РОЗСЛІДУВАННЯ РОЗБІЙНИХ НАПАДІВ, ВЧИНЕНИХ НА ВОДІЇВ АВТОТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

Короткий зміст

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Необхідність підвищення якості роботи органів внутрішніх справ щодо розкриття та розслідування розбійних нападів, вчинених на водіїв автотранспортних засобів, ставить чіткі завдання перед криміналістичною наукою, серед яких удосконалення криміналістичної характеристики даного виду злочинів і розробка на її основі системи необхідних практиці дієвих методичних рекомендацій, що розкриває особливості комплексу типових версій і планування в справі, організації розслідування та взаємодії слідчого з оперативними підрозділами та громадськістю, використання техніко-криміналістичних засобів і методів, спеціальних знань, специфіки проведення окремих слідчих дій і заходів з метою виявлення обставин, що сприяють вчиненню злочинів, і запобіганню новим розбійним нападам.

Особливу небезпеку становлять розбійні напади, що вчиняються організованими злочинними групами. Незважаючи на певне зменшення цієї категорії злочинів, ситуація залишається складною. Так, підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю у 2008 році було виявлено 10351 злочин, у 2009 році – 8169, у 2010 році – 6467. Тільки у 2010 році було виявлено 722 організованих групи і злочинних організацій, що вчиняли розбійні напади на водіїв автотранспортних засобів. Відповідно до аналізу роботи судів загальної юрисдикції в 2010 році за даними судової статистики за злочини, вчинені організованими групами було засуджено 953 особи.

Жертвами розбійних нападів стають переважно особи, які займаються приватним перевезенням громадян – 21 %; водії-любителі, які здійснюють несистематичні перевезення пасажирів, – 14 %; водії, які здійснюють міжміські та міжнародні перевезення вантажів і пасажирів, – 12 %; підприємці й працівники комерційних організацій – 7 %.

На даний час існують труднощі щодо розслідування розбійних нападів, вчинених на водіїв автотранспортних засобів, що пояснюється наявністю правових, організаційних, науково-методичних й інших проблем, які потребують вирішення, і, будучи взаємопов’язаними та взаємообумовленими, визначають зміст криміналістичного забезпечення розслідування даної категорії злочинів. З цих позицій у дисертації розглядаються проблеми криміналістичної теорії та практики розслідування розбійних нападів, що обумовлює комплексність їх дослідження і, як результат, – можливість обрання варіантів найбільш ефективного вирішення вказаних проблем.

Питання розслідування розбійних нападів у своїх працях розглядали Ю. П. Аленін, В. Д. Басай, В. П. Бахін, В. Д. Берназ, Р. С. Бєлкін, Т. В. Варфоломеєва, А. Ф. Волобуєв, В. І. Галаган, В. Г. Гончаренко, В. А. Журавель, А. В. Іщенко, Н. С. Карпов, Н. І. Клименко, І. І. Когутич, О. Н. Колесніченко, В. П. Колмаков, В. О. Коновалова, О. Є. Користін, І. І. Котюк, В. С. Кузьмічов, В. В. Лисенко, В. К. Лисиченко, В. Г. Лукашевич, Є. Д. Лук’янчиков, Г. А. Матусовський, М. В. Салтевський, М. Я. Сегай, С. М. Стахівський, С. М. Стратонов, С. І. Тихенко, В. В. Тіщенко, Л. Д. Удалова, І. Я. Фрідман, В. Ю. Шепітько, Б. В. Щур та інші вчені. Разом із тим, зазначені автори досліджували лише окремі аспекти проблеми розслідування розбоїв.

Таким чином, виключна суспільна небезпечність розбійних нападів, вчинених на водіїв автотранспортних засобів, неналежне криміналістичне забезпечення діяльності органів досудового розслідування та відсутність наукових, методичних розробок щодо розслідування вказаного виду злочинів свідчать про актуальність даного дослідження та зумовили вибір його теми.