МЕХАНІЗМ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПОСЕРЕДНИЦЬКИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ ТУРИЗМУ) Автореферат

Актуальність теми. Впродовж останніх років кризові явища чинять значний вплив на підприємства переважної більшості галузей національної економіки, у тому числі, як показано в дисертаційній роботі, на діяльність посередницьких підприємств сфери туризму. Протидія розвитку та подолання кризового стану підприємств вимагає у кожному конкретному випадку унікального, комплексного і системного застосування форм і методів антикризового управління, які здатні мінімізувати ризик втрати керованості та наслідки виникнення і розвитку кризи.

Незважаючи на ознаки економічного зростання до 2007 р., впродовж 2008–2009 рр. чинники світової фінансової кризи виявили значний вплив на туристичну індустрію і діяльність туристичних посередницьких підприємств. На мікроекономічному рівні наслідки кризи теж залишаються важливим чинником для посередницьких туристичних підприємств, що виявляється у збитковості та низькій рентабельності посередницьких послуг, виникнення нових цінових диспропорцій, низькому рівні конкурентоспроможності, дефіциті коштів, незбалансованості відтворювальних процесів тощо. Такий стан ринкового середовища вимагає організації протидії кризовим явищам шляхом створення ефективних механізмів антикризового управління. В свою чергу, це вимагає поглибленого наукового вдосконалення теоретичних підходів та практики антикризового управління посередницькими туристичними підприємствами, які повинні ґрунтуватися на своєчасній оцінці ризиків та загроз, діагностиці рівня та причин кризового стану, розробці і реалізації антикризових заходів.

Питання розвитку посередницьких, у т.ч. туристичних послуг, та сутності, специфіки, завдань і методів антикризового управління стали предметом наукових досліджень зарубіжних та вітчизняних вчених, таких як Е. Альтман, І. Ансофф, І. Бланк, С. Бєляєва, Б. Бродський, С. Бурий, О. Градов, П. Грінер, І. Грищенко, М. Єрмошенко, В. Квартальнов, Г. Клейнер, Е. Коротков, Л. Лігоненко, М. Мальська, Р. Попов, Н. Родіонова, О. Терещенко, Р. Хіт, О. Чернявский, З. Шершньова та інших. Завдяки їхнім роботам створено необхідний теоретичний фундамент для продовження досліджень у напрямку більш повного визначення можливостей і перспектив застосування системи антикризового управління туристичними підприємствами, практичних підходів до її вдосконалення та створення інструментів їх практичного застосування.

Водночас, коло проблем, які пов’язані з антикризовим управлінням посередницькими підприємствами сфери туризму, не знайшли належного відображення у науковій літературі. Так, відсутні науково-методичні напрацювання, які б дозволяли оцінити рівень ризику діяльності туристичних організацій, ефективність стратегії протидії кризам, визначали напрям взаємодії форм і методів антикризового управління, зокрема, запобіжного, стабілізаційного та радикального з урахуванням рівнів управління в діяльності посередницьких підприємств сфери туризму. Недостатньо вивчено особливості вибору стратегії посередницьких підприємств туризму щодо рівня загроз та кризового стану, підходи до формування маркетингових та стратегічних підсистем забезпечення ефективності антикризових інструментів тощо.

Таким чином, об’єктивна необхідність продовження наукової розробки окреслених проблем та створення механізму антикризового управління діяльністю посередницьких туристичних підприємств зумовила актуальність обраної теми дисертації та її прикладне значення для них.

Зв’язок роботи із науковими програмами. Дисертаційне дослідження здійснювалось відповідно до наукової тематики кафедри економіки Європейського університету: «Організація управління стратегічним розвитком промислових підприємств» (номер державної реєстрації 0107U002007) та плановою темою науково-дослідних робіт кафедри економіки та менеджменту Вінницької філії Європейського університету «Менеджмент стратегічного розвитку підприємств та підприємництва невиробничої сфери» (номер державної реєстрації 0107U002009).

У межах даних тем автором виявлено сутність і склад механізму та процесу антикризового управління туристичними організаціями, розроблено організаційно-економічні засади удосконалення форм і методів антикризового управління посередницькими туристичними підприємствами.

Аналіз проблемних питань, які розглянуто в дисертації, дослідження і розробка практичних підходів проводились на основі статистичної інформації, оцінки рівня організації та розвитку антикризового управління суб’єктів посередницької діяльності, які належать до сфери туризму України, зокрема: туристична фірма «САМ» (м. Київ); туристична фірма «Яна» (м. Київ); туристична фірма «Астерія» (м. Київ); туристична фірма «ЕльмаТур» (м. Київ); туристична фірма «Колумб Плюс» (м. Київ) протягом 2007–2009 рр. (статистичні дані та інформацію про організацію антикризового управління у дисертаційній роботі змінено за згодою сторін суб’єктів власності інформації шляхом введення певного коефіцієнту).

