ІНВЕСТИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ЧИННИКИ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми Науково-технічний і економічний розвиток суспільства створює дестабілізуючий вплив на природне середовище та порушує його рівновагу, зумовлюючи придушення здатності екосистем до самовідновлення. Подальше ігнорування наслідків антропогенної діяльності сприяє поглибленню даної суперечності, наслідком якої можуть стати безповоротні процеси в природі, деградація середовища існування і загибель всього живого. Враховуючи екологічну небезпеку, що склалася, головну увагу необхідно приділяти управлінню виробничою і інноваційною діяльністю, з метою екологізації цих процесів. В сучасних умовах доцільним, на наш погляд, є використання інноваційних чинників для подолання будь-якої кризи, в тому числі і екологічної. Інноваційна діяльність може і повинна стати одним з головних інструментів в оздоровленні природного середовища, оскільки здійснення процесу створення і використання екологічних інновацій є однією з форм природоохоронних заходів.

В основу процесу інноваційної діяльності закладено два принципи: екоефективності і екосправедливості. Принцип екоефективності передбачає отримання від екологічного бізнесу додаткового прибутку. Принцип екосправедливості полягає в наявності у керівників підприємств екологічної свідомості, тобто вони повинні усвідомлювати моральну відповідальність за негативний вплив на навколишнє природне середовище і за нераціональне використання природних ресурсів.

У вітчизняній та зарубіжній літературі достатньо уваги приділяється вивченню багатоаспектних питань економічного механізму раціонального природокористування, збереження, відтворення і використання природно-ресурсного потенціалу. Ці проблеми, зокрема, частково розглядаються у працях: І.К. Бистрякова, М.А. Голубця, Б.М. Данилишина, Я.В. Коваля, М.Г. Ступеня, В.М. Трегобчука, М.А. Хвесика та інших вітчизняних і зарубіжних вчених.

Аналіз літературних джерел виявив, що незважаючи на чисельність досліджень, дана проблема вивчена недостатньо, а стосовно регулювання інвестиційних та інноваційних чинників в природоохоронній діяльності вона зовсім не визначена. Постає нагальна потреба в комплексному опрацюванні інвестиційної та інноваційної складової природоохоронного процесу. Все це обумовило вибір теми дисертаційної роботи, окреслило основні напрями пошуку, визначило мету, структуру та зміст дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно з напрямами державних програм та досліджень за тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема, в рамках тем: 3.1.5.58. – "Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний зріз)" - номер держреєстрації 0100V003691 (автором розроблені пропозиції, щодо); 3.1.5.64. – "Проблеми сталого розвитку і основні напрями структурних трансформацій в економіці України" - номер держреєстрації 0101V007882 (автором розроблені пропозиції, щодо); 3.1.5.85. - “Схеми-прогнози розвитку і розміщення продуктивних сил областей України, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя до 2015” - номер держреєстрації 0100V000657 (автором здійснена оцінка ).

Автор дисертаційної роботи приймав безпосередню участь у наукових дослідженнях РВПС України НАН України з проблем вироблення механізмів подолання негативних тенденцій природокористування та переходу держави на принципи сталого розвитку, що підтверджує зв'язок дисертації з тематичним планом науково-дослідних робіт установи.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методологічних засад раціонального використання природних ресурсів, оптимізації економічних, соціальних і екологічних складових природокористування, визначення та обґрунтування системи заходів щодо підвищення економічної ефективності використання та відтворення природоресурсного потенціалу шляхом формування ефективної моделі регулювання інвестиційних та інноваційних чинників в природоохоронній діяльності.

Для досягнення цієї мети були поставлені та розв’язувались такі завдання дисертаційного дослідження:

-              здійснити науковий аналіз теоретико-методологічних засад сутності екологічних ресурсів і послуг як категорії ринку;

-              розробити нові теоретичні підходи до формування інноваційного розвитку природокористування;

-              проаналізувати сучасний стан та методи регулювання природоохоронної діяльності;

-              виявити закономірності, тенденції і особливості державного регулювання природоохоронної діяльності;

-              обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового та управлінського забезпечення природокористування;

-              сформулювати процедуру екологічного аудиту і менеджменту при оцінці інвестиційних проектів;

-              розробити рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення системи залучення інвестицій в природоохоронну діяльність для забезпечення її інноваційного розвитку.

Об'єктом дослідження є процеси формування системи регулювання інвестиційних та інноваційних чинників в природоохоронній діяльності.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних засад з питань удосконалення системи регулювання інвестиційних та інноваційних чинників в природоохоронній діяльності.