АДМІНІСТРАТИВНИЙ НАГЛЯД МІЛІЦІЇ ЗА ДОТРИМАННЯМ ПРАВИЛ ПАСПОРТНО-РЕЄСТРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Статус правової, демократичної, соціальної держави, закріплений Конституцією України, вимагає неухильного дотримання органами публічної адміністрації, їх посадовими особами прав людини і громадянина, забезпечення законності. Одним із дієвих засобів забезпечення законності у сферах паспортизації населення, свободи пересування та вільного вибору місця проживання, перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства є адміністративний нагляд.

Водночас європейський вибір розвитку України, потреби лібералізації візового в’їзду до країн Європейського Союзу, адаптація вітчизняного законодавства до правових актів євроспільноти потребують заміни якості правового регулювання суспільних відносин у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, паспортизації та реєстрації місця проживання фізичних осіб. Зазначене обумовлює необхідність вироблення нових підходів до організації діяльності органів внутрішніх справ у цій сфері, приведення її у відповідність з європейськими стандартами роботи правоохоронних органів. Зокрема, це стосується адміністративного нагляду міліції за дотриманням правил паспортно-реєстраційної системи.

Вирішення цього завдання об’єктивно визначило потребу переосмислення призначення паспортно-реєстраційної системи як об’єкта адміністративного нагляду міліції і як явища, за допомогою якого забезпечується реалізація прав, свобод та інтересів фізичних осіб, свобода пересування та вільний вибір місця проживання; глибокого та всебічного дослідження змісту адміністративного нагляду міліції за дотриманням правил паспортно-реєстраційної системи, пошуку нових форм та методів його здійснення і розроблення пропозицій з удосконалення його правового регулювання.

Теоретичне підґрунтя дисертації склали системні положення й висновки вітчизняних юристів, в яких прямо або опосередковано висвітлюються досліджувані питання та окреслюються методологічні передумови для їх вирішення. Серед таких слід назвати роботи В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, О. М. Бандурки, О.О. Бандурки, Ю. П. Битяка, В. М. Бевзенка, С. В. Ващенка, І. П. Голосніченка, В. М. Гаращука, Є. В. Додіна, С. В. Ківалова, Л. В. Коваля, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, А. Т. Комзюка, А. П. Коренєва, Є. В. Курінного, О. В. Кузьменко, Р. С. Мельника, О. В. Негодченка, Д. В. Приймаченка, В. П. Пєткова, С. В. Пєткова, С. Г. Стеценка, М. М. Тищенка та ін.

Безпосередньо проблеми здійснення адміністративного нагляду в діяльності органів публічної адміністрації досліджували у своїх працях Ю. Ю. Басова, С. Г. Братель, І. О. Васильєв, В. А. Гуменюк, В. Ю. Кобринський, В. В. Новіков, В. В. Пахомов, Д. П. Цвігун, В. С. Шестак, В. В. Шемчук, О. О. Яковенко, Х. П. Ярмакі та ін.

Розв’язанню багатоаспектних завдань функціонування паспортно-реєстраційної системи присвятили увагу М. М.  Богуславський, М. В. Губанов, Л. М. Галенська, В. Ф.Губін, І. Б. Кардашова, О. В. Хабібуліна, В. В. Сапелкіна та інші вчені Питання діяльності міліції у сфері міграції, забезпечення свободи пересування та вільного вибору місця проживання були об’єктом досліджень таких вчених, як І. К. Василенко, Д. В. Голобородько, О. Ф. Динько, Т. П. Мінка, О. І. Савченко, С. С. Саїв, В. М. Столбовий, Н. П. Тиндик, Т. Ю. Цуркан та ін. Без сумніву, роботи цих науковців мають значну наукову та практичну цінність, однак в них поза увагою залишилося дослідження діяльності міліції щодо здійснення адміністративного нагляду за дотриманням правил паспортно-реєстраційної системи. Водночас цілеспрямоване наукове дослідження цієї проблеми має важливе теоретичне та практичне значення у світлі реалізації виконання Україною Плану дій «Україна – Європейський Союз», забезпечення прав громадян на свободу пересування та вільний вибір місця проживання та проведення в Україні фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу 2012 р.

Зазначені обставини обумовили вибір теми дослідження, свідчать про її актуальність та необхідність розроблення теоретичних та практичних рекомендацій у цій сфері.