| Короткий зміст: |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Курортна галузь набуває дедалі більшого значення для розвитку економіки та соціальної сфери в Україні. Узбережжя Автономної Республіки Крим (далі – АР Крим) є одним з основних курортних центрів України. На вузькій прибережній території Автономії розташовано 623 санаторно-курортні та туристичні заклади. Поряд із соціально-економічними проблемами, котрі негативно позначаються на курортній галузі Криму, не менш важливим згубним чинником, який породжує саме її регіональні особливості, є складна оперативна ситуація, що характеризується чітко вираженими негативними тенденціями. Особливе занепокоєння викликає те, що частка злочинів проти власності у структурі злочинності Автономії є значною, середня величина цього показника на рік за останні сім років складає близько 50,0 %, досягаючи у окремі роки 70,0 %. Серед усіх зареєстрованих злочинів проти власності на курортах Криму абсолютну більшість (90,0 %) становлять посягання на приватну власність: крадіжки, грабежі, розбої, вимагання та шахрайства.
За даними МВС України, збільшення кількості зареєстрованих злочинів проти власності на території АР Крим відбувається протягом ІІІ-го кварталу. Встановлено, що у 2004 – 2010 рр. протягом липня – вересня, на який припадає розпал сезону відпочинку, на території Автономії вчинювалося понад 37,0 % крадіжок та 32,0 % грабежів від усіх їх, зареєстрованих протягом року.
Кримінально-правові та кримінологічні аспекти запобігання окремим видам злочинів проти власності розглядались у наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених: В.С. Батиргареєвої, О.М. Гришко, С.В. Дьоменка, В.В. Ємельяненка, О.В. Ільїна, М.Й. Коржанського, В.В. Кузнецова, А.А. Курашвілі, О.В. Лисодєда, О.М. Литвака, В.О. Навроцького, В.І. Скрибця, О.В. Смаглюка, Ю.В. Філея та інших. Зокрема, С.М. Алфьоров у своїй праці «Діяльність органів внутрішніх справ по протидії злочинності у курортних регіонах (кримінологічне дослідження на матеріалах Запорізької області)» дослідив шляхи підвищення ефективності роботи ОВС щодо охорони громадського порядку в курортних регіонах. Водночас питання, пов’язані із запобіганням злочинам проти власності на регіональному рівні, у тому числі на курортах АР Крим, належать до мало розроблених у вітчизняній науці та потребують подальшого наукового обґрунтування.
Наведене вище свідчить про необхідність узагальнення теоретичного й емпіричного матеріалу, оцінки тенденцій розвитку злочинів проти власності на курортах АР Крим, вирішення на цій підставі низки питань, пов’язаних з внесенням пропозицій щодо їх розв’язання у теорії, законотворчості та практиці правоохоронних і деяких інших органів, що й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження грунтується на положеннях: Концепції Державної програми
профілактики правопорушень на період до 2015 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 1911-р.; Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010 – 2014 років, затвердженого наказом МВС України № 347 від 29 липня 2010 р. (пп. 2, 5 та 6); Плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2011 рік (розділ 2). Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ 27 березня 2007 р. (протокол № 3), та схвалена Національною академією правових наук України (2007 р., реєстраційний № 585).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є розроблення пропозицій щодо удосконалення системи запобігання злочинам проти власності на курортах АР Крим.
Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:
-встановити особливості рівня, структури, динаміки і детермінант злочинів проти власності на курортах АР Крим;
-надати кримінологічний портрет осіб, що посягають на власність на курортах Автономії, та здійснити їх типологізацію;
-дослідити складові елементи віктимогенної ситуації та поведінку жертв злочинів проти власності на курортах Криму в механізмі злочинної поведінки, розробити класифікацюї й типологізацію цих осіб;
-запропонувати напрями удосконалення системи заходів загальносоціального запобігання злочинам проти власності;
-обґрунтувати систему заходів спеціально-кримінологічного запобігання злочинам проти власності з урахуванням особливостей їх скоєння на курортах Автономії;
-удосконалити типовий план індивідуальної профілактичної роботи з особами (групами осіб), схильними до вчинення злочинів проти власності на курортах АР Крим, з урахуванням типів осіб, що вчиняють зазначені злочини;
-сформулювати та обґрунтувати заходи віктимологічної профілактики злочинів проти власності на курортах Криму.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у зв’язку з вчиненням злочинів проти власності на курортах Автономії та застосуванням заходів запобігання злочинам цієї категорії.
