УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ МАРКЕТИНГОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ :

Короткий зміст

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, завдання, предмет і об'єкт дослідження, наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі дисертаційної роботи "Концепція управління інноваційною діяльністю підприємств" визначено дефініції основних понять теорії інноваційного розвитку господарюючих суб'єктів; запропоновано рекомендації з поліпшення інноваційного клімату в Україні; розроблено математичну модель визначення конкурентоспроможності підприємства.

З'ясовано, що у теорії інноваційної економіки немає однозначного формулювання дефініцій понять "інноваційна маркетингова діяльність", "управління інноваційною маркетинговою діяльністю". На основі критичного аналізу та узагальнення літературних джерел уточнено ці дефініції.

Інноваційна маркетингова діяльність - це комплексний вплив елементів маркетингу на забезпечення підприємства високоякісною, конкурентоздатною продукцією з урахуванням сучасних технологій та стандартів, ресурсного і кадрового потенціалу.

Управління інноваційною діяльністю підприємства   це організація дій для досягнення мети зростання обсягів виробництва і збуту продукції (послуг), збільшення прибутку, частки ринку тощо  на основі реалізації інновацій у техніці, технології, менеджменті, маркетингу, логістиці і визначення надійних джерел  фінансування інноваційної діяльності підприємства.  

Сформульовано та обґрунтовано для державних законодавчих і виконавчих органів рекомендації з поліпшення інноваційного клімату:

            щодо економічної складової інноваційного клімату: скасувати існуючий податок на додану вартість, натомість стягувати податок із продажів, що найбільшою мірою відображає економічний результат доданої вартості. Сукупна ставка акцизів, митних платежів і податку з обігу не повинна перевищувати оптимальної величини 30 - 35%;

            щодо правової складової інноваційного клімату: прийняти на законодавчому рівні  положення про мотивацію авторів інтелектуальної продукції, відповідальність за плагіат і недозволене використання чужої інтелектуальної власності;

            щодо структурно-організаційної складової інноваційного клімату: ввести в урядову структуру управління країною міжвідомчий орган (комітет) з розвитку науки і техніки у складі компетентних представників промисловості, науки і освіти, очолюваний прем'єр-міністром і наділений повноваженнями щодо координації міністерств і відомств у галузі інноваційного розвитку суб'єктів господарювання.

Для здійснення конкурентної стратегії українським підприємствам необхідно вирішити завдання розвитку конкурентних переваг і завоювання певних ринкових сегментів. Підприємство набуває конкурентних переваг, якщо його товари краще, ніж товари конкурентів, задовольняючи потреби споживачів. З іншого боку - посилює конкурентні переваги підприємства. Концептуальні підходи до управління інноваційною діяльністю суб'єкта господарювання ґрунтується на підвищенні конкурентоспроможності підприємства, системному використанні  маркетингового підходу для визначення затребуваної ринком інноваційної продукції за номенклатурою, обсягами виробництва, строками поставки  на ринок і реальними джерелами фінансування інноваційної діяльності. Отже, домінантними цільовими складовими управління інноваційною маркетинговою діяльністю підприємства є конкурентоспроможність і фінансова забезпеченість інноваційної діяльності.

Для формування і реалізації оптимальних стратегій інноваційного розвитку  промислового підприємства важливо мати своєчасну достовірну інформацію як про його конкурентоспроможність на ринку, так і про конкурентоспроможність його основних конкурентів. Складність формалізації процесу визначення конкурентоспроможності підприємства визначається необхідністю врахування численних факторів, у тому числі  й таких, що стосуються емоційної сфери, культури, образу, іміджу, бренду підприємства тощо.

У дисертації  розроблено математичну модель визначення конкурентоспроможності підприємства на основі порівняння поточних і оптимальних ключових показників конкурентоспроможності: частки ринку, проміжної та загальної ліквідності, індексу, співвідношення позикових і власних коштів, рентабельності, рівнів кваліфікації й заробітної плати персоналу тощо. Ця модель дозволяє оперативно відстежувати конкурентоспроможність підприємства і забезпечувати можливість своєчасно та гнучко реагувати на динаміку параметрів внутрішнього і зовнішнього середовища для корекції конкурентної стратегії підприємства. Математична інтерпретація моделі має вигляд:

  , де                                                               (1)

N- коефіцієнт конкурентоспроможності підприємства;

?і- розрахункові показники факторів конкурентоспроможності ( i =1, 2…к);

?і0 - оптимальні показники факторів конкурентоспроможності;

к - кількість показників (факторів).