ІННОВАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯМ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ :

Короткий зміст

Актуальність теми. Економічні перетворення, які здійснюються в Україні та сприяють розвитку ринкових відносин і посиленню конкуренто­спроможності, потребують значної уваги до питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів і охорони навколишнього середовища. У таких умовах особлива роль належить сучасній економічній науці, політиці держави з реалізації прикладних напрацювань у необхідних напрямах, вітчизняному та зарубіжному досвіду. Облік, оцінка і контроль цих процесів дозволять створити ефективну систему управління енергозбереженням, якій властиві свої особливості. Висока енергоємність продукції промислових підприємств України ускладнює проблему енергетичної безпеки держави. Розв’язати її можна тільки шляхом активізації інноваційної діяльності у сфері ресурсозберігаючих технологій, що забезпечить зниження собівартості продукції та підвищить її конкурентоспроможність.

Досить багато уваги вивченню теоретичних, методологічних і практичних основ інноваційного розвитку й управління приділили як зарубіжні, так і вітчизняні вчені, серед них: О.І. Амоша, І. Ансофф, С.С.Аптекар, І.П. Бу­лєєв, С.В. Валдайцев, В.М. Геєць, С.Ю. Глазьєв, С.Д. Ільєнкова, В. Мазур, В.В. Микитенко, Б. Твісс, М.Г. Чумаченко, Й. Шумпетер. Такі автори, як І.О. Александров, І.А. Башмакова, Д. Денвіс, Б. Дуглас, В.Б. Жузе, Ю.Д. Кононов, О.В. Мазурова, В.В. Платонов, Я.А. Рекитар, Б. Санто, В.А. Устинова, К.Г. Шкіряников досліджували проблеми інноваційного розвитку у промисловості з метою підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів. Але у багатьох наукових працях інноваційні процеси й енергозбереження досліджувалися як окремі системи, що функціонують на підприємстві. Водночас існує необхідність у дослідженні інноваційного управління енергозбереженням як цілісної системи, рівнів ієрархії управління, оцінки паливно-енергетичних ресурсів на промислових підприємствах при зміні ринкових умов функціонування.

Доведено, що, незважаючи на широту та досконалість проведених досліджень, проблема управління енергозбереженням у цілому ще не отримала свого повного розв’язання. Потребує уточнення і доповнення методика інноватики у сфері енергозбереження з акцентом на управлінську й екологічну складові. Дослідження цієї теми прямо передбачає необхідність методичного осмислення проблем інноваційної діяльності, уточнення відповідної теорії, систематики, що дозволить обґрунтувати створення системи інноваційного управління енергозбереженням на промислових підприємствах, зокрема на підприємствах коксохімічного виробництва. Отже, актуальність і наукова незавершеність зазначених проблем обумовили вибір теми, мету та завдання дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилися відповідно до напрямів науково-дослідних робіт Макіївського економіко-гуманітарного інституту за темою «Соціально-еконо­мічні проблеми адаптації суб’єктів реального сектору в сучасних умовах» (2009-2014 рр., номер держреєстрації 0109U005226), у рамках якої розроблено механізм оцінки паливно-енергетичних ресурсів на основі наскрізної енергоємності, а також пропозиції щодо вдосконалення системи управління енергозбереженням на промислових підприємствах.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є теоретичне об­ґрунтування і розробка методичних основ інноваційного управління енергозбереженням, які дозволять поліпшити екологічні показники промислових підприємств за рахунок процедурних спрямувань діяльності механізмів скорочення викидів парникових газів, знизити енергоємність продукції в системі витрат виробництва.

