СТРАТЕГІЯ ЕЛАСТИЧНОСТІ У ФОРМУВАННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ Автореферат

Актуальність теми. Низький рівень конкурентоспроможності вітчизняних товарів на світових ринках є одним з найважливіших факторів, які поглибили економічну кризу в Україні. Водночас, Україна прагне увійти у світові інтегровані ринкові структури, щоб отримати переваги вільного доступу та міжнародної торгівлі. Тому актуалізується вибір потенційно конкурентоспроможних секторів національної економіки на внутрішньому та зовнішньому ринках. Це дало б змогу сконцентрувати стратегічні зусилля влади та бізнесу на тому, щоб відповідні товари та послуги набули тривалих конкурентних переваг.

Зважаючи на кількісно-якісні масштаби природно-ресурсного потенціалу України, одним із найперспективніших щодо конкурентоспроможності секторів, на наш погляд є виробництво продовольчих товарів, зокрема молокопродуктів. Молоко та молочні продукти, які належать до товарів повсякденного попиту, життєво необхідні для здоров’я людини. Тому ринки цих товарів функціонуватимуть незалежно від економічних умов. За експертними оцінками авторитетних міжнародних організацій, уже тривалий час у світі очікується ризик дефіциту продовольчих товарів. Водночас Україна має унікальні маркетингові можливості для того, щоб поліпшити внутрішнє забезпечення та збільшити експорт своєї молочної продукції, проте потрібно радикально підвищити конкурентоспроможність цієї продукції та її виробників.

Дослідження умов та чинників формування конкурентоспроможності продукції сьогодні у центрі уваги наукових та бізнес-середовищ, зважаючи на взаємозалежності між такими ключовими категоріями, як «конкурентоспроможність продукції», «конкурентоспроможність суб’єкта господарювання», «конкурентоспроможність економіки (регіону, країни)». Орієнтиром повинна бути така співзалежність: у висококонкурентній національній економіці висококонкурентний виробник виробляє конкурентоспроможний продукт. Для України найслабшою ланкою цієї залежності на сучасному етапі є надзвичайно низька конкурентоспроможність національного виробника молокопродуктів.

Питання визначення конкурентоспроможності продукції та суб’єктів господарювання достатньо широко висвітлені у науковій літературі. Вони розглядаються у публікаціях українських (Азарян О.М., Андрійчука В.Г., Балабанової Л.В., Березівського П.С., Гаркавенко С.С., Герасимчука В.Г., Зіновчука В.В., Ілляшенка С.М., Кардаша В.Я., Крикавського Є.В., Куденко Н.В., Кузьміна О.Є., Маліка М.Й., Малиновського А.С., Мороз Л.А., Мороза О.В., Музики П.М., Поплавської Ж.В., Перерви П.Г., Петровича Й.М., Поперечного С.І., Решетнікової І.Л., Савчука А.В., Саблука П.Т., Ситника В.П., Тарнавської Н.П., Тивончука І.О., Чухрай Н.І., Швеця В.Є.) та іноземних (Котлера Ф., Фатхутдинова Р., Хрістофера М., Фехнера І., Облоя К., Скавінської Е., Портера М.) авторів. Вагомими науковими здобутками цих науковців є формування дефініцій базових категорій конкурентоспроможності, ідентифікація чинників набуття конкурентних переваг та умов їх ефективного упровадження, акцептація концепції сталого розвитку в сенсі урівноваження цілей суспільного, середовищного та бізнесового характеру в ході формування конкурентоспроможної економіки. Водночас, недостатньо публікацій, в яких осмислювались би явища та тенденції на сучасних висококонкурентних ринках, сутність яких до певної мірі дисонує із усталеними теоретичними положеннями, які стосуються, зокрема, співвідношення стабільності та еластичності, ефекту масштабу та ефекту диференціації, субституції ціни якістю, ціни еластичністю тощо. Це зумовлює потребу в дослідженні чинників інтегрованого впливу, які не можливо формалізувати. За природою вони слабкоструктуровані і до того ж містять як стандартну, так і унікальну складову.

