміни парадигми управління системою охорони здоров’я населення з лікувально-орієнтованого типу, заснованого на загальних правах громадян та обов'язках держави, до соціально-орієнтованого типу управління, основою якого виступає здоров’язберігаюча стратегія діяльності органів місцевого самоврядування;

– структуровано систему функцій органів місцевого самоврядування з управління охороною здоров’я з виділенням традиційного та модернізованого блоків як основи підвищення якості життя територіальної громади;

удосконалено:

– методичні підходи у діяльності місцевих рад до формування регіональ-них програм соціально-економічного розвитку як найбільш ефективної форми колективного управління, що реалізується шляхом здійснення медико-соціального моніторингу. Такий підхід надає можливість суб'єктам управління, як владним, так і громадським, визначати ефективність діяльності органів міс-цевого самоврядування у соціальній сфері на основі обчислення спеціального критерію – індексу якості життя, що може визначатися на індивідуальному, груповому та популяційному рівні;

– теоретичні підходи до уточнення окремих дефініцій, які утворюють кате-горійно-понятійний апарат управління системою охорони здоров’я, зокрема адаптовані для умов управління органами місцевого самоврядування поняття „здоров’язберігаючі технології місцевого самоврядування”, „здоров’язбе-рігаюче середовище” „здоров’язберігаюча стратегія”, що дозволило органам мі-сцевого самоврядування мінімізувати вузькогалузевий підхід, який визначався межами суто медичної галузі, у вирішенні завдань державного управління у сфері охорони здоров’я;

дістали подальшого розвитку:

– шляхи адаптації зарубіжного досвіду щодо децентралізації управління системою охорони здоров’я, що дало змогу визначити можливості та умови за-провадження організаційно-правових змін в системі управління охороною здо-ров’я на рівні територіальних громад в Україні;

– класифікація детермінуючих чинників за ступенем впливу на стан здо-ров’я, що визначаються як здоров’явідновлюючі, здоров’яруйнуючі та здо-ров’язміцнюючі. Це дозволило встановити достовірні причинно-наслідкові зв’язки чинників і стану здоров’я населення, а також можливості здійснення органами місцевого самоврядування управлінського впливу на зазначені чин-ники шляхом формування самозбережувальної свідомості як серед службовців, так і серед членів громади, що сприятиме істотному покращенню стану індиві-дуального і популяційного здоров’я.

Практичне значення одержаних результатів: проведене дослідження дозволяє визначити ефективні шляхи і механізми реалізації системотворчої мі-сії органів місцевого самоврядування в управлінні сферою охорони здоров’я населення; результати його можуть бути використані для аналізу актуальних проблем управлінської діяльності в галузі охорони здоров’я органами публічної влади, розробки принципів здоров’язберігаючих технологій в їх діяльності.

Результати дисертаційного дослідження, його висновки, пропозиції та ре-комендації впроваджено в діяльність органів місцевого самоврядування, а та-кож державних установ і організацій, а саме:

реалізовані в діяльності Головного управління охорони здоров’я Донецької обласної державної адміністрації (довідка про впровадження від 27.10.2009 р. №115/03), що забезпечило здійснення спільно з постійною комісією Донецької обласної ради з питань соціальної політики та охорони здоров’я моніторинго-вих досліджень за станом здоров’я населення;

впроваджені Дніпропетровською обласною радою (довідка про впроваджен-ня від 14.12.2009 р. № ВИХ-2118/0/2-09) та Криворізькою міською радою (довід-ка про впровадження від 03.12.2009 р. №3/12-1222), що сприяло роботі постійної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства здій-нювати координацію здоров’язберігаючої діяльності всіх постійних комісій обла-сної ради з метою виявлення можливих наслідків впливу на громадське здоров’я тих питань, що плануються до розгляду на сесіях обласної ради;

використовуються у роботі Васильківської та Дніпропетровської районних рад Дніпропетровської області (довідки про впровадження від 26.10.2009 р.                   № 255/09, від 26.10.2009 р. № 1/8-385) як науковий супровід професійної програ-ми підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування районів з питань впровадження здоров’язберігаючої стратегії діяльності постійних комісій.

Отримані в дисертації науково-практичні результати дослідження викори-стовуються в навчальному процесі підготовки та підвищення кваліфікації дер-жавних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування у Дніпропет-ровському регіональному інституті державного управління Національної ака-демії державного управління при Президентові України (довідка про впрова-дження від 19.06.2009 р. № 03/1-4-14/1-464).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Висновки та результати, у тому числі й ті, що характеризу-ють наукову новизну, отримані здобувачем особисто. У дисертації не викорис-товуються ідеї або розробки інших дослідників, у співавторстві з якими були підготовлені окремі публікації. У надрукованій спільно з С.М. Серьогіним нау-ковій статті автором обґрунтовано правові основи розвитку функцій обласної ради у сфері управління охороною здоров’я. У методичних рекомендаціях за співавторством з І.І. Хожило автором визначено концептуальні аспекти підви-щення кваліфікації посадових осіб органів місцевого самоврядування з органі-зації здоров’язберігаючої діяльності.

Апробація результатів. Основні положення й результати дисертаційного дослідження обговорювались на вітчизняних і міжнародних наукових і науко-во-практичних конференціях, конгресах та семінарах, зокрема, на науково-практичній конференції за міжнародною участю „Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009); науково-практичному семінарі „Модерні-зація технологій управління в системі державної служби та служби в органах місцевого самоврядування” (Тернопіль, 2009); науково-практичній конференції „Теорія та практика державної служби” (Дніпропетровськ, 2009); ІІІ регіональ-ній науково-практичній конференції „Проблеми управління соціальним та гу-манітарним розвитком”  (Дніпропетровськ, 2009).    Свідченням цього є публіка-

ція тез доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій і статей у збір-никах наукових фахових праць.

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 11 науко-вих праць, з них 6 статей – у виданнях, включених ВАК України до переліку наукових фахових видань у галузі державного управління, 4 – тези доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій, 1 – методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розді-лів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 240 сторінок. Дисертація містить 8 рисунків, 14 таблиць, список ви-користаних джерел на 26 сторінках, що налічує 238 найменувань.