УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ВАНТАЖНОГО АВТОТРАНСПОРТУ

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, відображено основні положення наукової новизни, практичну значимість одержаних результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні основи управління дебіторською заборгованістю підприємств» уточнено поняття «дебіторська заборгованість» та «управління дебіторською заборгованістю», удосконалено класифікацію дебіторської заборгованості, досліджено теоретичні основи процесу управління дебіторською заборгованістю, обґрунтовано сутність та доцільність використання поняття «керованість дебіторської заборгованості», систематизовано методи управління дебіторською заборгованістю.

Багатогранність дефініцій поняття «дебіторська заборгованість» дозволила виділити чотири підходи щодо визначення даного поняття, які є не взаємовиключними, а доповнюючими один одного. На основі логічного синтезу наукових точок зору представлено авторське бачення щодо визначення поняття «дебіторська заборгованість», під якою пропонуємо розуміти неоплачені юридичними та фізичними особами послуги з транспортування вантажів та/або вилучені кошти з кругообігу підприємства, що мають документальне підтвердження, яке надає право на отримання боргу в вигляді грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів.

З метою підвищення ефективності управління дебіторською заборгованістю вдосконалено її класифікацію шляхом розмежування її за чотирма підходами й доповнено наступними класифікаційними ознаками: в залежності від керованості (дозволить визначити ступінь та здатність реагування об’єкта управління на управлінський вплив); в залежності від доцільності надання відстрочки платежу (дозволить встановити конститутивні пріоритети, що відповідають цілям та завданням підприємства, щодо можливості збільшення обсягу послуг з транспортування вантажів або доцільності мінімізації кредитного ризику).

У результаті дослідження етимології понять «управління» та «керованість» встановлено взаємозв’язок між ними: управління – це вплив, а керованість – реагування, тобто інтегральна характеристика ефективності управління, що дозволило уникнути субституцій їх змісту в царині управління дебіторською заборгованістю. За рахунок елімінації принципових розбіжностей між цими поняттями сформульовано власну наукову позицію щодо дефініції поняття «керованість дебіторської заборгованості», під якою пропонуємо розуміти здатність дебіторської заборгованості як об’єкта управління позитивно та адекватно реагувати на вплив керуючої системи, з метою досягнення бажаного стану, тобто можливість дебіторської заборгованості своєчасно бути конверсованою в більш ліквідні оборотні активи під впливом дієвих механізмів управління нею. На основі консеквентного синтезу досліджених дефініцій поняття «управління дебіторською заборгованістю» запропоновано визначити як цілеспрямований процес забезпечення керованості дебіторської заборгованості, який здійснюється на основі аналізу, планування, організації та контролю її стану.

Запропоновано власне бачення класифікації методів управління дебіторською заборгованістю, яка передбачає їх поділ залежно від функціонального призначення. Це дозволило систематизувати методи управління дебіторською заборгованістю в розрізі двох найважливіших напрямів: досудове врегулювання та її стягнення в судовому порядку.

У другому розділі «Аналіз ефективності управління дебіторською заборгованістю підприємств вантажного автотранспорту» проаналізовано процеси формування, погашення дебіторської заборгованості та ефективності управління нею на підприємствах вантажного автотранспорту, обґрунтовано пріоритетність методів управління дебіторською заборгованістю підприємств вантажного автотранспорту.

Ґрунтуючись на статистичному аналізі ефективності фактичного рівня управління дебіторською заборгованістю підприємств вантажного автотранспорту можна констатувати, що середньозважена дебіторська заборгованість становила 6,88 тис.грн, що є наслідком високої концентрації дебіторської заборгованості у розмірі до 4 тис.грн. Це засвідчує значення моди та медіани (1,71 та 3,13 тис.грн. відповідно). Згідно із значенням коефіцієнта Пірсона асиметрія сукупності заборгованості дебіторів є правосторонньою та вказує на помірну асиметричність сукупності. Звідси витікає, що розподіл дебіторської заборгованості підпадає поясненню в межах нормального ймовірнісного закону, що, в свою чергу, дозволяє оцінити ступінь передбачуваності поведінки дебіторів, тобто їх керованості. Високе значення середньоквадратичного відхилення (17,76 тис.грн) засвідчує про значний діапазон значень дебіторської заборгованості та вказує на ризикованість під час вирішення проблеми стягнення її простроченої частини. Непомірно високий рівень коефіцієнта варіації (258,31%) характеризує неоднорідність сукупності дебіторів та незначний ступінь їх керованості. Значення коефіцієнта концентрації Джині (0,5) вказує на значний ступінь відхилення фактичного обсягу дебіторської заборгованості від лінії її рівномірного розподілу, оскільки більша частина заборгованості концентрується в домінуючій групі, що складає 19% (значення коефіцієнта Херфендаля).

Виявлення закономірностей за допомогою статистичних методів аналізу засвідчує про ризикованість та низьку ефективність управління дебіторською заборгованістю на підприємствах вантажного автотранспорту, підкреслює нагальність подолання затяжної, глибокої кризи неплатежів й доцільність вдосконалення механізму управління нею.