ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ТА ЇЇ МІСЦЕ У СТРУКТУРІ КРИМІНАЛІСТИКИ Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації‚ визначаються її зв’язок з науковими програмами, планами, темами‚ мета і завдання‚ об’єкт і предмет‚ методи дослідження‚ наукова новизна та практичне значення одержаних результатів‚ апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 «Теоретичні основи організації розслідування злочинів» складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Поняття організації розслідування злочинів» акцентується увага на необхідності розмежування криміналістичного та управлінського аспектів організації розслідування злочинів. На підставі аналізу правових актів та літературних джерел визначено два концептуальних підходи щодо розуміння криміналістичного поняття «організації розслідування злочинів» як: 1) забезпечення розслідування та 2) створення структури розслідування. Перший підхід є надто широким, що призводить до розпорошення його змісту. Неточність другого у тому, що організація призначена упорядковувати, а не створювати структуру розслідування. На основі аналізу цих поглядів та сутнісних ознак досліджуваної категорії запропоновано наступне визначення.

Організація розслідування злочинів – це допоміжна до розслідування діяльність, що здійснюється шляхом упорядкування його елементів (слідчих та інших дій) та створення сприятливих умов. Елементи розслідування – це різні дії, основу яких складають слідчі дії, а також суб’єкти цих дій. Упорядкувати елементи розслідування означає зробити належний порядок здійснення дій розслідування та розстановки суб’єктів цих дій. Така частина діяльності є творчою, розумовою, а вже згодом реалізовується через створення сприятливих умов розслідування.

Організація розслідування злочинів складається з двох підвидів: 1) розумової діяльності, що здійснюється шляхом доцільного упорядкування елементів розслідування та підтримання їх в такому стані; 2) практичної діяльності з реалізації задуманого – створення сприятливих умов для розслідування.

У підрозділі 1.2 «Рівні та принципи організації розслідування злочинів»доведено, що на сучасному етапі діяльності та структурної побудови правоохоронних органів обґрунтованим є поділ рівнів організації розслідування злочинів на управлінські та криміналістичні. До останніх відносяться: організація слідчої чи іншої дії; організація розслідування у кримінальній справі; організація розслідування у кримінальних справах, що знаходяться в провадженні одного слідчого.

Головним суб’єктом організації розслідування в органах внутрішніх справ на зазначених криміналістичних рівнях є слідчий (дізнавач). У випадку виконання доручення про проведення слідчих дій – працівник оперативного підрозділу. При перевірці заяв і повідомлень про злочин суб’єктами організації також є черговий ОВС, керівники слідчо-оперативної або оперативної груп. Специфічною є участь в організації розслідування начальників слідчого підрозділу, органу внутрішніх справ, прокурора, прокурора-криміналіста, а також слідчого-методиста.

Вихідні положення організації розслідування злочинів визначаються загальноправовими, галузевими та принципами її складових елементів. Власне криміналістичні принципи організації розслідування злочинів поділяються на загальні та спеціальні. До загальних відносяться: законність, індивідуальність, конкретність, ритмічність розслідування. До спеціальних – сувора прив’язка організаційних дій одного рівня до дій інших рівнів системи розслідування; відповідність організаційної системи об’єкта організації розслідування; централізація розслідування і керівна роль слідчого в його організації; поінформованість; поєднання слідчих та інших дій у розслідуванні; синергетичний.

У підрозділі 1.3 «Співвідношення поняття організації розслідування злочинів із суміжними категоріями» досліджено співвідношення поняття «організація розслідування злочинів» із такими категоріями як: планування, криміналістичне забезпечення, криміналістичні тактика і методика, наукова організація праці (НОП) слідчого. На основі цього сформульовано наступні висновки.

Організація і планування, в частині упорядкування розслідування, можуть повністю співпадати. Проте організація не тотожна плануванню, її обсяг значно більший. Планування – виключно розумова діяльність, а організація включає обов’язкове виконання практичних дій. До неї, окрім упорядкування, відноситься створення сприятливих умов розслідування. Тому планування, умовно кажучи, є методом організації розслідування злочинів.

Організація розслідування злочинів перетинається із забезпеченням в одній зі своїх частин – створення сприятливих умов розслідування, що по суті є забезпеченням. З одного боку, саме криміналістичне забезпечення як специфічна діяльність потребує організації, з іншого – організація розслідування злочинів представляє собою й інший, окрім забезпечення, вид діяльності, що пов’язаний ще з упорядкуванням елементів розслідування.

