ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РОЗВИТОК ДОРАДЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АГРАРНІЙ СФЕРІ ЕКОНОМІКИ Автореферат

Актуальність теми. Дорадча діяльність є одним із найбільш важливих інструментів підтримки та розвитку аграрної сфери економіки країни, підвищення ефективності та прибутковості сільськогосподарського виробництва, підвищення рівня та якості життя на селі, зменшення соціальної напруги через організацію альтернативних видів діяльності та покращення зайнятості сільських жителів. Функціонування дорадчих служб допомагає у здійсненні соціально-економічних перетворень, що направлені на гармонійний розвиток сільських територій в цілому. Мова йде про здійснення просвітительських функцій серед сільських жителів, навчання товаровиробників та менеджерів сільськогосподарського виробництва, сприяння збільшенню ролі місцевого самоврядування (сільських громад) у розвитку сільських територій.

Світовий досвід розвитку агробізнесу свідчить, що дорадча діяльність відіграє важливу роль у забезпеченні ефективного виробництва сільськогосподарської продукції. Вона має значну державну підтримку та належне фінансування за рахунок державних та бюджетних коштів. Дорадництво отримало значне поширення та довело свою корисність у постсоціалістичних країнах Європи. В аграрній сфері економіки України дорадчі послуги надаються недостатніми темпами. Незважаючи на очевидну вигідність, дорадча діяльність не має належного інституціонального забезпечення, підготовлених кадрів, організаційно-економічного механізму здійснення. Мережа дорадчих служб не є всеохоплюючою, а їх діяльність не носить системного характеру. Крім того, значна кількість суб’єктів господарювання не мають інформації про існування дорадчих структур, їх можливості, форми та переваги співпраці з ними.

Необхідно вказати, що проблеми організації та розвитку дорадчої діяльності досліджували такі учені, як О.М. Бородіна, О.Д. Гудзинський, О.Ю. Єрмаков, Т.П. Кальна-Дубінюк, І.Т. Кіщак, В.В. Клочан, І.М. Криворучко, М.Ф. Кропивко, І.П. Кудінова, М.І. Лобанов, П.М. Макаренко, М.Й. Малік, Л.О. Мармуль, М.П. Сахацький, П.Т. Саблук, В.П. Ситник, В.І. Топіха, І.І. Червен. В їх роботах значна увага приділена визначенню соціально-економічної сутності дорадчих послуг, обґрунтуванню їх організації, інформаційному та науковому забезпеченню.

Разом з тим, важливе значення має виявлення особливостей розвитку дорадництва в умовах дії глобалізаційних та інтеграційних процесів, обґрунтування напрямів і форм надання дорадчих послуг з врахуванням наявності новітніх інформаційних технологій, що динамічно змінюються, вдосконалення державної підтримки дорадництва. Належну увагу слід приділити вдосконаленню організації дорадництва, виявленню джерел фінансового забезпечення та покращенню доступності дорадчих послуг. Окреслене коло проблем визначило тему, мету та завдання дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно наукової проблематики Херсонського державного аграрного університету, зокрема науково-дослідної теми «Організаційно-економічний механізм функціонування підприємницьких структур, систем ціноутворення, фінансово-кредитних відносин, страхування» (№ ДР 0102U003197). В її межах автором обґрунтовані напрями, інструменти та засоби організації та підвищення ефективності розвитку дорадництва в аграрній сфері економіки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування наукових засад та розробка практичних рекомендацій щодо організації та ефективного розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки.

Досягнення поставленої мети ґрунтується на вирішенні комплексу завдань:

- виявити соціально-економічну сутність, функції та чинники здійснення дорадництва;

- охарактеризувати концепції та моделі надання дорадчих послуг в агробізнесі за кордоном з метою їх подальшого використання;

- обґрунтувати методичні підходи та показники оцінки ефективності функціонування дорадчих структур;

- здійснити аналіз та оцінку економічної ефективності аграрного виробництва Херсонської області;

- охарактеризувати стан та ефективність, виявити проблеми дорадчої діяльності у сільськогосподарському виробництві регіону;

- виявити особливості та проблеми фінансування дорадчої діяльності;

- обґрунтувати шляхи вдосконалення управління та організації дорадчої діяльності;

- розробити пріоритетні напрями розвитку дорадництва;

- визначити засоби вдосконалення державної підтримки дорадництва.

Об'єктом дослідження є процеси організації та розвитку дорадчої діяльності, надання консультаційних послуг в аграрній сфері економіки.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних засад організації та розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання та використання комплексного підходу до вивчення організації та ефективного розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки. Для досягнення поставленої мети та вирішення поставлених завдань у дисертації використовувалися такі методи: монографічний (при обґрунтуванні наукових засад формування та розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки); історичного і логічного підходу (при дослідженні ретроспективи і стану сільськогосподарського дорадництва), графічний, індексний (при дослідженні динаміки показників розвитку сільськогосподарської галузі Херсонської області, оцінці фінансового забезпечення розвитку дорадчої діяльності); аналогії, аналізу та синтезу (при визначенні тенденцій розвитку дорадництва, обґрунтуванні напрямів вдосконалення його організації та ефективного розвитку); кореляційно-регресійний аналіз (при дослідженні впливу різних чинників на попит на дорадчі послуги); аналіз рядів динаміки (при оцінці державної фінансової підтримки розвитку дорадництва); маркетингові методи дослідження (моніторинг ринку дорадчих послуг); анкетування (при виявленні корисності дорадчих послуг); експертних оцінок (для оцінки здійснення дорадчої діяльності), абстрактно-логічний (для формулювання та узагальнення висновків, обґрунтування рекомендацій).

