АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПОДАТКОВИХ СПОРІВ Автореферат

Актуальність теми. Якісний показник розвиненої держави – міцна податкова політика, зорієнтована не тільки на забезпечення публічних інтересів, а і на охорону прав та свобод населення, підвищення його правосвідомості. Основою реалізації публічних інтересів в Україні є фінансова складова, а саме формування надходжень до бюджетів усіх рівнів. На даний час основним джерелом формування ресурсу державного бюджету є податки (збори, інші обов’язкові платежі). Україна, з системою дієвих податкових органів, не має конкретно спланованої податкової політики. Недостатній рівень нормативно-правового забезпечення негативно впливає на формування партнерських взаємовідносин між платниками податків та податковими органами. Вказані явища викликають різнонаправлені дії як податківців так і платників, що призводить до створення спірних ситуацій, до вирішення яких вітчизняна податкова система не підготовлена.

Впровадження дієвих правових механізмів розв’язання податкових спорів формує якісний аспект адміністрування податків. А саме, бажаний стан податкової системи, яка без додаткового навантаження реалізовує справляння податкових надходжень та налагоджує гармонійні взаємовідносини між платниками податків та податковими органами. Досягти своєчасності та повноти сплати податків і одночасно захистити права платників, зменшити податковий тиск, який негативно впливає на розвиток суб’єктів господарювання, можливо за рахунок коригування та удосконалення адміністративно-правового механізму розв’язання податкових спорів. Системне застосування цілей, функцій, принципів і методів забезпечує ефективне розв’язання податкових спорів і являє собою механізм здатний забезпечити публічні інтереси й індивідуальні права та свободи громадян – платників податків.

Трансформація податкової системи повинна відбуватися з урахуванням досягнень науки та досвіду вітчизняних і зарубіжних державних податкових органів. Подальший розвиток державної податкової служби України потребує її реформування на науковій основі та на підставі законодавства нашої держави для ефективного використання сучасних досягнень.

Фундаментальною базою дослідження стали праці відомих вітчизняних вчених-адміністративістів: В. Б. Авер’янова, О. М. Бандурки, О. О. Бандурки, А. І. Берлача, Ю. П. Битяка, В. Т. Білоуса, І. Л. Бородіна, Л. К. Воронової, І. П. Голосніченка, Р. А. Калюжного, Л. М. Касьяненко, М. В. Коваля, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, І. Є. Криницького, О. В. Кузьменко, М. П. Кучерявенка, Д. М. Лук’янця, В. Б. Марченка, Н. Р. Нижник, С. В. Пєткова, А. М. Подоляки, Т. О. Проценка, О. П. Рябченко, Л. А. Савченко, Х. П. Ярмакі та інших. Питання розв’язання податкових спорів певною мірою привертали увагу Я. В. Греца, Н. П. Каменської, Л. В. Трофімової, О. М. Федорчука, Ф. О. Ярошенка, однак ці науковці розглядали головним чином такий аспект як проблеми захисту прав платників податків. Розв’язання податкових спорів розкривалося на рівні дисертаційного дослідження Є. А. Усенко, у роботі якої зроблено наголос саме на правовому регулюванні процедур вирішення податкових спорів на підставі положень законодавства, що на сьогодні втратило чинність. Серед зарубіжних учених слід відзначити праці, які стали підґрунтям для дослідження, С. С. Алексєєва, Д. М. Бахраха, Д. В. Вінницького, Б. М. Габрічідзе, Ю.А. Крохіної, В. Є. Кузнєченкової, М. І. Матузова, С. Г. Пепеляєва, Г. В. Петрової, Ю. М. Старілова, Н. Ю. Хаманьової, К. В. Шундікова та багатьох інших. Податковий спір та способи його розв’язання за законодавством Російської Федерації розглядали М. В. Балакірьова, С. М. Міронова, Д. Б. Орахелашвілі, О. К. Саркісов, Д. М. Шинкарюк та інші.

Однак, далеко не всі проблемні питання адміністративно-правового механізму знайшли вирішення, окремі з них були тільки позначені, а деякі й досі залишаються дискусійними. Особливо актуалізується проблематика дисертаційного дослідження тим, що наразі триває розробка нормативно-правових актів підзаконного характеру, щодо розв’язання податкових спорів. Крім того, роботи всіх зазначених науковців були виконані до прийняття чинного Податкового кодексу України, в якому законодавець визначив правовий статус контролюючих органів у сфері оподаткування та платників податків, порядок оскарження рішень контролюючих органів у сфері оподаткування. У зв’язку із прийняттям Податкового кодексу України було внесено зміни до інших нормативно-правових актів, що регулюють вирішення податкових спорів, зокрема, Кодексу адміністративного судочинства України.

Тому, жодним чином не применшуючи наукової та практичної цінності опублікованих робіт з проблеми, що розглядається, зауважимо, що висвітлення потребує адміністративно-правовий механізм розв’язання податкових спорів з урахуванням положень чинного законодавства. Необхідність розв’язання цієї проблеми визначила актуальність теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні, схваленої Указом Президента України від 22.07.1998 №810/98; Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом ДПА України від 07.04.2003 р. № 160 зі змінами та доповненнями, є складовою наукових планів Національного університету ДПС України.

Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної проблематики кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України – ,,Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності в сфері оподаткування” (державний реєстраційний номер 0105U000657).

Положення дисертації використовувались при виконанні Науково-дослідним центром з проблем оподаткування на замовлення Державної податкової адміністрації України від 14 квітня 2008 року науково-дослідної роботи за темою ,,Адміністративно-процесуальна діяльність органів державної податкової служби України у сфері взаємовідносин із платниками податків: сучасний стан та перспективи модернізації” (державний реєстраційний номер 0109U000314).

Тема дисертації розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України, має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання і доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні сутності адміністративно-правового механізму розв’язання податкових спорів, виявленні прогалин у правовому регулюванні процедур розв’язання вказаних спорів та обґрунтуванні пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства у зазначеній сфері.

Окреслена мета обумовила наступні завдання наукового дослідження:

– визначити сутність, зміст податкових спорів як предмет адміністративно-правового механізму їх розв’язання;

– уточнити правовий статус органів державної податкової служби та платників податків як сторін податкового спору;

– сформулювати поняття адміністративно-правового механізму розв’язання податкових спорів та визначити його ознаки;

– встановити специфіку процедури досудового розв’язання податкових спорів, як різновиду адміністративно-правового спору;

– розкрити юридичну природу процедури розв’язання податкових спорів у судовому порядку;

– запропонувати шляхи використання в Україні світового досвіду розв’язання податкових спорів;

– розробити пропозиції, щодо удосконалення адміністративно-правового механізму розв’язання податкових спорів в Україні.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час розв’язання податкових спорів між платниками податків та органами державної податкової служби, які виконують контролюючу функцію у сфері оподаткування.

Предметом дослідження є адміністративно-правовий механізм розв’язання податкових спорів.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та завдань в дисертаційній роботі використано низку загальнонаукових і спеціальних методів наукового пізнання з урахуванням особливостей сучасної проблематики, а їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми адміністративно-правового механізму розв’язання податкових спорів в єдності їх соціального змісту та юридичної форми. Під час проведення дисертаційного дослідження застосовано загальнонауковий діалектичний метод, а також похідні від нього методи. Так, за допомогою логіко-семантичного методу розкрито сутність та зміст податкових спорів як предмету адміністративно-правового механізму їх розв’язання (підрозділ 1.1); та поняття адміністративно-правового механізму розв’язання податкових спорів (підрозділ 1.3); методи класифікації, синтезу, структурно-функціональний та формально-нормативний використовувалися при виокремленні ознак адміністративно-правового механізму розв’язання податкових спорів (підрозділ 1.3); використання порівняльно-правового методу дозволило охарактеризувати процедури досудового розв’язання податкових спорів (підрозділ 2.1); розв’язання податкових спорів у судовому порядку (підрозділ 2.2); метод статистичного аналізу дав можливість проаналізувати практику розв’язання податкових спорів у досудовому адміністративному та судовому порядках (підрозділи 2.1, 2.2); використання методів аналізу, синтезу, групування дозволило визначити правовий статус органів державної податкової служби та платників податків як сторін податкового спору (підрозділ 1.2); компаративний метод використовувався при вивченні світового досвіду розв’язання податкових спорів (підрозділ 3.1); застосування організаційно-правового, системно-функціонального та методу документального аналізу дозволило розробити рекомендації та пропозиції щодо удосконалення адміністративно-правового механізму розв’язання податкових спорів в Україні (підрозділ 3.2).

Правову основу дослідження становлять Конституція України, Податковий кодекс України, Митний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України, Закони України, що містять норми, які регулюють порядок розв’язання податкових спорів, підзаконні нормативно-правові акти. Під час виконання дисертаційного дослідження було проаналізовано законодавство деяких зарубіжних країн, зокрема, Російської Федерації, Республіки Білорусь, Азербайджанської Республіки, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, Федеративної Республіки Німеччина та інших.

Емпіричною базою дослідження є практика органів державної податкової служби та адміністративних судів щодо розгляду податкових спорів за 2007-2010 роки.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що в дисертації вперше у вітчизняній науці комплексно досліджено питання адміністративно-правового механізму розв’язання податкових спорів. На основі проведеного дослідження автором сформульовано низку висновків, рекомендацій і пропозицій, які відповідають вимогам наукової новизни, зокрема:

вперше:

– запропоновано авторське визначення поняття ,,адміністративно-правовий механізм розв’язання податкових спорів” - як комплексний засіб (система), в якому (якій) функціонує взаємопов’язана та взаємодоповнююча одна одну чітко визначена, структурована сукупність процедур й інших засобів, що здійснюються послідовно та логічно, з метою розв’язання податкового спору;