Наголошено, що криміналістична методика включає два рівні організації: а) розслідування у кримінальній справі; б) розслідування декількох справ, що знаходяться у провадженні слідчого (дізнавача). У криміналістичній тактиці можна виділити лише організацію проведення слідчої чи іншої дії. Організація розслідування злочинів у зазначених частинах (рівнях) органічно входить до криміналістичних тактики та методики, є допоміжною до них.

Спільними для організації розслідування злочинів та НОП слідчого є загальні риси процесу організації, однак перша відноситься до науки криміналістики та спрямована на створення сприятливих умов розслідування, а друга – до управління та на створення умов праці (санітарно-гігієнічних, технічних і т.п.).

У підрозділі 1.4 «Місце організації розслідування злочинів у структурі криміналістики» на основі аналізу правової літератури виділено підходи до визначення місця організації розслідування злочинів у структурі криміналістики. Дисертант вважає, що у структурі науки криміналістики організація найбільш адекватно відображається у вигляді частин розділів криміналістики. А саме, положення щодо рівня організації слідчої чи іншої дії є невід’ємною частиною криміналістичної тактики, засади рівнів організації розслідування у кримінальній справі та групи справ, що знаходяться в провадженні одного слідчого, – частини криміналістичної методики.

Розділ 2 «Організація розслідування злочинів слідчим» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Організація розслідування у кримінальній справі» організацію розслідування у кримінальній справі визначено аналогічно поняттю «організація розслідування злочинів». Однак у цьому разі обсяг першого значно менший у порівнянні з загальним визначенням, оскільки охоплює лише один методичний рівень.

До організаційних дій слідчого з розслідування у кримінальній справі слід відносити наступне: планування розслідування кримінальної справи; залучення необхідних сил і засобів; налагодження взаємодії з органами дізнання та іншими органами і посадовими особами, які беруть участь в розслідувані; мобілізація учасників розслідування; керівництво та координація дій учасників розслідування. При цьому окреслене коло дій може мати місце на кожному з етапів розслідування злочину більшою чи меншою мірою.

У підрозділі 2.2 «Організація проведення окремої слідчої дії» запропоновано під організацією слідчої дії розуміти допоміжну діяльність, що здійснюється шляхом упорядкування її елементів (одиничних актів) та створення сприятливих для неї умов.

Розглянуто стадії організації слідчої дії:

1. Підготовча – стадія, що передує проведенню слідчої дії.

2. Організація під час проведення слідчої дії:

− на вступному етапі проведення слідчої дії;

− на робочому етапі проведення слідчої дії;

− на завершальному етапі проведення слідчої дії.

3. Організація після проведення слідчої дії – сукупність дій, направлених на повернення суб’єктів та об’єктів в попередній стан або їх збереження, коли проведення слідчої дії завершено.

У підрозділі 2.3 «Організація розслідування злочинів слідчою та слідчо-оперативною групами» деталізовано дії членів колективної форми організації, що мають криміналістичний аспект. До загальних дій керівника слідчої (слідчо-оперативної) групи з організації розслідування злочину варто відносити: планування розслідування кримінальної справи; підбір, заміна та виключення членів слідчої (слідчо-оперативної) групи; розподіл роботи з розслідування злочину; мобілізація членів групи; керівництво та координація дій членів групи; контроль за організаційними діями членів групи.

До загальних дій членів групи з організації розслідування злочину, без врахування окремо кожного її суб’єкта, слід відносити: планування розслідування кримінальної справи та (або) окремих дій; виконання організаційних доручень слідчого або, іншими словами, створення сприятливих умов слідчому (іншому членові групи) для розслідування злочину.

До способів організації розслідування злочину слідчою (слідчо-оперативною) групою відноситься наступне:

1) керівник групи організовує розслідування злочину разом з її членами;

2) керівник групи організовує розслідування злочину з частковим залученням її членів – розумову роботу здійснює керівник групи, а практична реалізація покладається як на керівника, так і на її учасників;

3) керівник групи на методичному рівні (організація розслідування кримінальної справи) діє самостійно (або разом з її учасниками), а на тактичному (рівень організації слідчої чи іншої окремої дії) – самостійні учасники групи.

Зроблено висновок, що метою організації розслідування злочину слідчою та слідчо-оперативною групами є досягнення синергетичного результату взаємодії її членів, тобто комплексування спільного результату на основі синтезу дій усіх членів колективу. При цьому цей результат внаслідок системного ефекту перевищує сумарність складових елементів.

Розділ 3 «Організаційна діяльність керівників органу внутрішніх справ у розслідуванні злочинів» складається з двох підрозділів.

