Замовити дисертацію ТЕОРЕТИЧНЕ ТА МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОЦІНЮВАННЯ ІМІДЖУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА :

Актуальність теми. Важливою проблемою в умовах розвитку ринкових відносин та здійснення структурних перетворень економіки є інформаційна взаємодія підприємств із зовнішнім середовищем. Основним завданням щодо її дослідження та практичного вирішення є пошук нових дієвих підходів, методів, процедур до побудови інформаційних повідомлень, їх передачі з метою створення позитивного іміджу підприємства. В цьому разі імідж є як об’єктом вкладання коштів, так і товаром, який збільшує вартість підприємства, підвищує його значущість для формування ефективних взаємовідносин на внутрішньому і зовнішньому ринках. В умовах розбудови інвестиційно-інноваційної моделі економіки України промислові підприємства спрямовують свою діяльність на впровадження інновацій, вкладання інвестицій, що зумовлюють їх розвиток. Підґрунтям здійснення цих видів діяльності є ефективне використання економічних ресурсів, в тому числі й інформаційних, що сприяють вигідному позиціонуванню підприємств в інформаційному ринковому просторі, яке доцільно здійснювати на основі формування позитивного іміджу підприємства за допомогою ефективної інформаційної взаємодії з суб’єктами внутрішнього і зовнішнього середовища.

Дослідженням проблем формування, оцінювання іміджу підприємств, організації їх ефективної інформаційної взаємодії займалися такі відомі вчені як Л. Браун, Б. Брюс, Ян.Х. Гордон, Б. Джи, Н. Енкельман, Дж. М. Лайхіфф, Г. Падафет, Г. Почепцов, Є. Ромат, Дж.Р. Росситер, М. Спіллейн, О. Скорина, C. Сміт, А. Старостіна, Н. Чухрай, Т. Хомуленко та ін. Їх роботи слугували основою для проведення теоретичних і практичних досліджень.

Проте необхідно зазначити, що існуючі теоретичні положення і методичні підходи присвячені в основному вирішенню питань формування та якісного аналізу іміджу підприємств щодо споживачів, а не кількісному оцінюванню результатів його впливу на партнерів, визначенню прийнятних інформаційних інструментів та стратегій управління іміджем в процесі інформаційної взаємодії для активізації та підвищення ефективності процесів господарювання. Недостатньо повна вирішеність зазначених питань, їх актуальність для розвитку теорії та практики управління господарською діяльністю промислових підприємств зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, мету, перелік і зміст завдань для її розкриття і досягнення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами наукових досліджень Харківського національного економічного університету у 2006 – 2010 рр. за безпосередньою участю автора за темами – «Організація взаємодії підприємства з суб’єктами зовнішнього оточення і внутрішнього середовища» (№ ДР 0106U004292) (розділ «Організаційно-культурні взаємовідносини як складова взаємодії підприємства з внутрішнім і зовнішнім середовищем»); «Розробка методичного забезпечення управління економічним і соціальним розвитком промислових підприємств та наукових організацій» (№ДР 0108U001693) (розділи «Методичне забезпечення визначення пріоритетних напрямків економічного розвитку промислових підприємств і наукових організацій», «Методичний підхід до визначення привабливого іміджу суб’єкта господарювання в сучасних умовах»); «Стратегічне управління соціально-економічним розвитком інтегрованих структур бізнесу в умовах євроінтеграції» (№ ДР 0108U000473) (розділи «Імідж суб’єктів господарювання як основа взаємодії з зовнішнім середовищем: концепція формування та когнітивного й емоційного вимірювання результативності впливу», «Методичний підхід до оцінювання іміджу промислового підприємства у складі інтегрованої структури бізнесу за об'єктивною складовою», «Методичний підхід до оцінювання іміджу промислового підприємства у складі інтегрованої структури бізнесу за суб'єктивною складовою»).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у подальшому розвитку теоретичних положень і методичного забезпечення оцінювання іміджу промислових підприємств з урахуванням його об’єктивної і суб’єктивної сутності.