Загалом на нашу думку недостатньо досліджень, пов’язаних з упровадженням механізмів, які дадуть змогу підвищити конкурентоспроможність вітчизняних молокопереробних підприємств за рахунок створення відповідного потенціалу еластичності. Викладені проблеми є достатнім підтвердженням актуальності дослідження та підґрунтям формування його мети і завдань.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота відповідає науковому напряму кафедри маркетингу Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького та виконана відповідно до теми «Реалізація можливостей підприємств АПК на основі застосування маркетингових засад діяльності» (державний реєстраційний номер 0104U004935).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методичних положень та обґрунтування практичних рекомендацій щодо формування тривалих конкурентних переваг вітчизняних виробників молочної продукції за допомогою стратегії еластичності.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

– обґрунтувати засади перманентної трансформації конкурентоспроможної продукції у потенціал конкурентоспроможності підприємства;

– ідентифікувати генезис відносин між потребами споживача та конкурентними перевагами виробника;

– удосконалити положення щодо перспективного аналізу та оцінювання попиту на ринку молокопродуктів в Україні із урахуванням особливостей його кон’юнктури;

– встановити значення потенціалу еластичності у формуванні джерел набуття конкурентних переваг молокопереробними підприємствами;

– розробити положення щодо раціоналізації логістичних процесів у контексті оптимізації ефективності, доданої вартості та ризику в ланцюгу поставок молокопродуктів;

– розвинути концепцію еластичності ланцюга поставок молокопродуктів.

Об’єктом дослідження є процес формування конкурентоспроможності молокопереробних підприємств.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні положення, що стосуються створення тривалих конкурентних переваг молокопереробних підприємств у контексті реалізації стратегії еластичності.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано методи: економіко-математичного моделювання – для оцінювання конкуренто–спроможності споживчих товарів (підр. 1.2), платоспроможного попиту на молокопродукти (підр. 2.2.), достовірності прогнозування попиту (підр. 2.3) та для розрахунку оптимальної партії виробництва і дистрибуції молокопродуктів (підр. 3.3); системного аналізу – для визначення інтегральної конкурентоспроможності молокопродуктів (підр. 2.2), обґрунтування профілю еластичності підприємства (підр. 2.3) та для упровадження процесного вимірювання операційних витрат (підр. 3.2); семантичного аналізу – для аналізування категорійного апарату теорії конкуренції; економічного аналізу – для оцінювання кон’юнктури ринку молокопродуктів (підр. 2.1) та потенціалу конкурентоспроможності виробників молокопродуктів (підр. 2.3); графоаналітичного аналізу – для дослідження сезонності виробництва молокопродуктів (підр. 2.1.): факторного аналізу – для вивчення чинників потенціалу еластичності системи (підр. 3.3); матричного аналізу – для дослідження ризику діяльності (підр. 3.1) та оцінювання логістичних процесів щодо створення доданої вартості (підр. 3.2); анкетування – для оцінювання споживацьких уподобань щодо якості молокопродуктів та конкурентоспроможності їхніх марок (підр. 2.2).

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі акти України, матеріали державних статистичних органів, дані наукових джерел, звітність молокопереробних підприємств, результати анкетування та спостереження, які виконала здобувач.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розвитку теоретико-методичних засад формування конкурентоспроможності молокопереробних підприємств на основі упровадження стратегії еластичності. Основні положення дисертаційної роботи, що визначають її наукову новизну, полягають у такому:

вперше:

– обґрунтовано потенціал стратегії еластичності, що дає змогу молокопереробним підприємствам набути тривалих конкурентних переваг, із відповідною детермінацією її як конкурентної стратегії на сучасному етапі. Реалізація стратегії еластичності молокопереробними підприємствами передбачає упровадження системи відповідних рішень з метою досягти бажаного «mix еластичності» (що означає комбінацію вибору можливостей та швидкості реагування) згідно з прийнятим профілем еластичності, в якому виділяють внутрішню і зовнішню еластичність;

удосконалено:

– метод перспективного оцінювання платоспроможного попиту на ринку молокопродуктів, який ґрунтується на використанні мультиплікативної моделі. Він дає змогу на першому етапі розробити прогноз на основі умов зовнішнього середовища, а на другому – врахувати активну політику корисної зміни характеристик внутрішнього середовища фірми, щоб оптимально адаптуватись до зовнішнього середовища, передусім набути характеристик еластичності;

