ЕФЕКТИВНІСТЬ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАЛИХ І СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ ОДЕСЬКОГО РЕГІОНУ)

Короткий зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, об’єкт,  предмет та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, основний зміст одержаних результатів, що виносяться на захист, та їх практичне значення.

У першому розділі  «Теоретичні та методологічні підходи до стимулювання розвитку малих і середніх підприємств» узагальнено теоретичні положення категорії «розвиток підприємства», «стимулювання розвитку підприємства», запропоновано методологічні основи до класифікації малих і середніх підприємств, проведено аналіз статистичної інформації про розвиток малих і середніх підприємств України та Одеського регіону зокрема.

Комплексне дослідження категорії «розвиток підприємства» дозволило авторові розглядати її як незворотний процес, який забезпечує спонтанні чи керовані його переходи від одного неповторного стану до іншого через процеси його змін від моменту створення до його ліквідації у напрямку прогресу. Під розвитком підприємства розуміється процес змін, які відбуваються під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів унаслідок адаптації підприємства до вимог зовнішнього середовища шляхом цілеспрямованих внутрішніх змін, протягом якого воно змінює свій стан і характеристики, які приводять до якісних перетворень у цілому з появою якісно нових елементів і властивостей.

Запропоновано категорію «розвиток підприємства» розглядати в комплексі економічних, техніко-технологічних, соціальних, організаційних та екологічних напрямків. Економічний розвиток підприємства передбачає збільшення обсягів виробництва й розширення можливостей задовольняти зростаючі потреби населення; збільшення збуту, в тому числі продукції на експорт; збільшення потужностей (масштабів виробництва); вдосконалювання та переозброєння виробництва, зростання його обсягів; залучення інвестицій та фінансових ресурсів тощо. Організаційний розвиток створює умови для ефективного виробництва підприємства. Техніко-технологічний розвиток виражається в удосконаленні техніко-технологічної бази підприємства, орієнтований на якісні кінцеві результати його господарської діяльності за рахунок техніко-технологічних нововведень. Соціальний розвиток має зняти соціальне напруження  в країні та на підприємстві, що виникає у процесі економічного розвитку. Екологічний розвиток підприємств повинен орієнтуватися на раціональне використання природних ресурсів і збереження довкілля для оптимального задоволення потреб людей і забезпечення достатньої якості життя. Тому розвиток підприємства має включати передусім упровадження ресурсозберігаючих та екологобезпечних технологій. Визначено, що процес стимулювання розвитку малих і середніх підприємств – це комплекс заходів, механізмів, спеціальних дій політичного, фінансового, економічного та іншого характеру щодо перетворення економічних, матеріальних, соціальних і духовних стимулів в адекватні мотиви діяльності малих і середніх підприємств. Це економічне спонукання, використання матеріальних, духовних стимулів, які сприяють тому, щоб малі й середні підприємства діяли, розвивалися у напрямку одержання вигоди в інтересах тих, хто застосовує стимулювання.

Обґрунтовано, що перелік засобів стимулювання розвитку малих і середніх підприємств не має вичерпного характеру, оскільки ці засоби не виключають усього різноманіття інструментів впливу на їх розвиток. Сформувати єдиний механізм стимулювання їх розвитку досить важко, тому що кожен механізм вирішує певні проблеми малих і середніх підприємств. З одного боку, пряме стимулювання малих і середніх підприємств сприяє їх розвитку, а з іншого – цей варіант знижує стимули до розвитку, прояви ініціативи й самостійності, на відміну від непрямої підтримки, яке зміцнює їх економічну волю, що є більше сприятливим в умовах ринкової економіки.

Значна увага до малих і середніх підприємств, їх успіхи й поширення в більшості країн світу пов'язані зі своєрідністю їх ролі. На основі узагальнення теоретичних досліджень та практичного досвіду було визначено, що малі і середні підприємства виконують в економіці ряд важливих та специфічних функцій. На нашу думку, ці функції було виділено з соціальної, економічної та технічної значущості. Завдяки своїй функціональній ролі, своїм властивостям і перевагам малі і середні підприємства вносять істотний внесок у  розвиток економіки, що свідчить про необхідність стимулювання їх подальшого розвитку. У дисертації запропоновано кількісні критерії віднесення підприємств до малих і середніх доповнити якісними критеріями для урахування специфічних особливостей, їх ролі та значення в ринковій економіці. 

Проведене дослідження дало змогу зробити висновок, що в Україні малі й середні підприємства знаходяться у процесі становлення, показники їх розвитку динамічно змінюються. Як свідчить проведений нами аналіз статистичної інформації за період 1999-2009рр., малі і середні підприємства розвиваються, однак їх вклад у розвиток національної економіки є незрівнянно меншим порівняно із внеском зарубіжних країн. Зростання кількості малих і середніх підприємств має стійку позитивну тенденцію, тоді як фінансові показники мають негативні тенденції, що відображається на їх функціонуванні та можливостях розвитку. Усе ще зберігаються головні негативні моменти, серед яких слід зазначити такі: збитковість малих підприємств, їх інвестиційна непривабливість, незадовільна галузева структура, незадовільний фінансовий стан, нерівномірний розвиток по Одеському регіону, зношеність основних фондів, використання відсталих технологій тощо. Отже, досягнутий рівень розвитку малих та середніх підприємств в Україні, зокрема в Одеському регіоні, недостатній для виконання тієї ролі, яку вони повинні виконувати.

У другому розділі «Організаційно-методичні основи оцінювання ефективності стимулювання розвитку малих і середніх підприємств» проведено аналіз категорії  «ефективність стимулювання розвитку малих і середніх підприємств», що дозволило сформувати власний підхід до оцінювання стимулювання їх розвитку на внутрішньому та зовнішньому рівнях і дослідити цей процес.

Підвищення ефективності стимулювання розвитку малих і середніх підприємств вимагає системного підходу до вирішення цієї проблеми в контексті управління стимулюванням розвитку малих і середніх підприємств як на зовнішньому, так і на внутрішньому рівнях.

Етапи оцінювання ефективності стимулювання розвитку малих і середніх підприємств на загальнодержавному та регіональних рівнях за основними напрямами наведено на рис.1.