– встановлено, що адміністративно-правовий механізм розв’язання податкових спорів характеризується такими ознаками: складність його структурної побудови; чітка визначеність процедур та інших засобів розв’язання податкових спорів; комплексність; послідовність та логічна упорядкованість застосування окремих засобів; цілеспрямованість; обов’язковість волевиявлення суб’єкта, щодо необхідності розв’язання податкового спору та практичного застосування відповідних правових засобів для цього; чітка взаємодія та взаємообумовленість засобів адміністративно-правового механізму розв’язання податкових спорів відповідно до правових приписів;

– доведено, що податковий спір має ознаки адміністративно-правового спору, з урахуванням особливостей, пов’язаних із правовим регулюванням Податковим кодексом України;

дістали подальшого розвитку:

– положення щодо характеристики сторін податкового спору, якими є платники податків та контролюючі органи у сфері оподаткування;

– положення, що основними засобами адміністративно-правового механізму розв’язання податкових спорів є досудове та судове оскарження;

– практичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності досудового розв’язання податкових спорів, а саме: шляхом зміни співвідношення строків оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів у сфері оподаткування та сплати податкових (грошових) зобов’язань, вдосконалення процедури прийняття та розгляду скарг платників податків;

– пропозиції про доцільність закріплення обов’язковості врахування платником податків податкових консультацій як правових актів індивідуальної дії, із тих питань, яких вони стосуються, а також щодо адаптації світового досвіду розв’язання податкових спорів до вітчизняної моделі регулювання зазначеного питання;

удосконалено:

– визначення поняття ,,податковий спір”, як передбачена нормами Податкового кодексу України форма розв’язання конфліктів у сфері податкових правовідносин, що виникають між контролюючими органами у сфері оподаткування, та платниками податків з приводу застосування норм податкового законодавства в частині нарахування та сплати грошового зобов’язання платника податків та погашення його податкового боргу, що носить публічний характер;

– положення щодо необхідності законодавчого закріплення та використання терміну ,,податковий спір” при характеристиці процедур оскарження податкових-повідомлень рішень чи інших рішень контролюючих органів у сфері оподаткування;

– структуру правового статусу платників податків та органів державної податкової служби, як сторін податкового спору.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені у дисертаційному дослідженні висновки, пропозиції та рекомендації з питань удосконалення наукових категорій та правового регулювання в частині розв’язання податкових спорів становлять як науково-теоретичний, так і практично-прикладний інтерес та були використані у:

– у правозастосовній діяльності – в діяльності ДПА України в Житомирській області (акт впровадження в практичну діяльність від 17 березня 2011 року);

– у навчальному процесі – під час викладання дисциплін ,,Адміністративне право України”, ,,Адміністративний процес”, ,,Адміністративна діяльність контролюючих органів у сфері оподаткування”, ,,Організація стягнення податкового боргу” (акт впровадження в навчальний процес від 10 березня 2011 року);

– у науково-дослідній роботі – сформульовані положення та висновки у дисертації можуть бути основою для подальших наукових досліджень з питань вирішення податкових спорів в Україні (акт впровадження у наукову діяльність від 21 грудня 2010 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою. Основні положення, висновки, рекомендації та пропозиції, що характеризують наукову новизну та практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження, які виносяться на захист, розроблено автором самостійно. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам, у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Результати проведеного наукового дослідження обговорювалися на засіданні міжкафедрального семінару кафедр управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності та фінансового права Національного університету державної податкової служби України.

Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки були оприлюднені на таких науково-практичних конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції „Актуальні проблеми адміністративного права та адміністративної діяльності” (м. Донецьк, Донецький юридичний інститут ЛДУВС ім. Е. О. Дідоренка, 10 грудня 2010 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні” (м. Запоріжжя, 23 квітня 2010 року); ІІ Львівському міжнародному форумі „Перспективи застосування альтернативних способів вирішення спорів (ADR) в Україні” (м. Львів, 26-29 травня 2009 року); Міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми правового регулювання фінансово-кредитних відносин в умовах кризи: практика правозастосування і шляхи її вдосконалення” (м. Суми, 4-5 червня 2010 року); Міжнародній інтернет-конференції „Дискусійні питання теорії фінансового права. Нормативно-правові засади природокористування та енергозбереження в Україні. Спори про податки: причини виникнення та напрями їх вирішення. Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права” (м. Київ), Науково-практичному семінарі „Адміністративне судочинство в державному механізмі захисту прав платників податків” : (м. Ірпінь, 9 грудня 2010 року).

Публікації автора. Основні теоретичні висновки та практичні рекомендації, що містяться у дисертації, відображено в дванадцяти публікаціях, чотири з яких – у фахових виданнях України та шість – тези до науково-практичних конференцій (одноосібні), а також у навчальному посібнику, науково-практичному коментарі до Податкового кодексу України у співавторстві.

Структура дисертації визначається її метою, завданнями та предметом дослідження та складається зі вступу, трьох розділів, що об’єднують сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить – 203 сторінки, обсяг основного змісту – 173 сторінки, список використаних джерел складається з 217 найменувань на 25 сторінках.