МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ НА ІННОВАЦІЙНІЙ ОСНОВІ Автореферат

Актуальність теми дослідження. У сучасному світі спостерігаються тенденції збільшення обсягів виробництва, чисельності населення, посилення негативної дії на навколишнє середовище, скорочення запасів природних ресурсів і тим самим збільшення росту урбанізованих територій. Вони провокують виникнення екологічних проблем, перешкоджають стійкому соціально-економічному розвитку країн і регіонів, дотриманню прав людини на сприятливе місце існування, принципів платності природокористування і відшкодування збитків.

У даний час, таким чином, вельми актуальними є питання державного управління природокористуванням урбанізованих територій, еколого-інноваційного розвитку економіки, правового і фінансового забезпечення природоохоронної діяльності, стимулювання зниження негативної дії, активізації екологічного підприємництва. Для їх вирішення і забезпечення переходу до стійкого розвитку потрібне удосконалення державних механізмів управління природокористуванням урбанізованих територій на інноваційній основі.

Дослідженню державних механізмів управління природокористуванням, проблем сучасного урбанізованого міського середовища присвячені роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених. Серед них І.П. Васіна, М.А. Голубець, В.К. Данілов-Данільян, С.І. Дорогунцов, О.Ю. Дмитрук, К.К. Карташова, В.П. Кучерявий, О. Лапко, Р.І. Фоков, О.І. Шапоренко.

Питання інвестиційної діяльності, науково-технічного та інноваційного розвитку неодноразово досліджувались такими авторами, як О.І. Балацький, Б.В. Буркинський, О.О. Веклич, І.Г. Гречановська, Б.М. Данилишин, Р.В. Заєць, Б.А. Маліцький, Д.В. Карамишев, Н. Кожевіна, А.С. Лисецький, О.Г. Мордвінов, В.Л. Пілюшенко, С.Ф. Поважний, Ф.Ю. Поклонський, О.С. Попович, В.І. Сілаєв, А.М. Телиженко, К.О. Тюлькіної, Л.І. Федулової, С.К. Харічков, М.А. Хвесик, Й. Шумпетер.

Слід зазначити, що в науковій літературі не отримали достатнього висвітлення проблеми системного підходу до управління і фінансування інноваційно-інвестиційних процесів в урбанізованих регіонах, муніципальних утвореннях при реалізації державних програм. Недостатньо вивчена роль інноваційної діяльності у вирішенні екологічних проблем урбанізованих територій. Є недоліки в правовому регулюванні природокористування.

Таким чином, актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена зростанням негативних процесів у стані навколишнього середовища, зростанням урбанізованих територій, потребою в створенні й вдосконаленні державних механізмів, методів, стимулювання, фінансування інноваційно-інвестиційних процесів у екологічній сфері для вирішення конкретних регіональних проблем.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати , теоретичні положення й висновки дослідження було отримано в межах науково-дослідної теми Донецького державного університету управління «Розробка ефективних стратегій управління інноваційними проектами» (номер державної реєстрації 0108U010343), в рамках якої дисертантом удосконалено державні механізми управління природокористуванням на інноваційній основі.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад та розробці практичних пропозицій щодо удосконалення державних механізмів управління природокористуванням урбанізованих територій на інноваційній основі. Відповідно до мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:

−дослідити сучасні теоретичні підходи розвинутих країн країн у сфері управління природокористування урбанізованих територій;

−визначити основні інструменти і форми державного управління інноваційною діяльністю в природокористуванні;

−розкрити сутність поняття «екологічний ризик» як об’єкта державного управління;

−запропонувати напрями ефективного розвитку інноваційного потенціалу урбанізованого регіону;

−удосконалити механізми формування регіональних еколого-інноваційних програмам;

−розробити інформаційно-аналітичну систему природокористування урбанізованих територій.

Об’єктом дослідження є процес державного управління природокористуванням територій.

Предметом дослідження є механізми державного управління природокористуванням урбанізованих територій на інноваційній основі.

