ПРИНЦИПЫ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ГОСУДАРСТВЕННОГО СЕКТОРА ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ Автореферат

Актуальність теми. Роль держави як власника й активного учасника господарської діяльності, що була недооцінена останнім часом, знову стає актуальною у період кризи глобальної і більшості національних економік розвинених країн. Аналіз заходів щодо зниження рівня негативного впливу на економіку, що включають від відверто протекціоністських заходів для захисту власних виробників, девальвації національної валюти до регулювання ринків праці на користь громадян власних країн, прийнятих розвиненими економіками світу, дає можливість констатувати повернення до неокейнсіанських методів економічного регулювання, до домінування протекціонізму над глобалізацією. Тенденція збільшення ролі держави в періоди кризи є об'єктивно обумовленою закономірністю, що визначає виживання суспільства і стабілізацію національної економіки за рахунок забезпечення більшого рівня керованості економічних процесів.

У цій ситуації актуалізується питання про масштаби і функції державного сектора економіки, що важливо як для стабілізації кризової ситуації, так і для формування стратегії її майбутнього розвитку.

В економіці України зниження керованості в 2009 р. продемонстрували ринок банківських послуг, фармацевтичний ринок, а раніше аналогічні тенденції були відзначені на ринках соняшникової олії, цукру, продуктів нафтопереробки, що потребує застосування науково обґрунтованого підходу до розвитку державного сектору економіки України.

Останнім часом об'єкти державної власності України розглядаються як недостатньо ліквідний стабілізаційний фонд, що може бути використаний у випадку браку бюджетних коштів. У набагато меншому ступені державний сектор економіки розглядається як повноцінна частина національної економіки, що виконує функцію збільшення керованості економічних процесів і забезпечує стабілізацію національної економіки як системи. Зміна концепції сприйняття державного сектору обумовлена економічною кризою і потребує формулювання принципів, розробки і впровадження механізмів розвитку державного сектору національної економіки. Розвиток державного сектору, у свою чергу, актуалізує питання про його оптимальну частку в національній економіці і галузеву структуру.

Вирішення зазначених проблем базується на теоретичних положеннях, що відображують закономірності розвитку державного сектору економіки й узагальнюючих світовий досвід активної участі держави в економічних процесах. Ці положення розкрито у роботах В. Бєлєнцова, Л. Червової, А.Дорофєєвої, Д. Медведєва, І. Баранової, Б. Райзберга, В. Рибалкіна, С. Рябухіна, С.Кліматова, Ф. Шахмалова, Л. Якобсона.

Дослідження розвитку державного сектору економіки України в період приватизації і на сучасному етапі представлені в публікаціях О. Белоусової, О. Головінова, Г. Губерної, Г. Джумагельдієвої, О. Денисюка, О. Канцурова, С. Козинського, Ю. Коробка, В. Мищенка, О.Поважного, Ф. Поклонського, Л. Савельєва, С. Смерічевського, Г. Черніченка.

Таким чином, актуалізація проблеми трансформації державного сектору економіки України в посткризовий період, що потребує науково-обґрунтованого підходу до формулювання принципів та визначення перспектив його розвитку, обумовила вибір теми, мети, завдань і структури даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу підготовлено відповідно до плану науково-дослідної роботи Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України в рамках теми «Фінансовий механізм державного управління економікою України» (2006-2010 рр., номер державної реєстрації 0104U008798). Матеріали дисертаційної роботи є частиною розробок теоретичних і методичних положень комплексного підходу до вирішення завдання управління державним сектором економіки Украйни в період її посткризової трансформації.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є удосконалення принципів і визначення перспектив розвитку державного сектору економіки України.

Для досягнення поставленої мети в роботі визначено і виконано такий комплекс завдань:

визначити сутність і принципи формування державного сектору економіки;

узагальнити зарубіжний досвід формування і розвитку державного сектору економіки;

виявити проблеми розвитку державного сектору економіки України;

провести аналіз стратегічного цілепокладання національної економіки із застосуванням теоретичних і практичних положень стратегічного менеджменту;

обґрунтувати принципи управління державним сектором економіки України в термінах теорії систем;

визначити галузеву структуру державного сектору економіки України та виявити напрямки її розвитку в перехідний період;

розробити класифікацію регіонів України за рівнем економічного розвитку як основу підходу до управління державним сектором на регіональному рівні;

обґрунтувати перспективи розвитку державного сектору економіки окремого регіону.

Об'єкт дослідження – процес управління розвитком державного сектору економіки.

