Замовити дисертацію ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ РОЗВИТКУ ІНТЕГРОВАНОГО АГРОТЕКСТИЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА :

Актуальність теми. Об’єктивний характер пріоритетного розвитку аграрного і текстильного секторів економіки України та АР Крим визначається природно-кліматичними, історико-культурними та соціально-економічними умовами. Втім, незважаючи на значну увагу до проблем розвитку аграрної сфери з боку держави і науковців, сільськогосподарське виробництво текстильної сировини сьогодні знаходиться в занепаді, що спричиняє кризові явища у виробництві текстилю та суміжних галузях.

Перспективи відродження вівчарства та відновлення технологічного ланцюга “сільське господарство – первинна обробка – текстильне виробництво” визначаються тим, що аграрне виробництво текстильної сировини та текстильна промисловість, ще зберегли основні фонди, кадровий, науковий та освітній потенціал, мають закінчені виробничі цикли. Тому, важливе наукове і практичне значення має розв’язання проблем докорінного реформування організаційно-економічних відносин підприємств у технологічному ланцюгу агротекстильного виробництва, пошук нових інтеграційних форм організації виробництва, впровадження інноваційних технологій, підвищення конкурентоспроможності продукції.

Вирішення проблем формування інноваційної моделі розвитку інтегрованого агротекстильного виробництва вимагає системного комплексного, науково-обґрунтованого підходу, що і зумовило вибір теми та розробку проблем в дисертаційному дослідженні.

Дослідженню наукових і прикладних проблем розвитку агротекстильного виробництва присвятили роботи Айзенштейн Е.М., Бенюк Н.В., Бондар С.І., Бородиня О.Г., Буркат В.П., Джуринский М.І., Клевцов К.М., Князєв О.В., Кудинова О.А., Мартинова О.В., Наумов О.Б., Скоромцова Т.О., Соболев О.А., Сокол О.І., Топіха І.Н., Туринський В.М., Чурсіна Л.А., Шелест Л.С. та інші відомі автори. Проте не всі аспекти проблеми є достатньо вивченими. Особливо це стосується питань формування нових форм агротекстильної інтеграції і впровадження інноваційних технологій, відсутній системний підхід до розвитку сукупності виробництв у технологічному ланцюзі виробництва і переробки вовни.

Недостатня глибина вивчення проблем та необхідність пошуку ефективних шляхів їх розв’язання зумовили актуальність теми і постановку завдання дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у рамках науково-дослідних робіт Херсонського національного технічного університету за темами: «Розробка концепції та організаційно-економічних механізмів формування та управління інвестиційно-інноваційною діяльністю у виробництві» (номер державної реєстрації 0105U003668, 2005-2007 рр.), «Регіональний галузевий розвиток в контексті сучасних ринкових процесів» (номер державної реєстрації 0106U004200, 2006-2010 рр.). Особистий внесок дисертанта полягає у розробці теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій стосовно формування інноваційної моделі розвитку інтегрованого агротекстильного виробництва.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій з формування інноваційної моделі розвитку інтегрованого агротекстильного виробництва, а також розробка організаційно-економічних засад створення і функціонування регіонального агротекстильного інноваційного кластеру у АР Крим.

Реалізація мети дисертаційної роботи обумовила наступні задачі дослідження:

- дослідити теоретичні аспекти інноваційного розвитку інтегрованих агротекстильних виробництв, дати визначення понять «агротекстильна інтеграція», «інноваційний кластер», визначити класифікацію форм і напрямків інтеграційних зв’язків між підприємствами агротекстильного виробництва;

- розробити концептуальну модель створення інтегрованого агротекстильного об’єднання у формі регіонального кластеру вовняного спрямування у АР Крим;

- визначити схему взаємозв’язку ресурсопотоків при функціонуванні інтегрованого агротекстильного виробництва;

- розробити механізм досягнення цілей кластерної системи агротекстильного виробництва;

- обґрунтувати методичний підхід до нормування матеріальних витрат, розробити модель прийняття рішення про мінімізацію відходів і втрат у інтегрованому агротекстильному виробництві;

- запропонувати модель комплексної системи управління якістю продукції і економії використовуваних ресурсів у агротекстильному кластері;

- визначити критерії оцінки ефективності управління інтегрованим виробництвом вовняних виробів;

- розробити стратегію розвитку аграрного і текстильного виробництва у АР Крим.

Об’єктом дослідження є процес розвитку інтегрованого агротекстильного виробництва на основі інноваційної моделі організаційно-економічної взаємодії аграрних і переробних підприємств у структурі регіонального агротекстильного кластеру.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів формування інноваційної моделі розвитку інтегрованого агротекстильного виробництва.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є закони та категорії діалектичного розвитку, теорії ринкової економіки, теоретико-методологічні засади міжгалузевої інтеграції. Методи, що використовувалися у процесі дослідження базуються на загальнонаукових та емпіричних методичних прийомах економічної науки. У процесі дослідження підходів щодо формування інноваційної моделі розвитку інтегрованого агротекстильного виробництва застосовувалися економіко-статистичні й економіко-математичні методи аналізу (для оцінки і характеристики основних показників діяльності підприємств вівчарства та текстильної промисловості), методи абстрагування (для виявлення і класифікації факторів, що впливають на розвиток агротекстильного виробництва), спостереження, виміру і опису (для систематизації статистичних даних), порівняння (для оцінки тенденцій розвитку агротекстильного виробництва); аналітичний і синтетичний методи (для визначення умов і чинників агротекстильного виробництва); дедуктивний метод (при формуванні рекомендацій).

