ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЕКОЛОГІЧНИМ БОРГОМ В КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Короткий зміст

Актуальність теми. Дослідження еволюції ноосфери у процесі соціально-економічного розвитку вимагає розгляду фінансового аспекту відносин у системі «людина-природа». Загострення низки протиріч у даній системі призвело до виникнення концепції екологічного боргу (ЕКБ) в 1990-х роках. Концептуальним аспектом, що формує ціннісну базу пізнання, є відношення заборгованості між суб'єктами соціально-економічної діяльності та навколишнім природним середовищем (НПС), які формуються в результаті екодеструктивної діяльності суб’єктів господарської діяльності.

Внесок у дослідження концепції ЕКБ зробили зарубіжні науковці Аід К., Мартінез-Аліер Дж., Паредіс Е., Гоемін Ж., Роберто М., Марсело В., Доносо А. та інші. Серед науковців пострадянського простору дана проблематика висвітлена у працях Балацького О.Ф., Бєлишева Д.В., Гурмана В.І., Рюміної О.В., Копитова А.П., Костеля М.В. Розвиток концепції є результатом діяльності низки неурядових організацій різних країн. Найбільший внесок зробили такі організації: Чилійський інститут екологічної політики, НУО «Екологічна акція», НУО «Друзі Землі», Бельгійський центр сталого розвитку та ін.

Оцінюючи внесок науковців у розроблення концепції ЕКБ, слід зазначити, що недостатньо уваги приділено підходам до визначення економічного змісту поняття «екологічний борг»; не визначені і формалізовані просторово-часові характеристики ЕКБ. Дотепер не розроблені науково-методичні підходи до економічної оцінки ЕКБ, які б комплексно враховували втрати внаслідок порушення стану компонентів довкілля та використання природних ресурсів; не визначено зміст еколого-економічних відносин між суб’єктами боргових відносин, який суттєво впливає на оцінку ЕКБ; не досліджено динамічні характеристики ЕКБ, що ускладнює формування організаційно-економічних основ управління ЕКБ.

Актуальність теми дисертаційного дослідження полягає в обгрунтуванні необхідності врахування наведених факторів, а також у доцільності формування організаційно-економічних основ управління ЕКБ, спрямованих на досягнення сталого розвитку, що обумовлює вибір мети, завдань, предмета та об'єкта дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційної роботи відповідає державним, галузевим і регіональним науковим програмам і темам. Дисертаційна робота виконана відповідно до пріоритетних напрямів державних та регіональних програм, зокрема «Основних наукових напрямів та найважливіших проблем фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних та гуманітарних наук на 2009–2013 роки» (Постанова Президії НАН України від 25.02.09 № 55): пункт 4.1.7 – економіка природо­ко­ристу­вання й охорони навколишнього середовища, пункт 4.1.15 – проблеми раціо­наль­ного природокористування.

Дисертаційна робота відповідає тематиці наукових досліджень Сумського державного університету в межах науково-дослідних робіт: «Фундаментальні основи забезпечення стійкого розвитку при переході до інформаційного суспільства» (№ д/р 0108U000670), де автором досліджено динамічні характеристики еколого-економічних факторів, умови досягнення екологічно сталого розвитку, запропо­но­вано науково-методичний підхід до економічної оцінки ЕКБ; «Формування еколого-економічного механізму мотивації ресурсозбереження в умовах переходу України до інформаційного суспільства» (№ д/р 0108U009079), де автором розроблено та запропоновано методичний підхід до розрахунку індексу ЕКБ.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення теоретичних положень та розробка науково-методичного підходу до еколого-економічної оцінки, прогнозування та управління ЕКБ з урахуванням його динамічного характеру та на основі принципів сталого розвитку складних соціо-еколого-економічних систем.

