Актуальність теми. Глобальний процес інформатизації суспільства, який є відображенням загальних закономірностей генезису цивілізації, сьогодні охопивусі сфери соціокультурної діяльності людини. Стрімкий розвиток і розповсюдження нових інформаційно-комунікаційних технологій обумовлює кардинальні зміни в управлінні господарськими системами різних рівнів. Формування та рівень розвитку інформації, інформаційних ресурсів та всього інформаційного простору є основою та головною характеристикою розвитку будь-якої соціально-економічної системи на макро- та мікрорівнях.
Особливості необмеженого та неконтрольованого впливу, несанкціонованого доступу, а також виникнення комп’ютерних вірусів та інших загроз, викликають необхідність у забезпеченні інформаційної безпеки, яка є головною частиною економічної безпеки держави та національної безпеки в цілому. Життєдіяльність суспільства, його інформаційна безпека залежить від стабільного функціонування, живучості, надійності та готовності телекомунікаційних мереж. Отже, проблема створення ефективного організаційно-економічного механізму забезпечення інформаційної безпеки та живучості мереж в умовах розвитку та впровадження нових інформаційних технологій є актуальною та своєчасною.
Вагомий внесок у становлення і розвиток ефективних організаційно-економічних механізмів забезпеченняінформаційної безпеки внесли українські та російські вчені В. Герасименко, В. Домарєв, Д. Зегжда, Г. Конахович, А. Малюк, С. Петренко, С. Расторгуєв, О. Редькін, Ю. Уфімцев, П. Хорєв, В. Хорошко, В. Шорошев. Значний внесок у розвиток цих проблем належить зарубіжним вченим Н. Вінеру, Д. Сяо, Б. Ролкеру, Л. Дж. Хоффману, К. Шеннону. Творчістю цих та багатьох інших вчених напрацьовано величезний науково-теоретичний та методичний матеріал, запропоновано безліч різноманітних практичних рекомендацій щодо розв’язання тих чи інших питань, вирішення прикладних завдань. Разом з тим, аналіз опублікованих праць з даної проблематики дає підстави говорити, що в цілому дослідження зосереджені на формуванні стандартних процедур захисту інформації. Недостатньо науково розкритими залишаються організаційно-економічні аспекти інформаційної безпеки, в Україні ще й досі чітко не установленні регламенти, які визначили б вимоги, характеристики, параметри і поняття, що пов'язані з розробкою концептуальної моделі системи інформаційної безпеки. З цих позицій, розробка організаційно-економічних складових інформаційної безпеки телекомунікаційних мереж загального користування є необхідною, що відповідним чином обумовило вибір теми, мету та завдання дослідження, сформулювало структуру і зміст дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова відповідно до „Концепції розвитку телекомунікацій в Україні до 2010 року”, Закону України „Про пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки”, Закону України „Про національну програму інформатизації”, Закону України „Про телекомунікації”, Закону України „Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”. Дослідження, викладені у дисертації, відповідають науковому напряму „Розробка програм економічного розвитку зв’язку України”.
Мета і завдання дослідження.Мета роботи полягає в обґрунтуванні теоретичних та методичних підходів щодо визначення цінності інформації та організаційно-економічних складових інформаційної безпеки телекомунікаційних мереж загального користування.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних основних завдань:
– визначити складові інформаційної безпеки телекомунікаційних мереж загального користування, установити зв’язок між процесами конвергенції інформаційних і телекомунікаційних мереж відповідно до сучасних тенденцій впровадження новітніх управлінських технологій з урахуванням інформаційної безпеки;
– на основі оцінки цінності інформації обґрунтувати пріоритетні завдання, які спрямовані на її збереження та захист у телекомунікаційних мережах загального користування;
– визначити особливості побудови архітектури телекомунікаційних мереж з урахуванням організаційно-економічних складових інформаційної безпеки;
– обґрунтувати умови регламентування управлінської діяльності інформаційної безпеки та діяльності персоналу відповідно до вимог інформаційної безпеки;
– визначити та обґрунтувати засади стосовно організації інформаційної безпеки телекомунікаційних мереж загального користування;
– на прикладі цифрової автоматичної телефонної станції (АТС) здійснити функціонально-вартісний аналіз системи забезпечення інформаційної безпеки і з методичних позицій обґрунтувати та здійснити оцінку витрат на її створення і впровадження.
Об’єкт дослідження – процеси функціонування телекомунікаційних мереж загального користування та сукупність умов і факторів формування організаційно-економічних складових інформаційної безпеки.
Предметом дослідження є теоретичні засади, методичні положення та існуюча практика щодовизначення організаційно-економічних складових інформаційної безпеки телекомунікаційних мереж загального користування.
Методи дослідження. Теоретичну і методологічну основу дослідження становить сукупність теоретичних та емпіричних методів пізнання. Вірогідність наукових положень, висновків і практичних рекомендацій ґрунтується на теоретичних і методологічних положеннях, сформульованих у дослідженнях вітчизняних і зарубіжних економістів, фахівців та вчених в галузі економіки зв’язку та інформаційної безпеки.
При розв’язанні конкретних задач дослідження використовувались такі основні методи: історико-логічний (для аналізу й узагальнення світового та вітчизняного досвіду визначення інформації на міждисциплінарному рівні); порівняльний аналіз (для виявлення закономірностей, складових та принципів інформаційної безпеки та захисту інформації); системний (для визначення та обґрунтування складових інформаційної безпеки); аналітичний (у підходах визначення цінності інформації); функціонально-вартісний аналіз (при оцінці питомої ваги витрат на інформаційну безпеку); кількісний та якісний аналіз (при оцінці витрат на прикладі цифрової АТС); економіко-математичний (при оцінці витрат на створення і впровадження інформаційної безпеки на прикладі цифрової АТС).
Інформаційною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених, монографії, збірки наукових праць, статті у фахових наукових виданнях, матеріали наукових конференцій, законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, офіційні статистичні дані.