Відповідно до зазначеної мети в дисертації поставлено і вирішено такі завдання:

узагальнено основні концептуальні положення інформаційної взаємодії промислових підприємств із зовнішнім середовищем в процесі господарювання;

визначено основні складові іміджу підприємств, уточнено його функції та класифікацію;

розроблено пропозиції щодо переліку та сутнісного наповнення розділів економічного обґрунтування з формування й управління підвищенням іміджу підприємства на основі узагальнення існуючого методичного забезпечення;

визначено тенденції перебігу процесів господарювання в промисловості України, Харківського регіону та на досліджуваних машинобудівних підприємствах, виявлено особливості їх інформаційної взаємодії та чинники впливу на формування й управління іміджем;

удосконалено методичний підхід до оцінювання іміджу промислового підприємства за об’єктивною складовою на основі потенціально-ресурсного підходу;

розроблено методичне забезпечення з оцінювання іміджу підприємства за суб’єктивною складовою щодо його сприйняття суб’єктами зовнішнього середовища – партнерами;

обґрунтовано й розроблено пропозиції з когнітивного та емоційного вимірювання результативності впливу об’єктивної і суб’єктивної складових іміджу на партнерів;

визначено межі якісних рівнів іміджу промислового підприємства в цілому та за об’єктивною і суб’єктивною складовими;

обґрунтовано і розроблено методичний підхід до визначення стратегій управління іміджем в процесі інформаційної взаємодії підприємств з партнерами з використанням інструментів інтегрованих комунікацій.

Об’єкт дослідження – процес управління іміджем промислових підприємств.

Предмет дослідження – теоретичні положення, методичні підходи, методи та інструменти формування й оцінювання іміджу машинобудівних підприємств в процесі їх інформаційної взаємодії з реальними та потенційними партнерами.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є положення економічної теорії, теорії менеджменту, маркетингових комунікацій. Для досягнення визначеної мети і завдань у роботі було використано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження: абстрактно-логічний метод, системний підхід, методи аналізу і синтезу – для обґрунтування окремих концептуальних положень інформаційної взаємодії підприємств з суб’єктами зовнішнього середовища в процесі формування й управління іміджем підприємств, розроблення пропозицій з когнітивного та емоційного вимірювання результативності впливу іміджу на партнерів підприємств, визначення складу й сутності розділів економічного обґрунтування з формування іміджу промислового підприємства; потенціально-ресурсний підхід, багатовимірний факторний аналіз – для виявлення основних тенденцій, факторів впливу та розроблення системи показників оцінювання об’єктивної складової іміджу промислового підприємства; метод нейронних мереж – для прогнозування кількісного значення інтегральних показників об’єктивної складової іміджу промислового підприємства; теорію нечітких множин – для уточнення якісних ознак та кількісних значень інтервалів рівнів об’єктивної та суб’єктивної складових іміджу промислового підприємства; метод матричного позиціонування – для визначення стратегій управління іміджем промислових підприємств в процесі їх інформаційної взаємодії з реальними і потенційними партнерами; метод експертних оцінок – для оцінювання суб’єктивної складової іміджу промислових підприємств; графічний – для ілюстрування отриманих результатів.

Інформаційною базою дослідження стали праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем менеджменту і маркетингу підприємств, їх інформаційної взаємодії, нормативні документи, офіційні матеріали Державного комітету статистики України й Харківського обласного статистичного управління, дані статистичної звітності машинобудівних підприємств Харківського регіону, результати експертних опитувань, виконаних автором.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у поглибленні теоретичного і методичного забезпечення оцінювання іміджу промислових підприємств та управління його підвищенням. Основні результати, що відображають наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

обґрунтовано доцільність використання об’єктивної та суб’єктивної складових іміджу підприємств в процесі його формування, оцінювання та управління підвищенням; об’єктивна складова характеризує результати господарювання підприємства, а суб’єктивна – уявлення реальних та потенційних партнерів про успішність його діяльності;

удосконалено:

методичний підхід до кількісного оцінювання іміджу машинобудівного підприємства за об’єктивною складовою, особливістю якого є базування на потенціально-ресурсному підході з використання системи показників стану фінансових, матеріальних, людських, інформаційних ресурсів та результатів інноваційної діяльності як основи розвитку підприємства, які визначені з використанням методів багатовимірного факторного аналізу та нейронних мереж (за моделлю багаторівневого персепторону) і об’єднуються в інтегральний показник методом адитивної згортки;

методичне забезпечення оцінювання іміджу промислового підприємства за суб’єктивної складовою, особливістю якого є система показників, обґрунтована на основі виокремлених за допомогою експертних методів значущих характеристик та складових інформаційної прозорості (фінансово-майнової, комерційної, управлінської), які впливають на формування стійкого образу підприємства як надійного партнера, що кількісно визначається за інтегральним показником з урахуванням значущості запропонованих характеристик;