– інструменти раціоналізації ланцюгів поставок молокопродуктів, які, на відміну від подібних, що переважно ґрунтуються на синтетичних підходах, ієрархічно узалежнені, аналітично структуровані та функціонально упорядковані. Це уможливлює активний вплив на конкурентні переваги, по-перше, за витратами завдяки упровадженню процесного підходу до оцінювання ефективності процесів, продуктів, клієнтів, по-друге, за якістю за допомогою оптимізації структури процесів щодо їх впливу на створення доданої вартості та генерування ризику, по-третє, за еластичністю щодо підвищення цінової, асортиментно-кількісної та логістичної доступності молокопродуктів;

набули подальшого розвитку:

– концепція забезпечення перманентної трансформації конкурентоспроможності продукції у конкурентоспроможний потенціал підприємства, яка, на противагу відомим положенням щодо закономірного (обов’язкового) характеру такої трансформації, передбачає створення відповідної системи матеріальних та нематеріальних засобів, здатної генерувати нові та зміцнювати наявні конкурентні переваги істотної величини та тривалості;

– ідентифікація генезису відносин між потребами споживача та конкурентними перевагами виробника, які, на противагу іншим підходам щодо їх ототожнення, подано у вигляді консеквентних пар «ціна – ефективність», «досконалість – якість», «вибір – еластичність», що дало змогу сформулювати висновок про те, що можливо (за певних умов) забезпечити безконфліктність цілей підвищення ефективності, поліпшити якість та добитись більшої еластичності та доцільність одночасного набуття цих конкурентних переваг;

– механізм формування стратегічного, структурного чи операційного типу еластичності молокопереробних підприємств, за яким передбачено налагодивши інтегровані відносини в ланцюгу поставок молочних продуктів (постачання, виробництво, збут, логістика) надати відповідних властивостей еластичності всьому ланцюгу поставок за рахунок потенціалу еластичності систем виробництва та дистрибуції, інформаційної та управлінської систем.

Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтовані наукові положення дали змогу одержати прикладні результати щодо стратегії розвитку молокопереробних підприємств в Україні. Серед найвагоміших результатів практичного спрямування доцільно виокремити:

– положення щодо формування потенціалу еластичності за рахунок упровадження інтегрованої системи маркетингових, логістичних та організаційних рішень у ланцюгу поставок молокопродуктів;

– рекомендації щодо оцінювання перспективного платоспроможного попиту на ринку продуктів із урахуванням досягнення досконалої доступності (цінової, асортиментної, логістичної) молокопродуктів у мережі роздрібної торгівлі;

– методи раціоналізації логістичних процесів, в яких використано критерій доданої вартості та враховано ймовірність ризику діяльності.

Результати дослідження упроваджено у діяльність молокопереробних підприємств, зокрема ВАТ «Острозький молокозавод»(довідка № 95 від 31.03.2010 р.), ВАТ «Жидачівський сирзавод» (довідка № 147 від 16.04.2010 р.) та у навчальний процес Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького Міністерства аграрної політики та продовольства України (довідка № 1553-04 від 29.12.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Усі наукові результати, викладені у роботі, автор отримала особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї і положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження розглянуто та схвалено на таких всеукраїнських та міжнародних науково-практичних і науково-методичних конференціях: «Маркетинг і логістика в системі менеджменту», Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, 2002 р.; «Нові обрії економічної науки», Львівський національний університет ім. І. Франка, м. Львів, 2007 р.; «Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки», НУВГП, Рівне, 2009 р.; «Перспективи розвитку економіки України: теорія, методологія, практика», Волинський національний університет ім. Л. Українки, м. Луцьк, 2009 р.; «Маркетинг в Україні», м. Київ, 2010 р.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових робіт, з них 7 у фахових виданнях, з них 4 одноосібних. Загальний обсяг публікацій становить 3,9 друк.арк., з них автору належить 3,4 друк.арк.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел із 169 назв. Основний текст дисертації викладений на 208 сторінках, містить 51 таблицю та 46 рисунків. Крім основного тексту, у роботі 10 додатків на 31 сторінці.