Мета і завдання дослідження. Відповідно до результатів, проведених авторкою інформаційно-пошукових досліджень щодо стану посередницьких туристичних підприємств, впливу на їх діяльність чинників фінансової кризи, державного регулювання і систем антикризового управління метою цього дослідження визначено удосконалення механізму антикризового управління посередницькими підприємствами у сфері туризму на основі його маркетингового забезпечення. В роботі розглянуто теоретичні і практичні підходи до діяльності туристичних підприємств, форми, методи, стратегія та маркетингове забезпечення антикризового управління ними. Відповідно до визначеної мети обумовлено необхідність вирішення наступних завдань:

· узагальнити теоретичні підходи до визначення посередництва і діяльності маркетингових посередників на ринку туристичних послуг;

· узагальнити науково-методичні підходи до виявлення сутності і складу механізму та процесу антикризового управління туристичними підприємствами;

· визначити проблеми, тенденції, напрями розвитку стратегічних підходів в антикризовому управлінні туристичними підприємствами України;

· дослідити форми і методи антикризового управління діяльністю вітчизняних посередницьких підприємств туризму;

· провести аналіз зарубіжного досвіду антикризового управління;

· удосконалити практичні підходи до управління ризиками в механізмі антикризового управління посередницьким туристичним підприємством;

· удосконалити науково-методичні підходи до інформаційного забезпечення механізму антикризового управління посередницьких туристичних підприємств;

· дослідити зони ризику діяльності туристичних посередницьких підприємств;

· розвинути науково-методичне забезпечення та методичний підхід до оцінювання елементів стратегічного антикризового управління на засадах маркетингу.

Об’єктом дослідження визначено процес антикризового управління посередницькими туристичними підприємствами.

Предметом дослідження є форми і методи організаційного, маркетингового та стратегічного забезпечення механізму антикризового управління посередницькими туристичними підприємствами.

Методи дослідження. Основними методами, які використано у роботі, є системний і комплексний аналіз. При дослідженні стану та тенденцій розвитку посередницького підприємництва, туристичних посередницьких підприємств та чинників впливу на їх діяльність з боку зовнішнього середовища використано методи статистичного аналізу. Вивчення сутності процесів і визначення понять проводились на основі абстрактно-логічного методу. Удосконалення підходів до формування оптимальної структури організації та механізму антикризового управління посередницькою діяльністю у сфері туризму, методів оцінки і критеріїв проводились на основі економічного моделювання.

Інформаційною базою досліджень є законодавчі та нормативно-правові акти України, статистичні дані Держкомстату України, посередницьких підприємств туризму, матеріали органів влади, опубліковані результати досліджень провідних вчених, фахова література і періодичні видання.

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі вдосконалено форми і методи антикризового управління посередницькими туристичними підприємствами, здійснено класифікацію та узагальнення, розроблено низку моделей, зокрема, процесу розробки стратегії фінансового менеджменту, взаємодії форм і методів антикризового управління, взаємозв’язку механізму антикризового управління з підсистемою управління ризиками, забезпечення стратегічного управління загрозами на основі маркетингу, створено та апробовано методичний підхід до оцінювання ризикових зон в діяльності посередницьких туристичних підприємств. Основні положення дисертації, які визначають її наукову новизну та винесені на захист полягають в наступному:

вперше:

· розроблено організаційно-економічні засади формування механізму антикризового управління туристичними організаціями, який являє собою складну систему аналізу та оцінювання загроз, протидії, локалізації та усунення кризових явищ на основі стратегічного, маркетингового та фінансового управління. Такий механізм шляхом використання антикризових компетенцій в управлінні надає можливість створювати необхідну конкретну специфічну комбінацію ресурсів та антикризового потенціалу підприємства в період дії і прояву кризових явищ з метою забезпечення антикризового управління заходами протидії кризам і реалізації визначених підприємством завдань на основі стабільної роботи і продовження її розвитку у майбутньому;

· запропоновано методичний підхід оцінювання ризикових зон діяльності посередницьких туристичних підприємств, який надає можливість проводити аналіз зон ризику та визначати необхідні запобіжні заходи щодо протидії кризі.

удосконалено:

· класифікацію функцій маркетингових посередників туризму шляхом узагальнення їхньої діяльності на туристичному ринку, яка на відміну від існуючих сприятиме уточненню функціональної та організаційної структури механізму антикризового управління;

· модель взаємодії трьох форм механізмів антикризового управління: запобіжного, стабілізаційного і радикального з урахуванням рівнів управління (стратегічного, тактичного та оперативного), що надасть можливість посилити синергетичний ефект завдяки скоординованому поєднанню їх протидій ризикам;

· методичний підхід до оцінювання фінансового ризику посередницького туристичного підприємства за трьома показниками фінансової стійкості: надлишок чи нестача власних коштів, середньо- і довгострокових позик та додаткових джерел формування запасів і витрат. Такий підхід, на відміну від інших дозволяє більш точно оцінювати рівень фінансових ризиків і тим самим правильно визначати необхідний для реалізації антикризових заходів обсяг коштів;

· карту аналізу ризикових позицій туристичного підприємства у сфері стратегічного маркетингового антикризового управління посередницькою діяльністю на туристичному ринку. Застосування такої карти дозволить знизити ризикову позицію туристичного підприємства і більш ефективно вплине на зростання результативності стратегічного антикризового управління;

· форми взаємозв’язку механізму антикризового управління з підсистемою управління ризиками, що дозволятиме більш ефективно координувати їх функціонування в напрямку посилення впливу на зниження рівня ризиків.