Методи дослідження. Методичну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених із ними наук. У роботі використано методи: абстрактно-логічний (узагальнення теоретичних засад державної екологічної політики як чинника збереження здоров’я нації та реального сектора економіки); аналізу і синтезу (для встановлення причинно-наслідкових причин і закономірностей застосування механізмів державної екологічної політики); системного аналізу механізмів державного управління природокористуванням (аналіз сучасного стану державної політики з природокористування України та державного регулювання розвитком інноваційно-інвестиційною діяльністю у екологічній сфері урбанізованих територій); експертної оцінки (розробка основних напрямів і впровадження заходів удосконалення державних механізмів управління інноваційною діяльністю природокористування урбанізованих територій) та ін.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

удосконалено:

–інформаційно-аналітичну систему природокористування урбанізованих територій, яка, на відміну від існуючих, являє собою комплекс інформаційної підтримки ухвалення управлінських рішень на державному рівні в межах єдиного інформаційного простору у сфері навколишнього середовища;

–інструментарій, форми державної підтримки інноваційної діяльності в природокористуванні регіону, який охоплює інформаційну, наукову, проектно-конструкторську, виробничу, допоміжну, економіко-управлінську і соціально-культурну складові;

–механізми формування регіональних еколого-інноваційних програмам шляхом забезпечення обґрунтованості встановлюваних екологічних нормативів, відповідальності за їх виконання, створення систем об’єктивного обліку, аналізу чинників екологічної небезпеки, визначення пріоритетів та створення системи екологічних фондів для цільового фінансування програмних заходів на конкурсній основі після проведення екологічної експертизи і оцінки ефективності проекту;

набули подальшого розвитку:

–поняття «екологічний ризик» як об’єкт державного управління, яке, на відміну від існуючих, розглядається як діяльність суб’єктів господарювання, пов’язана з подоланням невизначеності управлінських рішень, у процесі чого можливо оцінити вірогідність досягнення бажаного результату, невдачі й відхилення від мети;

–дослідження сучасної теорії і практики розвинених країн у сфері управління і фінансування еколого-інноваційних процесів і пропозицій для удосконалення законодавства України з охорони навколишнього природного середовища;

–напрями ефективного розвитку інноваційного потенціалу урбанізованого регіону шляхом створення Регіонального інноваційного фонду природокористування, на основі якого з метою інституційного забезпечення управління інноваційною діяльністю запропоновано підготувати законодавчу базу для пільгової системи інвестування.

Практичне значення результатів дослідження полягає у запропонованих автором пропозиціях щодо створення Єдиної інформаційно-аналітичної системи природокористування урбанізованих територій, яку пропонується до впровадження Держуправлінню з охорони навколишнього природного середовища у Донецькій області (довідка № P-6308 від 20.05.2010).

Матеріали дослідження використано головним управлінням МНС України в Донецькій області (довідка № 36 від 12.05.2010).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Донецького державного університету управління при викладанні таких дисциплін: «Основи екології», «Урбоекологія», «Інноваційний менеджмент», «Стратегічний менеджмент», (довідка № 43 від 15.06.2010).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій розв’язано наукове завдання щодо удосконалення державних механізмів управління природокористуванням урбанізованих територій на інноваційній основі. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи автора.

Апробація результатів дисертації. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на таких науково-практичних конференціях, конгресах, як: “Пріоритети збалансованого (сталого) розвитку України” (м. Київ, 2008 р.), “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (м. Київ, 2009 р.), “Управління інноваційним розвитком промисловості: держава, регіон, підприємство” (м. Донецьк, 2010 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць, загальним обсягом 3,2 друк. арк., у тому числі 6 у наукових фахових виданнях з державного управління.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, які викладено на 191 сторінці друкованого тексту. Матеріали дисертації мають 23 рисунки та 7 таблиць, які вміщено на 20 сторінках. Список використаних джерел із 160 найменувань наведено на 16 сторінках, 5 додатків – на 25 сторінках.