Предмет дослідження – концептуальний підхід до розвитку державного сектору економіки.

Методи дослідження. У дисертації використано загальнонаукові і спеціальні методи, що дозволили удосконалити принципи і визначити перспективи розвитку державного сектору економіки України.

Зокрема, були застосовані методи: аналізу сутності і принципів формування державного сектору економіки, порівняльного аналізу зарубіжного досвіду формування і розвитку державного сектору економіки; аналізу даних економічної статистики – для визначення масштабу і проблем розвитку державного сектору економіки України; метод стратегічного аналізу – у рамках реалізації алгоритму стратегічного цілепокладання національної економіки; системний підхід – в процесі обґрунтування принципів управління державним сектором економіки України; аналізу і класифікації регіонів України по показниках рівня технологічного розвитку і валового регіонального продукту на душу населення; аналізу стійкості регіонів України в умовах економічної кризи.

Інформаційною базою дослідження слугували вітчизняні і зарубіжні публікації, відображені в них результати теоретичних і методологічних розробок; дані вторинних джерел, що містять статистику й експертні оцінки розвитку державного сектору економіки України й інших країн; результати досліджень, проведених науковими організаціями України, а також безпосередньо автором.

Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат дисертаційної роботи полягає в удосконаленні принципів і визначенні перспектив розвитку державного сектору економіки України.

Цей результат розкривається в наступних положеннях:

уперше:

обґрунтовано принципи управління державним сектором економіки України в термінах теорії систем, які базуються на необхідності забезпечення стійкості національної економіки в процесі її трансформації та передбачають два основні завдання системи державного управління: збереження цілісності національної економіки як системи та формування «ядра» її нового, цільового стану;

розроблено концептуальний підхід до розвитку державного сектору економіки України, заснований на сприйнятті трансформації частки та галузевої структури державного сектору як механізму реалізації стратегії соціально-економічного розвитку країни;

удосконалено:

політичний і управлінський підходи до формування і розвитку державного сектору економіки;

методи аналізу розвитку і класифікації регіонів по показниках рівня технологічного розвитку (технологічного укладу) і динаміці валового регіонального продукту на душу населення;

методичний підхід до визначення галузевої структури державного сектору економіки України, який передбачає розширення державної власності в кризовий період за рахунок об'єктів інфраструктури, що забезпечують зв’язність національної економіки як системи;

одержали подальшого розвитку:

напрямки розвитку державного сектору економіки окремого регіону на основі застосування принципу забезпечення зв’язності регіональних економік в процесі реалізації стратегії соціально-економічного розвитку країни.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження складають принципи управління державним сектором економіки України, а також рекомендації, сформульовані для окремого регіону.

Рекомендації щодо перспектив розвитку державного сектора економіки, спрямовані на збільшення частки державного сектору в об'єктах виробничої і соціальної інфраструктури, прийняті до впровадження керівництвом Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації (довідка про впровадження №493 від 20.04.2010 р.).

Положення дисертаційного дослідження в частині застосування стратегічного менеджменту, системного підходу, еволюційної економіки для аналізу і прогнозу стану національної економічної системи і розробки механізмів її трансформації впроваджені в учбово-методичну роботу Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України (довідка про впровадження №01-12/333 від 29.03.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеним науковим дослідженням, в якому автором узагальнено теоретичні підходи і світовий досвід розвитку державного сектора економіки, розроблено концептуальний підхід до розвитку державного сектора економіки України, сформовано регіональний аспект розвитку державного сектора економіки в цілому і обґрунтовано перспективи розвитку державного сектора економіки окремого регіону (на прикладі Донецької області) .

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методологічні і практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення і загальні висновки були представлені у вигляді доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях «Науковий прогрес на рубежі тисячоліть – 2010» (Чехія, 27.05 –05.06 2010 р.), «Новини наукової думки – 2010» (Чехія, 27.10 – 05.11 2010 р.), а також на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України за підсумками науково-дослідної роботи у 2009-2010 рр.

Публікації. По темі дисертаційного дослідження автором опубліковано 7 робіт, з них: 5 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць, 2 статті – у збірниках матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 2,66 д.а., з них 2,66 д.а. належать особисто автору.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатку. Загальний обсяг дисертації складає 175 сторінок, у тому числі 8 таблиць і 12 рисунків, які наведено на 12 сторінках, список використаних джерел із 150 найменувань (приведений на 13 сторінках), два додатки (2 сторінки).