Для досягнення мети поставлено та вирішено такі завдання:

визначено теоретичну суть і взаємозв'язок економічних категорій «інновація», «інноваційне управління», «організаційно-економічний механізм енергозбереження»;

визначено проблемні питання екологічної та енергозберігаючої спрямованості й виділено етапи становлення функціонального спектра інноваційного управління енергозбереженням;

відзначено галузеві особливості, проаналізовано інноваційно-інвестиційну діяльність, обґрунтовано методичні підходи й виявлено проблеми поточної дестабілізації в управлінні енергозбереженням на промислових підприємствах  ГМК України;

розроблено методичні рекомендації оцінки паливно-енергетичних ресурсів, що базується на використанні наскрізної енергоємності продукції;

обґрунтовано, що екологізація промислового виробництва є складним процесом, який при використанні гнучких механізмів Кіотського протоколу здатний залучити додаткові інвестиції на впровадження енергозберігаючих та екологічних заходів;

запропоновано організаційний механізм для впровадження на підприємствах ГМК України енергетичного менеджменту як інноваційного напряму управління енергозбереженням на промислових підприємствах;

надано пропозиції до концепції стратегії розвитку енергозбереження, спрямованої на модернізацію коксохімічного виробництва та зниження шкідливого впливу на навколишнє середовище.

Об'єкт дослідження – процеси інноваційного управління енергозбереженням на коксохімічних підприємствах у системі промислового комплексу.

Предмет дослідження – теоретичні, методичні та практичні аспекти інноваційного управління  енергозбереженням на промислових підприємствах України.

Методи дослідження. Теоретичною та методичною основою дослідження є роботи провідних вітчизняних та зарубіжних учених і фахівців у сфері інновацій, управління енергозбереженням.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативні акти України, Міністерства промислової політики, ухвали місцевих органів влади. Джерелом аналітичної інформації є дані Державного комітету статистики України, Донецького обласного управління статистики, матеріали науково-практичних конференцій, первинного обліку і статистичної звітності промислових підприємств. Дослідження виконано з використанням широкого спектра загальних і спеціальних наукових методів. Основним науковим методом, застосованим у процесі дослідження, є системний підхід як найбільш адекватний умовам вивчення такого складного суспільного явища, як інноваційне управління енергозбереженням промислових підприємств. Також використано такі методи: абстрагування – при дослідженні еволюції теоретичних концепцій розвитку інноватики; індукції та дедукції – при ретроспективному аналізі становлення в Україні енергозберігаючої політики; аналізу і синтезу для уточнення економічної суті економічного механізму інноваційного управління енергозбереженням, визначення структури, системи і механізму формування енергетичної політики промислових підприємств. На основі методів статистичного, логічного і фінансового аналізу, групування й узагальнення показників, експертних оцінок, порівняльного аналізу запропоновано методику оцінки енергетичних ресурсів на базі визначення наскрізної енергоємності підприємства, обґрунтовано доцільність уведення структурного підрозділу промислового підприємства з управління енергозбереженням, розроблено стандарт підприємства у системі якості продукції, розроблено концепцію стратегії енергозбереження для коксохі­мічних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні необхідності розробки методичного забезпечення інноваційного управління енергозбереженням на промисловому підприємстві. Основні результати, які мають наукову новизну, полягають у такому:

уперше:

розроблено організаційно-економічний механізм внутрішнього контролінгу енергозбереження на промисловому підприємстві, який регламентує основні елементи та категорії енергетичного менеджменту, що забезпечує можливість формування  механізму внутрішнього енергоаудиту та механізму економічної ефективності енергозбереження, які забезпечують процес енергозбереження в системі якості з метою ефективного використання різних видів енергії, контролю або лімітування потреби в паливно-енергетичних ресурсах;

удосконалено:

механізм оцінки паливно-енергетичних ресурсів на основі  фінансового аналізу наскрізної енергоємності продукції – виділено етапи формування структурних елементів методики, що дозволяє визначати величину внутрішніх резервів економії окремих видів енергетичних ресурсів;

функціональні аспекти інноваційного управління енергозбереженням у процесі реформування економіки України за рахунок ресурсозберігаючої та управлінської функцій, що дозволило отримати більш узагальнюючу характеристику даної сфери дослідження;