У підрозділі 3.1 «Організаційна діяльність начальника слідчого відділу у розслідуванні злочинів» на підставі загального поняття «організаційна функція начальника слідчого відділу» запропоновано наступне визначення: організаційна діяльність начальника слідчого відділу у розслідуванні злочинів – це допоміжна діяльність, яка здійснюється шляхом упорядкування елементів розслідування, а також його забезпечення через створення сприятливих умов та здійснення загального керівництва. Така діяльність керівника слідчого підрозділу, враховуючи її зміст і обсяг, має складний характер. По-перше, це організаційна діяльність власне як начальника і, по-друге, – організаційна діяльність слідчого, яку він виконує у випадку особистого розслідування у кримінальній справі.

Організаційні дії начальника слідчого відділу у розслідуванні злочинів можна класифікувати за такими критеріями: 1) залежно від стадії кримінального процесу – ті, що здійснюються на стадії порушення кримінальної справи, стадії досудового слідства та дії, що можуть здійснюватись на обох цих стадіях; 2) за характером організаційних дій – допоміжні до упорядкування розслідування; забезпечувальні; загального керівництва взаємодією слідчого з іншими учасниками; 3) за спрямованістю по відношенню до підрозділу та його діяльності – внутрішньо та зовнішньоорганізаційні; 4) залежно від рівня організації розслідування злочинів – ті, що здійснюються на тактичному та методичному рівнях. При цьому діяльність, зазначена на цих рівнях, є участю. Участь передбачає здійснення дії не самостійно, а разом з кимось, тобто начальник слідчого відділу частину своєї організаційної діяльності у розслідуванні злочинів поділяє з іншими керівниками ОВС та слідчим.

У підрозділі 3.2 «Організаційна діяльність начальника органу внутрішніх справ у розслідуванні злочинів» організаційна діяльність начальника органу внутрішніх справ у розслідуванні злочинів розуміється як допоміжна діяльність, яка здійснюється шляхом упорядкування елементів розслідування, а також його забезпечення через створення сприятливих умов та здійснення загального керівництва взаємодією слідчого, дізнавача з іншими учасниками.

На основі аналізу нормативно-правових актів та юридичної літератури, запропоновано організаційні дії начальника органу внутрішніх справ у розслідуванні злочинів класифікувати за тими ж критеріями що й дії начальника слідчого відділу: 1) залежно від стадії кримінального процесу; 2) за характером організаційних дій; 3) за спрямованістю по відношенню до підрозділу та його діяльності.

При цьому начальник ОВС здійснює досить схожі з начальником слідчого підрозділу організаційні дії у розслідуванні злочинів, в дечому вони співпадають, але не дублюють, а взаємодоповнюють одна одну. Основна відмінність в тому, що організаційні дії начальника ОВС спрямовані не лише і не стільки на слідчого, як на дізнавача. Окрім цього, дії з керівництва, взаємодії та координації складають найбільший обсяг організаційної діяльності у розслідуванні злочинів начальника органу внутрішніх справ.

До спільних напрямків організаційної діяльності начальника органу внутрішніх справ і начальника слідчого відділу у розслідуванні злочинів відносяться:

– створення та комплектування слідчо-оперативних груп;

– забезпечення своєчасного виїзду СОГ на місця вчинення злочинів;

– налагодження взаємодії слідчих з оперативними працівниками, іншими підрозділами, правоохоронними органами, міністерствами, установами, організаціями, населенням;

– узгодження проведення оперативно-розшукових, слідчих та інших спільних дій.

Розділ 4 «Організація розслідування злочинів як окрема навчальна дисципліна» присвячено особливостям викладання питань організації розслідування злочинів у навчальному процесі. Дисертант переконаний, що викладання повинно здійснюватись на двох рівнях: 1) для курсантів; 2) для практичних працівників (слідчих, дізнавачів, оперативних працівників, керівників слідчих підрозділів та ін.). Для перших достатнім вважається викладання загальних положень організації розслідування в межах навчальної дисципліни «Криміналістика». Для других організацію розслідування злочинів доцільно викладати у навчальних закладах післядипломної освіти працівників органів внутрішніх справ розширено як окрему спеціальну навчальну дисципліну.

До змісту програми навчальної дисципліни «Основи організації розслідування злочинів в системі ОВС», що повинна викладатись на кафедрі криміналістики, автором запропоновано наступні теми: Загальні положення організації розслідування злочинів; Планування розслідування; Організація розслідування окремого злочину; Організація проведення слідчої дії; Організація розслідування злочину слідчою (слідчо-оперативною) групою; Організаційна діяльність начальника слідчого відділу у розслідуванні злочинів; Організаційна діяльність начальника органу внутрішніх справ у розслідуванні злочинів.