дістали подальшого розвитку:

· уточнення змісту категорій «криза», «туристичний продукт»; «посередницька послуга», «антикризове управління»; «механізм антикризового управління». Уточнення змісту цих понять сприятиме їх більш коректному застосуванню в організації антикризового управління туристичними фірмами;

· обґрунтування необхідності розподілу стратегій антикризового управління за стратегічними зонами посередницької діяльності туристичних фірм, що сприятиме їх більш правильній диференціації в процесі антикризового управління;

· модель поділу кризи на стадії шляхом додаткової диференціації, що надасть можливість більш точно визначати кризовий стан туристичної організації;

· теоретичний підхід до формування автоматизованої інтегрованої системи антикризового управління, яка забезпечуватиме постійну адаптацію діяльності посередницького туристичного підприємства до динамічних змін зовнішнього середовища шляхом впровадження гнучкої адаптивної системи управління.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково-методичного підходу до формування нового механізму антикризового управління, який являє собою складну систему аналізу та оцінювання загроз, протидії, локалізації та усунення кризових явищ на основі скоординованого застосування стратегічного, маркетингового і фінансового управління. Доведено доцільність використання в системі антикризового управління маркетингу та методів стратегічного управління, і створення в механізмі антикризового управління підсистем управління ризиками і загрозами.

У практиці антикризового управління туристичними фірмами можна використовувати такі розробки:

- організаційно-економічні засади формування механізму антикризового управління туристичними організаціями;

- методику оцінювання ризикових зон діяльності туристичних підприємств;

- методичний підхід до оцінювання фінансового ризику туристичного підприємства;

- карту аналізу ризикових позицій туристичного підприємства;

- автоматизовану інтегровану систему антикризового управління.

Результати дослідження було використано в діяльності туристичної фірми ТОВ «Альона Клаб» (довідка № 58Б від 27.08.2010 р.), туристичної агенції ПП «ВінТур-Плюс» (довідка № 83-1 від 03.09.2010 р.), туристичного агентства «Бон Вояж» ФОП Головчук Олександр Володимирович (довідка № 45 від 10.09.2010 р.), Управління культури і туризму Вінницької облдержадміністрації (довідка № 2333/01-26 від 31.08.2010 р.).

Крім того, основні результати проведеного дослідження використовуються в навчальному процесі Вінницької філії ПВНЗ «Європейський університет» (довідка № 118-1 від 06.08.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження – одноосібна наукова праця, в якій викладено підхід авторки до вирішення наукового завдання – удосконалення механізму антикризового управління туристичною організацією на основі впровадження системи аналізу та оцінки загроз, протидії, локалізації та усунення кризових явищ на засадах забезпечення скоординованої взаємодії стратегічного, маркетингового і фінансового управління. Наукові положення, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Основні результати виконаного дослідження, висновки і пропозиції, а також практичні рекомендації обговорено на п’яти всеукраїнських науково-практичних конференціях і одному міжнародному семінарі, зокрема: V науково-практична конференція «Економіка: сучасні проблеми та перспективи розвитку» («Economics: current affairs and development prospects») (23.03.2007 р., Європейський університет, м. Київ); Х Всеукраїнська науково-практична конференція «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції» (16.05.2007 р., Європейський університет, м. Київ); Х Всеукраїнська науково-практична конференція «Соціально-економічні проблеми регіонального розвитку» (30.11.2007 р., Західнодонбаський інститут економіки і управління, Дніпропетровська обл., м. Павлоград); Всеукраїнська науково-практична конференція «Актуальні проблеми економіки» (13–14.12.2007 р., Національна академія управління, м. Київ), ХІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції» (14.05.2008 р., Європейський університет, м. Київ); VІ міжнародний науковий семінар на тему: «Сучасні проблеми інформатики в управлінні, економіці, освіті» (2–6.07.2007 р., оз. Свитязь – м. Київ).

Публікації. За результатами дослідження авторкою опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 2,75 д.а., з яких особисто авторці належить 2,75 д.а., у тому числі у фахових виданнях - 6 наукових праць.

Структура і зміст дисертації. Дисертація включає вступ, 3 розділи, 9 підрозділів, висновки, список використаних джерел, 4 додатки. Повний обсяг дисертації становить 219 сторінок, включає 55 рисунків, 34 таблиці, 7 формул, список використаних джерел із 203 найменувань. Додатки розміщені на 15 сторінках.