Інформаційну базу дослідження становили законодавчі і нормативно-правові акти з питань регулювання діяльності аграрних і промислових підприємств, статистичні дані Державного комітету статистики України та Головного управління статистики в АР Крим, наукові праці вітчизняних і іноземних вчених, звітні дані підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у розвитку та поглибленні теоретико-методичних основ формування інноваційної моделі розвитку інтегрованого агротекстильного виробництва, та розробці практичних рекомендацій щодо створення і функціонування агротекстильного інноваційного кластеру у АР Крим.

Наукова новизна найважливіших результатів дослідження полягає у наступному:

вперше:

- розроблено концептуальну модель створення інтегрованого агротекстильного об’єднання у формі регіонального кластеру вовняного спрямування у АР Крим, що являє собою об'єднання вівчарських, обробних і текстильних підприємств, і дозволяє використати переваги внутрішньофірмової ієрархії і ринкового механізму, поєднати інтереси і консолідувати дії сільськогосподарських, переробних, обслуговуючих підприємств і держави, захищати економічні інтереси учасників, збільшити виробництво продукції і підвищити її ефективність і конкурентоспроможність;

удосконалено:

- схему взаємозв’язку ресурсопотоків при функціонуванні інтегрованого агротекстильного виробництва, розкрито внутрішні торговельно-закупочні взаємозв’язки виробників та споживачів вовняної продукції в системі кластеру;

- механізм досягнення цілей кластерної системи агротекстильного виробництва, який включає сукупність економічних, адміністративних і психологічно-соціальних заходів, пов'язаних зі зміною структури спільності вовняних виробництв через їх об'єднання в кластер, задоволенням змінних потреб споживачів; зміною технічного базису, відновленням устаткування, техніки, впровадженням нових технологій і інформаційних систем; специфікою, різноманіттям, трудомісткістю професійних робіт, підвищенням кваліфікації працівників; спрямованих на розвиток інноваційної діяльності і залучення інвестицій у розвиток інтегрованої структури;

- модель комплексної системи управління якістю продукції і економії використовуваних ресурсів (КСУЯП і ЕВР) у кластері, яка включає модулі: пророблення документації на стадії технічної підготовки, нормування і контроль рівня використання ресурсів на етапі розробки документації; облік фактичних витрат ресурсів і нормативних з урахуванням кон’юнктури ринку; ціноутворення.

- методичний підхід до нормування матеріальних витрат у інтегрованому агротекстильному виробництві, який враховує технологічні і заготівельні витрати та втрати матеріальних ресурсів, розроблено модель прийняття рішення про мінімізацію відходів і втрат на основі удосконалення і досягнення спряженості технологічних процесів.

- критерії оцінки ефективності управління інтегрованим виробництвом вовняних виробів – сумарний економічний ефект складається з ефекту від реалізації сировини, напівфабрикатів та готової продукції, ефекту від підвищення якості, ефекту від економії матеріальних ресурсів та синергетичного ефекту, який досягається при інтеграції підприємств.

дістало подальшого розвитку:

- стратегія розвитку аграрного і текстильного виробництва у АР Крим, яку запропоновано формувати на принципах вертикальної інтеграції агротекстильного виробництва у структурі інноваційного кластеру АР Крим, місією якого є поєднання галузевих, регіональних та загальнодержавних інтересів і досягнення стратегічних цілей, перехід на інноваційний шлях розвитку вовняного виробництва, впровадження передових технологій виробництва вовни, вовняних напівфабрикатів та готових виробів, активна участь в підвищенні якості життя населення Криму. Розроблено комплексну програму розвитку агротекстильного кластеру у АР Крим;

- визначення понять «агротекстильна інтеграція», «інноваційний кластер», класифікація форм і напрямків інтеграційних зв’язків між підприємствами агротекстильного виробництва.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання теоретичних, методичних і практичних результатів при формуванні інноваційно-інвестиційної стратегії розвитку підприємств з виробництва та первинної обробки вовни, формуванні галузевих і регіональних програм розвитку, у практичній діяльності органів влади та підприємств.

Результати дослідження, висновки та рекомендації, що містяться в дисертації, використовуються у практичній діяльності Управління економіки Керченської міської ради АР Крим (довідка № 26/6-04/40 від 13.07.10р.), Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 1024/05-15-69/6-10 від 26.02.10р.), Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства УААН (довідка № 10-35 від 19.02.10р.), Херсонського національного технічного університету (довідка № 135/27-І від 22.02.10р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки і пропозиції, представлені в дисертаційній роботі, отримано автором особисто на основі збору, аналізу й узагальнення теоретичного і практичного матеріалу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження оприлюднені автором на конференціях, семінарах, нарадах, серед яких найбільш важливими були: ІІ міжнародна науково-практична конференція «Сучасні наукові дослідження - 2006» (20-28 лютого 2006р., м. Дніпропетровськ); Міжнародний весняний форум «Инновационные технологии в бизнес-образовании» (2008р., м. Гомель, Білорусь); Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (2009 р., м. Дніпропетровськ); VII Міжнародна науково-практична конференція «Теория и практика экономики и предпринимательства» (11-13 травня 2010 р., м. Алушта); Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України» (2010 р, м. Дніпропетровськ).

Публікації. Теоретичні і практичні результати дисертаційного дослідження, висновки і пропозиції автора відображено у 10 публікаціях, в т.ч. у 5 статтях у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій – 2,3 умовн. друк. арк., які всі належать особисто авторові.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 226 сторінок, із них 206 сторінок основного тексту. Робота містить 25 таблиць, 33 рисунки, 1 додаток на 4 сторінках. Список використаних джерел налічує 158 найменувань і займає 14 сторінок.