РОЗВИТОК ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИХ ВІДНОСИН В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ Автореферат

Актуальність теми. Реформування аграрного сектора економіки України призвело до руйнації багатьох моделей господарювання та відмови від організаційно-методичного забезпечення, яке їх супроводжувало. При цьому нерідко відкидалося й те краще, що могло б з успіхом використовуватися і в умовах ринкової економіки. Повною мірою це стосується і внутрішньогосподарських економічних відносин, належна побудова яких нині спостерігається лише поодиноко. Водночас, дотримання принципів, на яких ґрунтуються повноцінні внутрішньогосподарські відносини, не лише залишається актуальним за сучасних умов, а й нерідко залишається єдиним способом забезпечення ефективного господарювання. У ситуації, коли на ринку наявна велика конкуренція (а ринок сільськогосподарської продукції є саме таким), і окремий суб’єкт господарювання практично не впливає на ціну, покращення економічних результатів діяльності стає можливим лише за рахунок внутрішніх резервів, передусім, організаційного характеру. Тому значимість внутрішньогосподарських економічних інструментів у ринкових умовах лише зростає, що, закономірно, вимагає підвищеної уваги до їх вивчення та застосування.

Важливість проблеми налагодження дієвого внутрішньогосподарського механізму підтверджується й зверненням до цієї проблематики багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів. Вагомий науковий внесок у розробку проблеми організації внутрішньогосподарських відносин в аграрних підприємствах зробили, зокрема, такі вітчизняні вчені-економісти аграрники: В.Я. Амбросов, М.П. Вітковський, О.А. Галич, Ю.С. Коваленко, М.Ф. Кропивко, І.В. Охріменко, І.Н. Романенко, О.А. Рябчик, П.Т. Саблук, О.О. Сторожук, В.А. Товстоп’ят та ін. Серед зарубіжних дослідників слід назвати К. Друрі, Д.Е. Кадлеца, Р.С. Каплана, Р.Д. Кея, Р. Купера, Б. Райна, Д. Фостера, Д.Г. Хербста, Ч.Т. Хорнгрена, К. Шіма Джея.

Водночас, незважаючи на вагомість даної проблематики й посилену увагу до неї багатьох провідних дослідників, окремі її аспекти все ще залишаються недостатньо вивченими, що не дає змоги використовувати сповна такий потужний економічний інструмент як внутрішньогосподарські відносини з максимальною ефективністю. Деякі підходи до їх побудови, що успішно практикувалися за попередньої господарської системи, нині потребують оновлення та інтеграції в ринкові механізми в нинішніх умовах господарювання, у тому числі й з врахуванням особливостей агропромислового виробництва України. Вищевикладене й обумовило актуальність вибору теми дисертаційного дослідження, як спробу узагальнення теоретичних напрацювань із проблематики внутрішньогосподарських відносин та організаційно-методичного забезпечення їх практичного застосування в підприємствах АПК України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з науковими дослідженнями Полтавської державної аграрної академії “Організаційно-економічний механізм формування конкурентоспроможності агропромислового комплексу” (номер державної реєстрації 0110U000835) та скоординовано з науково-технічною програмою досліджень Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” НААН України “Науково-методологічне забезпечення підвищення економічної ефективності та розвитку соціально спрямованого аграрного виробництва” за завданням “Науково-методологічне забезпечення удосконалення системи управління соціально спрямованим агропромисловим виробництвом” (номер державної реєстрації 0110U002919), в якому дисертантом запропоновано підходи до посилення соціальної та економічної складових виробництва за рахунок впровадження внутрішньогосподарського розрахунку.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне узагальнення та обґрунтування методологічних і практичних підходів до побудови високоефективних внутрішньогосподарських відносин й розробка пропозицій щодо їх використання сільськогосподарськими підприємствами в сучасних умовах.

Вказана вище мета зумовлює необхідність виконання наступних завдань:

– узагальнити економічний зміст й сутність внутрішньогосподарських відносин, закономірностей та специфіки їх формування в сільськогосподарських підприємствах;

– розробити підходи до оцінки необхідності підвищення рівня внутрішньогосподарських відносин в аграрному секторі економіки України;

– виявити фактори впливу на формування та ефективне функціонування внутрішньогосподарських відносин у сільськогосподарських підприємствах;

– систематизувати пропозиції щодо удосконалення внутрішньогосподарських відносин та їх формування в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм;

– обґрунтувати напрями розвитку внутрішньогосподарських відносин на основі виявлених тенденцій ведення економічної роботи в сільськогосподарських підприємствах;

– розробити організаційно-методичні рекомендації використання окремих складових внутрішньогосподарських відносин (управління витратами, матеріальне стимулювання, контроль робіт і ресурсів тощо) відповідно до потреб нинішньої господарської практики.

Об’єктом дослідження є процеси організації та функціонування ефективних внутрішньогосподарських відносин у сільськогосподарських підприємствах. Господарським об’єктом даного процесу виступають великотоварні сільськогосподарські підприємства та кооперативи.

Предмет дослідження – теоретичні, методичні та прикладні аспекти формування і розвитку ефективних внутрішньогосподарських відносин аграрних підприємств в умовах ринку.

