ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ МІЖ УЧАСНИКАМИ БЮДЖЕТНОГО ПРОЦЕСУ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ Автореферат

Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку державності України одне з ключових місць займає процес реформування найважливіших ланок суспільного життя, до яких, безперечно, відноситься і право. Різноманітні правові інститути потребують доопрацювання та докорінних змін. Тому у багатьох галузях права за часів незалежності було здійснено назрілі кардинальні реформаторські кроки, що відобразилися і на фінансовому, у тому числі й на бюджетному законодавстві.

Визначаючи ступінь актуальності наукового дослідження питань бюджетного процесу, достатньо зазначити, що у цій сфері існує надзвичайно велика кількість проблем не лише теоретичного, але, у першу чергу, практичного характеру. Адже від того, наскільки стабільно функціонує бюджетна система держави, наскільки якісно реалізуютья усі стадії бюджетного процесу як у центрі, так і на місцях, залежить не лише національна економіка, але й добробут усього суспільства, добробут кожної місцевої громади. Відтак, існує безкінечне поле для проведення аналізу та узагальнення всіх аспектів правового забезпечення бюджетного процесу.

Більш глибокого вивчення у цьому напрямку потребує, зокрема, регулювання правових відносин між учасниками бюджетного процесу на місцевому рівні. Адже існуючі теоретичні надбання українських науковців є далеко недостатніми для повного узагальнення й дослідження поставленої автором проблематики.

Не викликає сумнівів складність й суперечливість бюджетних правовідносин, що складаються на місцевому рівні. Зачасту учасники процесу відчувають не лише недостатність досвіду або недосконалість чинного законодавства, але й відсутність належного науково-методологічного забезпечення. Особливої актуальності це набуло у зв’язку з прийняттям нової редакції Бюджетного кодексу України, що вступив у чинність з 2011 року, в якому суттєвим реформаціям були піддані саме бюджетні відносини на місцях. Тому у найближчій перспективі потребуть чіткого визначення питання повноважень суб’єктів бюджетного процесу на місцях, тлумачення норм закону, належного контролю за діяльністю учасників бюджетного процесу, застосування заходів відповідальності за порушення бюджетного законодавства, тощо.

Сьогодення диктує нові умови регулювання усіх суспільних відносин, у тому числі і в бюджетній сфері. Постає нагальна потреба докорінного реформування бюджетних взаємозв'язків. Проведення в останні роки ряду реформ із гармонізації національного законодавства зумовлюється потребою його адаптації до законодавства Європейського Союзу. Це стосується і бюджетної сфери. Адже повсюдно бюджет постає основним інструментом збалансування державних процесів.

Натомість відсутність належного законодавчого регулювання бюджетних правовідносин може призвести до ряду негативних соціально-економічних наслідків у державі. Недаремно у країні виникають непоодинокі випадки недофінансування окремих видів місцевих видатків. Натомість винні до відповідальності, як правило, не притягаються. Причиною цього є як недосконалий механізм правового регулювання бюджетних відносин, так і слабоефективна діюча система контролю за використання бюджетних коштів, що й призводить до непоодиноких зловживань з боку учасників цього процесу. Окрім того, національне законодавство не передбачає на місцевому рівні чіткого розмежування повноважень між учасниками бюджетного процесу.

Вищенаведені обставини спонукають до пошуку нових шляхів удосконалення правового регулювання наявного бюджетного механізму, пошуку нових його елементів. У цьому сенсі важливу роль відіграє порівняльна характеристика бюджетних правовідносин України з іншими країнами. Адже на сучасному етапі розвитку держави прослідковується тенденція до впровадження нової адміністративно-територіальної реформи, що призведе, у тому числі, до зміни кількості бюджетів, порядку їх складання, виконання, тощо. І зазначені процеси, безсумніву, внесуть певну динаміку до правового поля, що забезпечує функціонування публічних фінансів. Тому досліджуючи наявний позитивний досвід зарубіжних країн, як у теоретичному, так і практичному аспектах, можна провести більш глибокий і якісний аналіз національного поля, що в кінцевому рахунку зблизить українські реалії й теоретичні напрацювання і надасть змогу більш досконало підійти до досліджуваної проблеми та отримати практичні шляхи її розв’язання.

