ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ КЛАСТЕРНОЇ СТРАТЕГІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Глобальні зміни, які відбуваються в результаті стрімких темпів науково-технічного прогресу, активізації інноваційних процесів, потребують нових підходів до соціально-економічного розвитку регіонів України. Однією з важливих умов забезпечення процесу інноваційного розвитку є вжиття низки заходів, спрямованих на ефективне використання наявних ресурсів регіону, його інноваційно-інвестиційного потенціалу. Як засіб, прискореного економічного розвитку регіонів, є кластерний підхід, про ефективність якого свідчить як світова господарська практика, так і певний вітчизняний досвід.

Проблеми, пов’язані з організацією кластерів, їх ідентифікацією, функціонуванням та оцінюванням, тенденціями та перспективами розвитку розглядалися в численних працях зарубіжних учених: А. Гусакова, А. Маршала, М. Ніколаєва, Д. Дарвента, М. Енрайта, М. Портера, В. Прайса та інших. До найбільш відомих вітчизняних фахівців, які працють у цьому напрямі, можна віднести: С. Соколенка, К. Фісуна, М. Войнаренка, В. Гусєва, В. Чевганову, О. Длугопольського та інших. Вивченню процесів формування територіально-виробничих комплексів у регіональному масштабі приділили увагу у своїх наукових працях такі вітчизняні фахівці: М. Долішній, В. Новицький, В. Геєць, І. Войнович та інші.

Враховуючи той факт, що жодна з вітчизняних галузей економіки не спроможна функціонувати без продукції машинобудування, можна стверджувати, що розвиток на основі кластерного підходу перш за все підприємств машинобудівної галузі є одним з визначальних напрямків оздоровлення національної економіки. Беручи до уваги особливості Донецького регіону, можна стверджувати, що машинобудівна галузь може стати чинником економічного зростання в цілому та активізувати діяльність значного кола суміжних виробництв (підприємств енергетичного комплексу, вугільної промисловості та чорної металургії).

Попри підвищений інтерес до кластерів та вжиту низку заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності України та її окремих регіонів, їх кількість в Україні збільшується повільно. Роль кластерів зміщена більше у бік формування сприятливої інноваційної інфраструктури ніж дієвого механізму, на основі якого можна будувати стратегію інноваційного розвитку регіону та країни в цілому. Недостатньо висвітлено теоретичні аспекти та практичні інструменти використання кластерного підходу стосовно підприємств вітчизняного машинобудівного комплексу з метою об’єднання їх у кластери. Отже, актуальність розробки концепцій щодо використання кластерного підходу в найбільш перспективних галузях з метою формування на його основі стратегії регіонального розвитку, а також визначення напрямків підтримки та узгодження на державному рівні, теоретична й практична значущість цих питань і визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до тематики науково-дослідних робіт Донецького державного університету управління за темою «Дослідження та оцінка виробничого потенціалу підприємств регіону» (номер державної реєстрації 0101U002856, 2001 р.). У рамках наведеної теми автором проведено аналіз передумов та обґрунтовано доцільність створення кластера на базі підприємств машинобудівної галузі Донецького регіону.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних засад та практичних заходів щодо формування регіональної кластерної стратегії інноваційного розвитку машинобудівної галузі в умовах економічної стабілізації.

Для досягнення зазначеної мети було сформульовано такі завдання:

визначити особливості та відмінності кластерів від інших форм кооперативно-господарської інтеграції підприємств;

проаналізувати досвід та особливості формування кластерів у різних країнах світу та галузях, які в першу чергу пройшли процес кластеризації, і виокремити ту частину цього досвіду, яка може бути корисною для України;

розглянути передумови та доцільність створення кластера на базі підприємств машинобудівної галузі в Донецькому регіоні;

удосконалити методичний підхід щодо відбору промислових підприємств до кластера;

визначити підходи, придатні до застосування концепції кластеризації промисловості в інституційному середовищі України;

розробити рекомендації щодо реалізації стратегії інноваційного розвитку промислового регіону на основі кластеризації.

Об’єктом дослідження є процеси регіонального інноваційного розвитку машинобудівної галузі в умовах економічної стабілізації.

Предметом дисертаційного дослідження є формування регіональної кластерної стратегії інноваційного розвитку машинобудівної галузі.

Методи дослідження. В дисертаційній роботі використано результати фундаментальних і прикладних розробок, а також праці класиків економічної теорії, вітчизняних і зарубіжних вчених у сферах регіональної економіки та політики.

Теоретичною основою проведених у дисертації досліджень стали методологія і загальнонаукові принципи проведення комплексних досліджень.

Досягнення мети дослідження ґрунтувалося на використанні сукупності наукових методів: структурно-логічного аналізу – для побудови логіки та структури дисертаційної роботи; критичного осмислення та теоретичного узагальнення – для визначення відмінностей кластерів від інших форм інтеграції підприємств, для аналізу особливостей кластеризації в різних країнах; статистичного, техніко-економічного та SWOT-аналізу – для дослідження стану і потенціалу підприємств машинобудівної галузі з погляду кластерного розвитку; експертних оцінок – для обґрунтування доцільності створення кластера на базі підприємств машинобудівної галузі в Донецькому регіоні; системний метод – для визначення механізму стимулювання процесів кластеризації підприємств. Використання принципів системного підходу та узагальнення теоретичних досліджень надало можливість узагальнити одержані результати і сформулювати висновки.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі і нормативно-правові акти з питань регіональної та інноваційної політики, укази Президента України, постанови Уряду України і рішення місцевих органів влади. У роботі використані дані, опубліковані в науковій літературі, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, а також монографії та статті зарубіжних і вітчизняних економістів.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні основних напрямків активізації інноваційної діяльності машинобудівних підприємств на основі кластерного підходу побудови стратегії розвитку регіону та розробці концептуальних положень формування механізму її реалізації.