концепцію енергозбереження в системі енергоменеджменту, спрямовану на формування підсистем ефективного використання внутрішніх ресурсів підприємства, реалізація якої дозволяє виявляти дефекти роботи енергоспоживних систем, несприятливі тенденції до збільшення споживання енергоресурсів, визначати пріоритети використання енергії й ураховувати екологічні наслідки на всіх стадіях технологічного процесу;

концепцію стратегії розвитку енергозбереження на основі економічного механізму інноваційного управління енергозбереженням, яка дозволяє знизити шкідливий вплив на довкілля і сприяє підвищенню енергоефективності та конкурентоспроможності коксохімічної продукції шляхом модернізації коксохімічного виробництва;

дістали подальшого розвитку:

визначення дефініцій «інновація», «енергозбереження» на основі організаційно-економічного та правового механізмів, що дозволило вдосконалити механізм використання внутрішніх резервів підприємства на основі ресурсозбереження;

економічне обґрунтування екологізації промислового виробництва з урахуванням використання гнучких механізмів Кіотського протоколу з метою обґрунтування науково-методичних підходів до управління енергозбереженням на промислових підприємствах і залучення додаткових інвестицій у проекти підвищення енергоефективності, розвитку альтернативних джерел енергії.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновані в роботі рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення механізму управління енергозбереженням на нових інноваційних засадах, методика оцінки енергетичних ресурсів у структурі собівартості продукції на основі впровадження стандарту підприємства в системі якості інноваційного управління енерго­збереженням використано в діяльності: ЗАТ «Макіївкокс» (№ 011к-3078 від 25.06.2009 р.), ЗАТ «Донецьксталь» – металургійний завод» (№ 01-44/16 від 11.09.2009 р.); ВАТ «Макіївський коксохімічний завод» (№ 032-1065 від 18.11.2009 р.). Результати досліджень використовуються в навчальному процесі кафедри економіки підприємств Донбаської національної академії будівництва і архітектури (№ 1-11-74 від 06.11.2009 р.) і кафедри економіки підприємств Макіївського економіко-гуманітарного інституту (№ 01/760 від 10.11.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є особисто виконаною на­уковою працею, у якій викладено авторський підхід до розв’язання проблем щодо вдосконалення методів створення ефективного економічного механізму інноваційного управління енергозбереженням на промислових підприємствах. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Дослідження, висновки, рекомендації та результати досліджень доповідалися й обговорювалися на таких міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях: ІІ міжнародна конференція молодих учених-економістів «Проблемы теории и практики управления в современной экономике» (м. Донецьк, 1999 р.); ІІІ міжнародна конференція молодих учених-економістів «Экономика третього тысячелетия» (м. Донецьк, 2000 р.); регіональна  науково-практична конференція «Экология и безопасность жизнедеятельности: инновационные процессы в науке, технологиях и образовании» (м. Макіївка, 2001 р.); всеукраїнська науково-практична конференція «Теорія та практика управління у транс­формаційний період» (м. Донецьк, 2001 р.); V міжнародна наукова конференція студентів і молодих учених «Економіка і маркетинг у ХХІ сторіччі» (м. Донецьк, 2004 р.); ІІІ міжнародна науково-практична конференція «Маркетингові дослідження в Україні» (м. Ялта, 2004 р.), ІІ міжнародна науково-практична конференція «Образование и наука без границ – 2006» (м. Дніпропетровськ, 2006 р.); І міжнародна науково-практична конференція «Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку» (м. Макіївка, 2009 р.); V mezinárodní vědecko-praktická konference «Přední vědecké novinky – 2009» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано у 19 наукових працях, зокрема 9 статей у наукових фахових виданнях, 10 – у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій – 6,9 д.а., з яких особисто автору належить 6,25 д.а.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (188 найменувань), містить 27 таблиць, 28 рисунків та 5 додатків. Загальний обсяг роботи становить 254 сторінки.