методичний підхід до визначення стратегій управління іміджем промислового підприємства в процесі його інформаційної взаємодії з реальними і потенційними партнерами, відмінністю якого є використання матриці, побудованої за об’єктивною і суб’єктивною складовими іміджу та розмежованої на дев’ять квадрантів за якісними ознаками рівнів інтегральних показників складових з позиціонуванням у кожному квадранті стратегій управління іміджем та інструментів інтегрованих комунікацій, які забезпечують формування й підвищення іміджу у зовнішньому середовищі;

дістали подальшого розвитку:

виділення кількісних меж інтервалів якісних рівнів іміджу промислових підприємств в цілому та за об’єктивною і суб’єктивною складовими; відмінність розмежування полягає в урахуванні двох умов інтерпретації інтервалів функцій приналежності, побудованих за результатами експертного опитування: помірних – з виокремленням трьох якісних рівнів іміджу: «низький», «середній», «високий» на основі перетину їх функцій приналежності; жорстких – з виокремленням двох додаткових нечітких якісних рівнів іміджу – «низький або середній» та «середній або високий», що визначені з урахуванням положень теорії нечітких множин;

склад та зміст розділів економічного обґрунтування з формування й підвищення іміджу промислового підприємства, відмінністю яких є сутнісне наповнення таких запропонованих розділів як загальний, виробничий, маркетинговий, інвестиційний, юридичний, культурно-історичний, психологічний, футурологічний.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані теоретичні і методичні положення дисертаційної роботи доведені до рівня конкретних методик і рекомендацій щодо оцінювання іміджу промислових підприємств та управління його підвищенням в процесі інформаційної взаємодії з реальними і потенційними партнерами на основі формування стратегій управління іміджем з використанням інструментів інтегрованих комунікацій, таких як PR-акції, реклама та індивідуальна робота з суб’єктами зовнішнього середовища. Обґрунтовані і розроблені в дисертації теоретичні, методичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані власниками, менеджерами, партнерами промислових підприємств в управлінні процесами господарювання. Також теоретичні положення та науково-практичні рекомендації доцільно використовувати в навчальному процесі для підготовки магістрів за спеціальностями «маркетинг», «менеджмент організацій», «менеджмент інноваційної діяльності» при викладанні дисципліни «Бренд-менеджмент».

Результати дисертаційної роботи було впроваджено у роботу Ради з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на території міста Харкова (довідка № 02/07-1 від 02.07.2009 р.), ВАТ «Харківський машинобудівний завод «Світло шахтаря» (довідка № 1780 від 14.10.2010 р.) та ТОВ «Торгово-промислова Компанія «НОВА» (довідка № 15 від 10.02.2010 р.) – щодо застосування методичного забезпечення з оцінювання іміджу промислових підприємств, формування заходів з його підвищення, визначення ефективності впливу іміджу на діяльність підприємств. Також пропозиції з управління іміджем використовуються в процесі підготовки магістрів у Харківському національному економічному університеті при викладанні дисципліни «Бренд-менеджмент» (довідка № 10/86-21-166 від 09.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою, всі результати якої одержані безпосередньо автором і знайшли відображення в наукових публікаціях. Внесок автора у роботи, виконані у співавторстві, наведено у списку основних опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертації доповідались і обговорювались на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 40-річчю факультету міжнародної економіки «Актуальні проблеми розвитку економіки в умовах міжнародної інтеграції (м. Одеса, 24-26 вересня, 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів «Інтеграційні процеси в економіці України» (м. Харків, 11-12 квітня 2008 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні інформаційні технології в економіці та управлінні підприємствами, програмами та проектами» (м. Алушта, 7-13 вересня 2009 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність та інноваційний розвиток України: проблеми науки та практики» (м. Харків, 26-27 листопада 2009р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія и практика экономики и предпринимательства» (м. Алушта, 11-13 мая 2010 г.), VIII Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні інформаційні технології в економіці та управління підприємствами, програмами та проектами» (м. Алушта, 20-26 вересня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність та інновації: проблеми науки та практики» ( м. Харків, 11-12 листопада 2010р.).

Публікації. Положення наукової новизни, пропозиції та висновки дисертації опубліковано в 15 наукових роботах, загальний обсяг – 5,23 ум.-друк. арк., обсяг, що належить автору становить 3,89 ум.-друк. арк., серед них три розділи у трьох колективних монографіях, 6 статей у наукових фахових виданнях, 6 тез доповідей та матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 257 сторінках. Вона складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел з 178 найменувань на 20 сторінках, 7 додатків на 29 сторінках. Матеріали дисертації проілюстровано 17 рисунками, з них 4 займають 3 повні сторінки та 75 таблицями, з них 31 займає 20 повних сторінок. Обсяг основного тексту дисертації складає 185 сторінок.