ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМИ ВИТРАТАМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Короткий зміст

Актуальність теми. Природокористування – один з найскладніших об’єктів управління, який знаходиться на стику взаємодії природознавчих та суспільних процесів. Тому на всіх рівнях управління природокористуванням важлива роль приділяється науковому обґрунтуванню управлінських рішень.

Ефективність системи управління природокористуванням в значній мірі визначається станом контролю і нормування використання природних ресурсів та залежить від комплексної системи контролю, нормування і стимулювання природокористування.

В управлінні природокористуванням використовуються різноманітні методи впливу на колективи підприємств та організацій, окремих робітників та населення країни. Серед них найбільш широко розповсюджені адміністративно-правові, організаційні, соціально-психологічні та економічні методи, які в управлінні природокористуванням повинні використовуватися комплексно, в системі при пріоритеті економічних методів управління.

Економічні методи управління природокористуванням містять в собі використання системи цін, тарифів, платежів, штрафів, премій, фондів економічного стимулювання тощо. Вони покликані забезпечити раціональне і комплексне використання мінеральних та інших ресурсів, охорону і відтворювання навколишнього природного середовища. При використанні економічних методів відпадає необхідність примушування колективів та окремих робітників до зниження збитків корисних копалин при видобутку та переробці, до відновлення порушених земель, очищення поверхневих і підземних вод та атмосферного повітря.  Ці завдання вирішуються на основі комплексного використання системи економічного стимулювання раціонального та ефективного природокористування.

В останні роки в управлінні природно-ресурсним комплексом вугільної промисловості почали формуватися та вводитися в практику різні економічні методи регулювання, але на сьогодні центральне місце в цьому механізмі займають платежі за користування природними ресурсами та забруднення навколишнього середовища.

Кінцеві результати роботи підприємств повинні бути тісно пов’язані з ефективністю проведених ними природоохоронних заходів таким чином, щоб кожний трудовий колектив та кожний робітник були зацікавлені в дотриманні вимог природоохоронного законодавства.

Високий рівень природомісткості та характер розвитку української економіки ускладнюють пряме використання еколого-економічного інструментарію, який накопичено в передових країнах. В умовах здійснення ринкових реформ в вугільній галузі виникає певний ряд нових, слабо вивчених еколого-економічних проблем. Серед них проблеми підвищення ефективності та забезпечення платності природокористування, утворення системи стимулювання природоохоронної діяльності, яка поєднує адміністративні та ринкові механізми управління.

Тому досить актуальною представляється задача розробки системи еколого-економічних критеріїв оцінки управління природокористуванням, створення таких економічних інструментів, які підвищать економічну ефективність екологічного регулювання і управління з одного боку, та допоможуть підприємствам не тільки не знижувати, але й підвищувати результативність своєї господарської діяльності при додержанні екологічних нормативів, з іншого боку.

Раціональне управління екологічними витратами дає можливість знизити навантаження на навколишнє середовище, тому в останні роки активно здійснюються спроби оцінити екологічні витрати підприємств для їх оптимізації в інтересах забезпечення сталого природокористування.

Найбільш вагомий вклад у дослідження регулювання екологічних проблем природокористування внесено вітчизняними дослідниками цієї проблеми Амошею О.І., Андрейцевим В.І., Анциферовим А.В.,                 Балацьким О.Ф., Білопольським М.Г., Булатом А.Ф., Вілкулом Ю.Г., Гетьманом А.П., Гончаровим В.Н., Губерною Г.К., Іллюшенком В.Г., Дорогунцовим С.І., Кабановим А.І., Кравцем С.В., Костицьким В.В., Мельником Л.Г., Петенко І.В., Півняком Г.Г., Поважним С.Ф., Пономаренком В.І., Салієм В.І., Степановим В.М., Садековим А.А., Хвесиком М.А., Чилікіним О.І., Черніченком Г.О., Шемшученком Ю.С.

Однак внаслідок цілої низки причин в Україні все ще не має досконалого механізму з регулювання природоохоронної діяльності, яка потребує докладного відображення екологічних витрат підприємства. Таке становище не відповідає ринковим умовам господарювання та потребам як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів в достовірній інформації відносно діяльності вугільних підприємств в галузі природокористування. До цих причин можна віднести як об’єктивно існуючи проблеми в економіці країни, так і недосконалість методичних підходів щодо управління природокористуванням, що зумовлює  актуальність проблеми і вибір теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у відповідності до плану наукових досліджень Донецького державного університету управління, затвердженої на засіданні вченої ради ДонДУУ, в межах наукової теми: «Теоретико-методичні основи розвитку маркетингу в управлінні економікою України» (номер державної реєстрації 0100U003067, 2006-2010 р.р.). В рамках виконання теми автором розроблено та запропоновано напрями удосконалення системи управління витратами на природокористування вугільних підприємств.                                        

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-практичне обґрунтування управління екологічними витратами, яке включає розробку інформативних критеріїв та методичних засад оцінки ефективності управління екологічними витратами у вугільній промисловості України в умовах ринкових відносин.

Відповідно до мети дисертації поставлено і вирішено наступні основні задачі наукового пошуку:

розглянути  економічну суттєвість екологічних витрат підприємства, класифікувати їх структуру та визначити їх місце у загальних витратах на виробництво продукції;

провести комплексний аналіз екологічних проблем надрокористування та їх характеристик при веденні гірничих робіт з видобутку вугілля;

проаналізувати проблеми та методи оцінки ефективності управління природокористуванням та екологічною безпекою, а також адекватність інструментів  регулювання природокористування;

аналітично дослідити та встановити оптимальні критерії ефективності управління екологічними витратами;

виявити та обґрунтувати залежність екологічних та економічних показників діяльності підприємств та розробити еколого-економічну модель управління екологічними витратами;

запропонувати шляхи удосконалення механізмів управління витратами на природокористування;

розробити пропозиції щодо удосконалення інформаційної складової планування і управління екологічними витратами вугільних підприємств.