Україна – це держава, географічно розташована між двома суб’єктами міжнародно-правових відносин, які посідають важливе місце у світовому співтоваристві – Європейським Союзом та Російською Федерацією. Відтак у науковому дослідженні автор вважає пріоритетним проведення порівняльної характеристики саме із цими суб’єктами. Російська Федерація – потужна сусідня держава, з якою Україну пов’язує спільне історичне минуле. Правові системи обох країн схожі між собою, що значною мірою проявляється і в бюджетному процесі. Проте, однією з основних їх відмінностей, що тягне за собою й особливості бюджетного регулювання, є форма державного устрою. Саме тому автор ставить своїм завданням порівняти найбільш прийнятні елементи досвіду федеративної держави у питаннях взаємодії між учасниками бюджетного процесу, діяльності контролюючих органів та в інших напрямках, що можуть слугувати позитивними прикладами під час проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні та удосконалення бюджетного процесу на місцях. Польща – також сусідня дружня держава, яка у 2004 році стала членом Європейського Союзу та набула позитивного досвіду в бюджетному законодавстві. Її правовий шлях стане досить корисним для дослідження, порівняння бюджетних правовідносин з українськими у тому плані, що вона є унітарною, тобто схожою до України, у тому числі й за адміністративно-територіальним поділом.

Теоретичним підґрунтям дослідження є наукові здобутки відомих вітчизняних і зарубіжних вчених-юристів, зокрема, таких як С.С. Алексєєв, Д.А. Бекерська, В.В. Бесчеревних, Л.К. Воронова, Н.В. Воротіна, О.М. Горбунова, О.Ю. Грачова, К.Г. Грищенко, І.Б. Заверуха, О.Б. Заверуха, Н.К. Ісаєва, С.Т. Кадькаленко, М.В. Карасьова, Т.В. Конюхова, Ю.О. Крохіна, М.Н. Кузьміна, М.П. Кучерявенко, І.Г. Кутафіна, В.А. Лаврін, О.О. Майданник, О.А. Музика-Стефанчук, А.А. Нечай, О.П. Орлюк, О.Г. Пауль, П.С. Пацурківський, М.І. Піскотін, Н.Ю. Пришва, Ю.А. Ровінський, Л.А. Савченко, А.О. Селіванов, А.Д. Селюков, І.А. Сікорська, Н.В. Сидорова, А.А. Тедеєв, Н.І. Хімічева, А.І. Худяков, С.Д. Ципкін та ін.

При усій багатогранності проведених досліджень з наукових позицій процес правового регулювання відносин, що складаються в сфері місцевих бюджетів між його учасниками, залишається і досі недостатньо дослідженим в усіх його аспектах. Подальшого теоретичного аналізу, узагальнення, класифікації тощо потребують і органи, що беруть участь й виступають суб’єктами таких відносин. І ці проблеми мають не лише теоретичне, але й практичне значення, адже без конструктивної співпраці неможливим було б формування та виконання усіх бюджетів України. Тільки спільні зусилля та взаємодопомога є гарантованою запорукою належного формування, реального розподілу й ефективного використання коштів бюджетів різних рівнів.

Актуальність обраної теми підтверджується і тим, що нормативно-правові відносини між учасниками бюджетного процесу зумовлюють рівень правового регулювання у цій сфері. У нинішній ситуації, напередодні запровадження в житття нових, більш досконалих напрацювань адміністративно-територіальної реформи, надзвичайно важливим є факт прямої залежності процедур складання, розгляду, затвердження, виконання місцевих бюджетів від діяльності самоврядних органів, кожної конкретно взятої громади, інших суб’єктів цього процесу, які тією чи іншою мірою беруть участь у ньому.