Предметом дослідження є запобігання злочинам проти власності на курортах АР Крим.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає сукупність наступних методів наукового пізнання: діалектичний метод (надав можливість розглянути правові та організаційні механізми захисту суспільних відносин у сфері власності від злочинних посягань у їх взаємозв’язку та розвитку – розділи 1, 2, 3); системно-структурний метод (застосовано для здійснення кримінологічної характеристики й оцінки кількісних та якісних показників злочинів проти власності на курортах АР Крим – підрозділ 1.2.); порівняльно-правовий метод (сприяв аналізу нормативно-правових актів з питань запобігання злочинам проти власності на
курортах Автономії – підрозділи 2.1., 3.1., 3.2., 3.3.); конкретно-соціологічний метод (завдяки йому проведене вивчення судової та слідчої практики – підрозділи 1.1., 1.2., 1.3., 2.2., сприяв узагальненню результатів анкетування); методи класифікації і групування (використано для характеристики осіб, котрі вчиняють злочини проти власності на курортах АР Крим, і тих, які стають їх жертвами – підрозділи 1.3., 2.2.); психологічні методи (сприяли здійсненню кримінологічної характеристики осіб, які вчиняють досліджувані злочини, та жертв цих злочинів, а також встановленню механізму віктимної поведінки – підрозділи 1.3., 2.2.); статистичний метод (застосовувався у всіх підрозділах для аналізу емпіричної інформації); структурно-логічний метод (дав можливість сформулювати систему теоретико-прикладних рекомендацій та пропозицій, спрямованих на оптимізацію заходів запобігання злочинам проти власності на досліджуваній території – підрозділи 3.1., 3.2., 3.3.); метод моделювання (використовувався у висновках до підрозділів і у загальних висновках).
Теоретичну основу дослідження складають праці вчених у галузі кримінального права та кримінології: Г.А. Аванесова, О.І. Алексеєва, О.М. Бандурки, І.Г. Богатирьова, В.В. Голіни, І.М. Даньшина, О.М. Джужи, А.І. Долгової, А.П. Закалюка, В.С. Зеленецького, А.Ф. Зелінського, Р.А. Калюжного, О.Г. Кальмана, М.М. Клюєва, В.В. Коваленка, О.Г. Колба, О.М. Костенка, О.Г. Кулика, І.П. Лановенка, О.М. Литвака, В.В. Лунеєва, В.Д. Малкова, Г.М. Міньковського, А.В. Савченка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація, В.О. Тулякова, І.К. Туркевич, В.І. Шакуна, Н.М. Ярмиш та інших.
Емпіричну базу дослідження становлять матеріали опублікованої судової практики, судової статистики та офіційної статистики МВС України за 2004 – 2010 рр.; офіційна статистика ГУ МВС України в АР Крим за період з 2004 р. по 2010 р.; результати вивчення 250 кримінальних справ, порушених проти осіб, які вчинили злочини проти власності, передбачені статтями 185, 186, 187, 189 та 190 КК України, на території курортів АР Крим у період з 2004 р. по 2010 р.; результати анкетування 236 співробітників ОВС АР Крим (з них – 86 працівників кримінальної міліції, 98 – міліції громадської безпеки та 52 – слідчих); результати опитування 271 жертви злочинів проти власності на курортах Автономної республіки.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з перших в українській юридичній науці комплексних монографічних досліджень практики запобігання злочинам проти власності на курортах АР Крим. На основі проведеного дослідження сформульовано та обґрунтовано низку концептуальних положень, висновків і пропозицій, що мають важливе значення не лише для теорії, а й для правозастосовчої діяльності державних органів та громадських організацій. Найбільш значимі результати полягають у наступному:
вперше:
- визначено особливості вчинення злочинів проти власності на території АР Крим за місцем, часом та способами заволодіння чужим майном, а також з’ясовано характерні лише для даного регіону чинники, що детермінують вказані злочини;
- доведено необхідність розроблення та прийняття Закону України «Про запобігання злочинам проти власності громадян», який нормативно закріпив би основні засади запобігання злочинам проти власності громадян, відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення посягання на власність, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів особи, а також заходи віктимологічної профілактики цих злочинів та порядок застосування психологічної і соціальної реабілітації їх жертв;
- розроблено проект методичних рекомендацій «Запобігання злочинам проти власності», у яких визначено систему заходів запобігання цим злочинам, в основу котрої покладено особливості їх вчинення та детермінації у сучасних умовах, і запропоновано порядок дій працівників міліції у типових ситуаціях скоєння того чи іншого злочину проти власності;
удосконалено:
- типовий план індивідуальної профілактичної роботи з особами (групами осіб), схильними до вчинення злочинів проти власності на курортах АР Крим, що складений зважаючи на особливості їх скоєння в умовах даного регіону та з урахуванням типології осіб, які їх вчиняють;