Інформаційну базу дисертаційної роботи склали: законодавчі та нормативно-правові акти; матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Херсонській області, Головного управління агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації; праці вітчизняних та зарубіжних вчених; результати власних спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів визначається розробкою напрямів організації та ефективного розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки, зокрема:

вперше:

- обґрунтовано організацію надання дорадчих послуг, яка, на відміну від існуючої системи (державний рівень, дорадчі структури на рівні адміністративних областей, адміністративних районів), охоплює дорадчі осередки на рівні сільських та селищних рад (сільських громад, сільських територій), діяльність окремих дорадників та експертів-дорадників, у т.ч. на рівні підприємств;

удосконалено:

- сукупність джерел фінансування дорадчого обслуговування суб’єктів аграрного господарювання, що включає, крім державних асигнувань та плати за послуги, спонсорську допомогу, кошти грантів, відрахування користувачів;

- організаційну структуру дорадчих служб обласного рівня через доповнення традиційних підрозділів підрозділами моніторингу ринку, логістики, планування та прогнозування, соціальних проблем села;

набули подальшого розвитку:

- напрями вдосконалення дорадчої служби, що включають посилення інформаційного і наукового забезпечення, зокрема соціально-економічний моніторинг розвитку аграрної сфери, формування та накопичення баз даних (знань), ціновий моніторинг ринків продовольства і ресурсів, аналіз ринкової кон’юнктури, прогнозування умов виробництва та збуту сільськогосподарської продукції, розробку рекомендацій для органів державного регулювання розвитку аграрної сфери;

- державна підтримка дорадчої діяльності через врегулювання взаємовідносин у системі «користувачі дорадчих послуг (суб’єкти господарювання галузі, сільські громади) – дорадчі структури» шляхом розбудови інституціональної інфраструктури дорадництва.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційної роботи можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях організації та розвитку дорадництва, органами виконавчої влади, місцевого самоуправління, галузевими управлінськими структурами при впровадженні дорадчих послуг. Вони полягають в обґрунтуванні організації дорадчої діяльності з урахуванням сучасного етапу її здійснення, пріоритетних функцій та напрямів розвитку.

Основні результати дисертаційного дослідження було використано Головним управлінням агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації при розробці обласної цільової програми сільськогосподарської дорадчої діяльності на період до 2016 р., зокрема при розробці організаційного механізму взаємодії різних рівнів дорадчої служби Херсонської області (довідка №8-700-4/82 від 22.02.2011р.); відділом інноваційно-інвестиційного розвитку Новокаховської міської ради Херсонської області при обґрунтуванні заходів управління та розвитком прилеглих сільських територій, зокрема пропозиції щодо розробки напрямів комплексного інформаційно-дорадчого і наукового обслуговування сільськогосподарських товаровиробників та сільського населення з усіх напрямів ведення сільського господарства та інших видів сільської економіки (довідка № 25/02 від 18.02.2011р.).

Пропозиції щодо організації та розвитку дорадчої діяльності, кращих традиційних та інноваційних педагогічних методів, засобів та форм навчання і підготовки дорадників та експертів-дорадників використовуються Інститутом післядипломної освіти та дорадництва Херсонського державного аграрного університету (довідка № 125 від 25.02.2011р.).

Матеріали роботи щодо обґрунтування чинників, структури та напрямів дорадчої діяльності використовуються в ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» при викладанні дисциплін «Основи наукових досліджень», «Методи і методологія наукових досліджень», «Інфраструктура аграрного ринку», «Організація агробізнесу», проведенні виробничих практик, у науково-дослідній роботі студентів, магістрів, аспірантів, викладачів (довідка № 67-05 від 23.02.2011р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане самостійно. У ньому обґрунтоване авторське бачення щодо вдосконалення організації та ефективного розвитку дорадчої діяльності в аграрній сфері економіки. Положення, висновки та пропозиції, висвітлені у роботі обґрунтовані особисто автором. Вони відображають його особистий внесок у теорію та практику організації та розвитку дорадчої діяльності.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати досліджень доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях: міжнародних: «Підтримка дорадчих служб та інших аграрних інституцій України в реалізації програм розвитку сільського господарства і сільських територій з використанням польського та європейського досвіду» (м. Херсон, 4 жовтня 2010р.), «Сучасні тенденції економічної теорії і практики: світовий досвід та вітчизняні реалії» (м. Херсон, 18-19 листопада 2010 р.), «Наука і інновації – 2010» (Польща, Пшемишль, 07-15 жовтня 2010 р.), «Науковий простір Європи – 2011» (Польща, Пшемишль, 07-15 квітня 2011 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансове та облікове забезпечення функціонування аграрних підприємств» (Херсон, 16 – 17 квітня 2009 р.), щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» (2008-2011рр.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 8 наукових праць загальним обсягом 2,4 ум. друк. арк., з них 4 - у фахових наукових виданнях обсягом 2,1 ум. друк. арк. Усі праці є одноосібними.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст викладений на 201 сторінці комп'ютерного тексту. Робота містить 12 таблиць, що займають 8 сторінок, 19 рисунків – 12 сторінок, 5 додатків – 13 сторінок. Список використаних джерел включає 177 найменувань (на 16 сторінках).