Об’єкт дослідження – процеси управління охороною навколишнього природного середовища при надрокористуванні у вугільній промисловості.

Предмет дослідження – теоретико-методичні засади і механізми управління екологічними витратами на вугільних підприємствах, які становлять елемент системи управління виробництвом.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною базою дослідження виступали основні положення економічної науки, наукові роботи й методологічні розробки провідних вітчизняних та зарубіжних вчених в галузі управління охороною довкілля при надрокористуванні, Закони України, нормативно-методичні документи державних та галузевих органів. Спеціальними методами дослідження, які використані в роботі є: статистичні методи (при аналізі даних про негативний вплив вугільної промисловості на навколишнє середовище), метод техніко-економічного аналізу (при дослідженні екологічних заходів спрямованих на охорону навколишнього середовища), факторний аналіз (для оцінки впливу техногенних факторів),  економіко-математичне моделювання (при розробці моделі вибору найбільш ефективних варіантів природоохоронної діяльності на вугільній шахті), експертні оцінки (для одержання кількісних значень якісних характеристик факторів).

Інформаційною базою дослідження стали наукові та науково-технічні дослідження, публікації вітчизняних та закордонних науковців, законодавчі та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, галузевих міністерств та відомств, статистичні матеріали і звітність Міністерства статистики України та Донецького державного управління статистики, пов’язані з охороною навколишнього природного середовища та з видобутком природних ресурсів, власні дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в розробці теоретичних, науково-   методичних положень і практичних рекомендацій щодо удосконалення управління екологічними витратами у вугільній промисловості України в умовах реформування. Він розкривається в наступних наукових результатах:

удосконалено:

механізм управління екологічними витратами на вугільному підприємстві  як основи створення інформаційної системи для прийняття управлінських рішень;

методичні підходи щодо застосування економічних інструментів, які дозволяють обрати ефективний еколого-економічний комплекс природоохоронних заходів на вугільних шахтах з метою підвищення ефективності природоохоронної діяльності;

методичні підходи до визначення економічної ефективності, які враховують цільову спрямованість коштів на охорону навколишнього середовища та раціональне використання природних ресурсів;

методичні засади визначення критеріїв та норм еколого-економічної оцінки діяльності підприємств з урахуванням дотримання екологічних, економічних та соціальних обмежень;

дістали подальшого розвитку:

організаційно-економічний механізм формування екологічної служби на вугледобувному підприємстві, який полягає у визначенні взаємозв’язку елементів обліку екологічних витрат та управління ними за методичним, технічним та організаційними блоками;

система інформаційного забезпечення управлінських рішень в сфері природокористування за рахунок введення системного підходу до планування та обліку екологічних витрат.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації підходи, способи й отримані результати, являють собою методичну основу удосконалення системи управління екологічними витратами надрокористування у вугільній промисловості України і можуть бути використані для оцінки і вибору варіантів зниження платежів за забруднення навколишнього природного середовища, правил щодо управління витратами, в подальших  наукових дослідженнях.

Концептуальні засади та рекомендації, сформульовані у дисертації, використовувалися у практичній діяльності шахтоуправління «Південно-Донбаське №1» при розробці планів природоохоронних заходів в частині розрахунків екологічних витрат та вибору оптимальних варіантів, спрямованих на регулювання платежів за забруднення навколишнього середовища (довідка № 09/22 від 21.12.2009 р.), шахтою «Жовтневий рудник» при розрахунках екологічних витрат та обґрунтуванні економічної доцільності можливих варіантів зниження платежів за забруднення навколишнього природного середовища (довідка № 27/04 від 29.04.2010 р.). Висновки та результати дисертаційної роботи рекомендовано Управлінням вугільною промисловістю Донецької обласної державної адміністрації до використання підприємствами галузі (довідка № 1-6/65 від 31.05.2010 р.).  Окремі положення дисертації використовуються у навчальному процесі Донецького державного університету управління при викладанні дисциплін «Екологічний маркетинг», «Управління витратами», «Маркетинг вторинних ресурсів» (довідка № 01-12/852 від 10.06.2010 р.).                             

 Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених автором досліджень з обґрунтування і розробки теоретико-методичних засад управління екологічними витратами у вугільної галузі. Конкретний особистий внесок автора в спільних наукових працях відображений у списку основних робіт за темою дисертації. 

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні результати, положення та практичні рекомендації дисертаційного дослідження доповідалися і здобули позитивної оцінки на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління в 2006-2010 роках, 1 Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування нової економіки ХХ1 століття» (Дніпропетровськ, грудень 2008 р.), 1V Міжнародній науково-практичній конференції «Наука в інформаційному просторі» (Дніпропетровськ, жовтень 2008 р.),  V Міжнародна науково-практична конференція «Наука в інформаційному просторі» (Дніпропетровськ, жовтень 2009 р.).

  Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 12 наукових працях,  з яких  3 - у наукових журналах, 6 - у збірниках наукових праць, 3 в збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 4,1 д.а., з них  3,2 д.а. належить особисто автору. 

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 217 сторінок, у тому числі 9 таблиць на 10 сторінках і 6 рисунків на 4 сторінках, 9 додатків на 13 сторінках, список використаних джерел з 208 найменувань на 21 сторінці.