Методи дослідження. Основою теоретичних і методичних розробок виступали результати наукових пошуків вітчизняних і зарубіжних вчених та фундаментальні положення економічної теорії й загальнонаукової методології. При проведенні дослідження застосовувалися методи системного аналізу соціально-економічних процесів в умовах ринку; порівняння – для виявлення впливу окремих факторів на результати господарської діяльності підприємств; абстрактно-логічний – для оцінки ролі внутрішньогосподарських економічних відносин в ефективному господарюванні підприємств; статистичних групувань – у процесі досліджень зв’язку між ресурсним забезпеченням сільськогосподарських підприємств та їх економічними результатами діяльності; розрахунково-конструктивний – при обґрунтуванні потреби в розмірах матеріального стимулювання; графічний, експертних оцінок та інші.

Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативні акти України, закони України, укази Президента, постанови Верховної Ради та Кабінету Міністрів, аналітичні матеріали Міністерства аграрної політики та продовольства України, офіційні дані Державного комітету статистики, оперативна інформація сільськогосподарських підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному обґрунтуванні теоретичних основ, методичних підходів та практичних рекомендацій побудови ефективних внутрішньогосподарських відносин у сучасних умовах. Основними результатами дисертаційного дослідження, що характеризують його новизну, є:

вперше:

– обґрунтовано параметри матеріального стимулювання працівників у залежності від рівня врожайності (продуктивності), собівартості та прибутковості певного виду сільськогосподарської продукції, в основу яких покладено метод розрахунку маржинальних продуктивних витрат;

удосконалено:

– тлумачення економічної сутності внутрішньогосподарських відносин, яка полягає не лише в підвищенні рівня організації економічної роботи підрозділу та поліпшенні результатів його виробничої діяльності, а й в удосконаленні структури управління та поліпшенні фінансово-економічного стану підприємства в цілому;

– організаційно-методичні підходи до побудови внутрішньогосподарських відносин у частині включення до документів локального нормотворення параметрів поопераційної та функціональної структур витрат;

набули подальшого розвитку:

– пропозиції щодо використання чекової форми ведення внутрішньогосподарського розрахунку шляхом розробки типової форми внутрішньогосподарського чека;

– критерії визначення наявності належних внутрішньогосподарських відносин у підприємствах, з метою покращення економічної роботи та удосконалення її методичного забезпечення;

– пропозиції щодо оцінки особистого внеску кожного із членів госпрозрахункового підрозділу шляхом введення багатофакторної бальної системи.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання теоретичних та практичних рекомендацій, викладених у дисертаційному дослідженні, побудові ефективних внутрішньогосподарських відносин для сільськогосподарських підприємств. Зокрема, автором удосконалено організаційне забезпечення внутрішньогосподарського розрахунку в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм, розроблені методичні підходи до прогнозування собівартості продукції, запропоновано заходи оперативного контролю за витратами виробничих підрозділів, обґрунтовано використання чекової форми взаєморозрахунків в сучасних умовах та ін. Пропозиції автора щодо цих питань обговорювалися, були схваленими і прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (довідка № 04-01-07/5 від 03.11.2010 р.) та управлінням агропромислового розвитку Котелевської районної державної адміністрації (довідка № 01-03-23/296 від 28.10.2010 р.). На рівні господарств запропонований внутрішньогосподарський розрахунок пройшов практичну перевірку й був впровадженим в СВК “Батьківщина” (довідка № 896 від 26.10.2010 р.) та ТОВ “Агрофірма “Маяк” (довідка № 424 від 27.10.2010 р.) Котелевського району, а також ПП “Агроекологія” (довідка № 355 від 29.10.2010 р.) Шишацького району Полтавської області.

Основні теоретичні, методичні та практичні результати дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі Полтавської державної аграрної академії у процесі викладання дисциплін “Економіка підприємства”, “Економіка праці і соціально-трудових відносин”, “Бухгалтерський облік” (довідка № 01-04-985 від 25.10.2010 р.). Зокрема, удосконалення понятійного апарату, яким оперують вказані дисципліни; використання в процесі навчання моделювання виробничих ситуацій та оцінка їх результатів; формування інформаційного масиву даних для складання бізнес-планів та ін.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій висвітлено авторський підхід до вирішення проблеми підвищення ефективності господарської діяльності сільськогосподарських підприємств на основі удосконалення внутрішньогосподарських економічних відносин. Наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення дисертаційної роботи, висновки і рекомендації доповідалися та обговорювалися на міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток агробізнесу: міжнародний досвід” (Полтава, 17-18 квітня 2007 р.), міжвузівській науково-практичній конференції молодих вчених “Вирішення економічних проблем у наукових здобутках молодих вчених” (Полтава, 15 квітня 2009 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток кооперативної ідеї: теоретичні та практичні аспекти” (Полтава, 2-3 березня 2010 р.), VІ міжнародній науково-практичній конференції “Шляхи реалізації завдань концепції розвитку бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України” (Київ, 14 травня 2010 р.).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 2,82 умовних друкованих аркушів, у тому числі 4 статті – у фахових наукових виданнях обсягом 2,10 умовних друкованих аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Результати дисертаційного дослідження викладені на 227 сторінках комп’ютерного тексту, з яких основна частина займає 182 сторінки. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Вона містить 37 таблиць, 7 рисунків та 13 додатків. Список використаних літературних джерел налічує 207 найменувань, що викладені на 19 сторінках.