ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФІНАНСОВОГО МОНІТОРИНГУ У СФЕРІ СТРАХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах функціонування ринкової економіки, основою якої є господарська (підприємницька) діяльність із використанням різних форм власності, та механізму державного регулювання відносин у сфері економіки потреба суб’єктів господарської діяльності в захисті своїх майнових прав й охоронюваних законом інтересів від різноманітних ризиків зростає. Це підтверджують 97 % респондентів, що взяли участь в анкетуванні. Зацікавленість до створення адекватного розвиненим економічним відносинам ринку страхових послуг проявляють не лише суб’єкти господарювання, а й держава, яка заінтересована у страховому захисті майна. Ці питання вирішуються шляхом упровадження в Україні перевірених світовою практикою форм і видів страхування.

Сучасний стан розвитку страхового ринку характеризується складністю та суперечливістю, що пояснюється, на думку фахівців, недосконалістю галузевого законодавства (64 %), низькою платоспроможністю вітчизняних страхувальників (51 %), проявами галузевого монополізму (37 %), недостатнім рівнем кваліфікації кадрів у страхових компаніях (43 %), великою кількістю видів обов’язкового страхування (28 %), зловживаннями у сфері страхових відносин як з боку страховиків, так і страхувальників (64 %), що свідчать про необхідність удосконалення механізму адміністративно-правового регулювання у вказаній сфері.

Здійснення адміністративно-правового регулювання страхової діяльності спричинено також певними соціально-економічними потребами суспільства для мінімізації рівня ризику страховиків і страхувальників. Більше того, беручи до уваги комерційний інтерес страховиків над інтересами страхувальників, необхідність такого регулювання зумовлюється бажанням держави гарантувати соціальний спокій суспільству, зокрема в умовах світової фінансової кризи. Це є одним із важливих чинників у розв’язанні низки соціальних й економіко-правових проблем співвітчизників, що й обумовило вибір теми дисертації.

Фундаментальною основою дослідження стали праці таких вчених-адміністративістів: В. Б. Авер’янова, А. І. Берлача, І. Л. Бородіна, Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, І. П. Голосніченка, Є. В. Додіна, В. В. Коваленка, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, В. В. Конопльова, О. В. Кузьменко, К. Б. Левченко, Д. М. Лук’янця, В. І. Олефіра, О. І. Остапенка, В. П. Пєткова, Д. В. Приймаченка, Т. О. Проценка, О. П. Рябченко, В. О. Шамрая, М. Ю. Яковчука, Х. П. Ярмакі та ін. Окремі питання щодо адміністративно-правового регулювання страхової діяльності відображено в працях науковців у галузі страхового права, зокрема, Н. В. Безсмертної, Т. В. Блащук, К. П. Василенко, О. В. Гриня, І. О. Дзери, Ю. О. Заїки, С. А. Пилипенко, В. М. Співака, Н. С. Хатнюка, В. П. Янишена. Економічні питання страхових правовідносин досліджували вчені В. Д. Базилевич, Д. А. Навроцький, А. Л. Самойловський, Ю. В. Євченко та ін.

Поряд з тим безпосередній предмет дисертації є малодослідженим, а тому теоретичною базою для розкриття та аналізу проблем фінансового моніторингу стали праці таких українських і російських учених із проблем адміністративно-правового регулювання у сфері запобігання відмиванню коштів, як В. Т. Білоус, Ю. Р. Гавдьо, О. А. Долгий, Л. М. Доля, А. Т. Ковальчук, О. Є. Користін,    В. М. Попович, С. В. Сімов’ян, Л. Л. Фітуні.

У більшості сучасних наукових роботах тема адміністративно-правового забезпечення фінансового моніторингу у сфері страхування висвітлюється лише фрагментарно, хоча вона має важливе наукове та практичне значення. Зважаючи на це, вивчення адміністративно-правового регулювання фінансового моніторингу страхової діяльності крізь призму сучасних реалій світової фінансової кризи видається актуальним, необхідним і своєчасним.

Викладене зумовлює наукову актуальність та практичну значимість теми дослідження і вимагає ґрунтовного вивчення досягнень вітчизняної науки у сфері адміністративного, фінансового права, узагальнення організаційно-правового досвіду, аналізу та використання зарубіжних напрацювань і відповідних міжнародно-правових актів.