- індивідуальну віктимологічну профілактику злочинів проти власності на курортах Криму у вигляді пропозицій про застосування стосовно жертв злочинів профілактичних заходів з урахуванням їх особистісних віктимогенних якостей, що дозволить забезпечити стосовно них диференційований профілактичний вплив;
дістали подальший розвиток:
- пропозиції про удосконалення кримінального законодавства щодо оптимізації санкцій за злочини проти власності з огляду на адекватність покарання не лише ступеню суспільної небезпеки злочину, а й обставинам вчинення злочину та особі винного;
- складові елементи кримінологічної характеристики злочинів проти власності на курортах АР Крим, включаючи систему кількісно-якісних показників зазначених злочинів з урахуванням особливостей курортного статусу регіону;
- кримінологічна характеристика й типологізація осіб, які вчиняють злочини проти власності, на основі виявлених особливостей скоєння цих злочинів на території курортів Криму;
- зміст складових елементів механізму віктимної поведінки жертв злочинів проти власності на території курортів Автономії, основою яких є: по-перше, особливості формування віктимної поведінки та мотивації; по-друге, прояв особливостей віктимної поведінки; по-третє, ситуація вчинення злочину та настання суспільно небезпечних наслідків; по-четверте, особливості посткримінальної поведінки жертв цих злочинів;
- положення про необхідність створення системи центрів психологічної та соціальної реабілітації жертв злочинів проти власності, що дозволить знизити рівень повторної віктимізації потерпілих від цих злочинів.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дисертаційного дослідження, основний зміст яких викладений у висновках та пропозиціях, можуть бути використані у:
- науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть бути підставою для подальшого розроблення теоретико-правових проблем організації і діяльності державних органів й громадських організацій щодо запобігання злочинним посяганням на власність на регіональному рівні;
- правотворчості – для підготовки змін і доповнень до чинного законодавства кримінально-правого напряму (лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України про впровадження результатів дисертаційного дослідження від 13 січня 2011 р. № 04-19/14-34);
- правозастосовчій діяльності – як основа методичного забезпечення організації та діяльності державних органів і громадських організацій у запобіганні злочинним посяганням на власність на регіональному рівні (акт впровадження результатів дисертаційної роботи в систему службової підготовки та практичну діяльність працівників МВС України від 31 березня 2010 р. № 10/5-2055; акт впровадження результатів дисертаційної роботи в систему службової підготовки та практичну діяльність працівників Феодосійського МВ ГУМВС України в АР Крим від 24 березня 2010 р. № 53/4-3619). Окремі результати дослідження використані при підготовці проекту методичних рекомендацій «Запобігання злочинам проти власності», які були втілені у практичну діяльність органів внутрішніх справ (акт впровадження методичних рекомендацій у систему службової підготовки працівників Департаменту громадської безпеки МВС України від 28 січня 2011 р. № 10/5-578);
- навчальному процесі – матеріали дисертації можуть застосовуватись при викладанні дисциплін «Кримінологія» та «Профілактика злочинів», а також при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених дисциплін (акт впровадження результатів дисертаційної роботи у навчальний процес Національної академії внутрішніх справ від 2 грудня 2010 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації, окремі її аспекти, одержані узагальнення і результати обговорювались на засіданнях кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національної академії внутрішніх справ і оприлюднені на науково-практичній конференції «Право і наука в умовах сучасного державотворення» (м. Суми, 25 квітня 2009 р.), а також міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: «П’яті юридичні читання. Проблеми верховенства права: теорія і практика» (м. Київ, 23 – 24 квітня 2009 р.); «Тенденції розвитку юридичної науки у сучасних умовах» (м. Горлівка, 30 березня 2010 р.); «Державно-правовий розвиток України в умовах політичних змін» (м. Тернопіль, 9 квітня 2010 р.); «Шості юридичні читання. Правова культура, правова свідомість і право» (м. Київ, 22 – 23 квітня 2010 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження висвітлені у 10 наукових працях, п’ять з яких опубліковані у фахових виданнях, а ще п’ять – тези виступів на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, 10 додатків (на 78 сторінках), списку використаних джерел (256 найменувань на 26 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 303 сторінки, з яких основного тексту – 199 сторінок.
|