Наукова новизна результатів дослідження розкривається у наступних положеннях:

вперше:

обґрунтовано теоретичні й практичні положення щодо доцільності формування кластера на базі підприємств машинобудівної галузі Донецького регіону на основі наявності необхідних передумов для його створення, концентрації цієї галузі в регіоні та тісних взаємозв’язків між суміжними галузями в процесі виробництва, що дозволить активізувати інноваційну діяльність машинобудівних підприємств та діяльність значного кола суміжних виробництв регіону;

удосконалено:

методичний підхід до визначення та формування кластера шляхом доповнення параметрів відбору до ядра кластера та створення декомпозиції у вигляді структурно-логічної схеми етапів процесу формування кластера, що дасть змогу відокремити завдання етапів та надати об’єктивну інформацію для ухвалення управлінських рішень;

етапи розробки та реалізації стратегії розвитку регіону на основі кластерної концепції з визначенням напрямків підтримки та додаванням узгодження на державному рівні;

дістали подальшого розвитку:

теоретичне обґрунтування того, що в Україні однією з перших галузей, яка має пройти процес кластеризації, може бути машинобудівна промисловість, що було доведено на підставі аналізу особливостей кластеризації в різних країнах світу та виокремлення загальних рис, які притаманні галузям, що в першу чергу пройшли процес кластеризації;

визначення відмінностей кластерів від звичайних форм кооперативно-господарської інтеграції, які на відміну від наявних, полягають у тому, що основною перевагою кластерів є ефективне сполучення в його межах конкуренції та співробітництва на основі синергізму, підсилення взаємодії за рахунок використання регіональних переваг, що дає змогу виводити всіх учасників об’єднання на якісно новий рівень розвитку;

підходи до механізму розробки і реалізації державних та регіональних програм розвитку на основі кластерної концепції в контексті розвитку інноваційної політики України, які полягають у розмежуванні функцій у процесі створення кластера, що реалізуються на рівні держави або міжгалузевих інтегрованих структур, та які підлягають вирішенню на регіональному рівні.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в розробці науково-обгрунтованих рекомендацій щодо формування регіональної кластерної стратегії розвитку машинобудівної галузі, що дозволить активізувати її інноваційну діяльність та діяльність значного кола суміжних виробництв регіону.

Пропозиції дослідження прийнято базовими для формування програм інноваційного розвитку регіону Донецькою облдержадміністрацією (довідка № 01/412-71 від 28.12.2010 р.) та Донецькою міською радою (довідка № 01-1029 від 12.11.2010 р.).

Методологічні підходи та науково-методичні розробки щодо формування регіональної стратегії на основі кластеризації машинобудівних підприємств упроваджено при викладанні навчальних дисциплін «Планування у виробничій сфері» та «Системи технологій» у Донецькому державному університеті управління (довідка № 01-12/16 від 10.01.2011р.).

Особистий внесок автора. Формулювання наукових положень, розробки та висновки, викладені в дисертації, є результатом самостійно проведеного дослідження автора в сфері інноваційної діяльності підприємств машинобудівної галузі. Конкретний внесок автора в роботах, виконаних у співавторстві, вказаний у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та прикладні результати дисертаційної роботи доповідалися і одержали схвалення на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу за підсумками науково-дослідної роботи в ДонДУУ (м. Донецьк, 2005-2010 рр.), міжнародних та регіональних науково-практичних конференціях: ІІІ Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації» (м.Тернопіль, 23-24 лютого 2006 р.); ІХ Міжнародна науково-практична конференція «Наука та освіта - 2006» (м. Дніпропетровськ, 23-31 січня 2006 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні наукові дослідження - 2006» (м. Дніпропетровськ, 20-28 лютого 2006 р.); ІІ Международная научно-практическая конференция «Стратегические вопросы мировой науки - 2007» (г. Днепропетровск, 2007 г.); ІІ Международная научно-практическая конференция «Инновационная модель развития промышленного региона: проекты, управление, результаты» (г. Донецк, 20 апреля 2007 г.); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Управління інноваційним розвитком промисловості: держава, регіон, підприємство» (м. Донецьк, 1 червня 2010 р.); Региональная научно-практическая конференция молодых ученых «Процветание региона – дело молодых» (г. Донецк, 3 ноября 2010 г.); Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Важелі і механізми формування сталого розвитку економіки в умовах світової глобалізації» (м.Тернопіль, 9-10 грудня 2010 р.).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 14 наукових праць (6 – у фахових виданнях, 8 – у матеріалах конференцій). Загальний обсяг друкованих праць становить 3,8 д. а., у тому числі особисто автору дисертації належить 3,2 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, які викладено на 191 сторінці друкованого тексту. Матеріали дисертації містять 20 рисунків, 24 таблиці, які наведено на 25 сторінках, 3 додатки – на 8 сторінках. Список використаної літератури складається зі 190 джерел, які наведено на 20 сторінках.