Відповідно до зазначеної мети в дисертації поставлені такі завдання:

·           проаналізувати теоретичні основи і передумови виникнення концепції ЕКБ та виявити її ключові особливості, що визначають її актуальність;

·           визначити сутність та економічний зміст поняття «екологічний борг»;

·           дослідити просторово-часові аспекти формування, нагромадження, розподілу, перерозподілу та погашення ЕКБ;

·           дослідити та систематизувати існуючі науково-методичні підходи до еколого-економічної оцінки ЕКБ;

·           розробити науково-методичний підхід до економічної оцінки ЕКБ;

·           удосконалити підходи до визначення змісту еколого-економічних відносин, що враховують об'єктивну й суб'єктивну оцінку ЕКБ всіма суб'єктами господарювання;

·            удосконалити систему критеріїв до оцінки рівня динамічних змін ЕКБ у процесі соціально-економічного розвитку;

·           визначити основні елементи організаційно-економічного механізму управління ЕКБ;

·           оцінити поточний та наслідуваний ЕКБ, визначити ефективність заходів щодо запобігання виникненню ЕКБ у майбутньому;

·           розробити і обґрунтувати комплекс організаційно-економічних основ управління ЕКБ.

Об’єктом дослідження є процеси формування, нагромадження, розподілу, перерозподілу і погашення екологічного боргу суб’єктами боргових зобов’язань.

Предметом дослідження є еколого-економічні відносини, що виникають між суб’єктами боргових зобов’язань щодо ЕКБ з приводу його формування, нагромадження, розподілу, перерозподілу і погашення у процесі впровадження соціально-економічної діяльності.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дисертаційного дослідження є методи наукового пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені загальній теорії економічної оцінки природних ресурсів, економічного збитку, корисності, сталого розвитку та концепції ЕКБ.

Для вирішення поставлених завдань у дисертації використовувалися такі методи наукового дослідження:

·           системно-структурний аналіз і синтез – при дослідженні сутності та економічного змісту поняття «екологічний борг», при розробленні індексу ЕКБ;

·           порівняльний аналіз і групування – при удосконаленні системи класифікаційних ознак та видів ЕКБ;

·           факторний аналіз – при вивченні впливу факторів економічного зростання на величину ЕКБ;

·           статистичний аналіз – при виявленні закономірностей у динаміці ефективності заходів щодо погашення ЕКБ;

·           економіко-математичне моделювання – при вивченні динамічних характеристик споживчих переваг відносно якості навколишнього природного середовища та споживання матеріальних благ.

Інформаційну базу дослідження склали: законодавчі й правові акти Верховної Ради та Уряду України; міжнародні нормативно-правові акти і угоди; офіційні дані Державного комітету статистики України, Міністерства охорони навколишнього середовища України, Міжнародної групи експертів з питань зміни клімату; монографії, науково-аналітичні статті та інші матеріали досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розвитку теоретичних та науково-методичних підходів до економічної оцінки ЕКБ та формування організаційно-економічних основ управління ЕКБ. Найбільш вагомими результатами дослідження, що мають наукову новизну, є такі:

вперше:

·           розроблено науково-методичний підхід до економічної оцінки екологічного боргу, що базується на врахуванні неоплачених негативних екстерналій від порушення довкілля та використання природних ресурсів, які визначаються в складі екологічної ціни продукції;

удосконалено:

·           економічний зміст поняття «екологічний борг», під яким на відміну від існуючих розуміється сума невідшкодованих нагромаджених втрат, заподіяних суб’єкту, іменованому кредитором, внаслідок змін у стані навколишнього природного середовища, викликаних екодеструктивною діяльністю суб’єкта господарювання, іменованого боржником;

·           науково-методичний підхід до визначення змісту еколого-економічних відносин між суб’єктами боргових зобов’язань щодо екологічному боргу, в якому на відміну від існуючих відносини між кредиторами та боржниками пропонується розглядати на основі показників фактичного та потенційного екологічного боргу;

·           методичний підхід до формування організаційно-економічного механізму управління екологічним боргом, що на відміну від існуючих дозволяє враховувати: процеси нагромадження, розподілу, перерозподілу та погашення екологічного боргу; споживчі переваги відносно якості навколишнього природного середовища; вплив прямих та опосередкованих факторів на визначення боржників та кредиторів щодо екологічного боргу;

дістали подальшого розвитку:

·           система класифікаційних ознак та видів екологічного боргу, яка на відміну від існуючих включає такі ознаки та види: за формою погашення (оплачений, анульований, прийнятий іншим суб’єктом, неоплачений, відвернений), за способом оплати (ліквідований, компенсований), за структурою формування боргових зобов'язань (успадкований, поточний, капіталізований), за відношенням суб'єктів до екологічного боргу (фактичний, потенційний), за формою передбачення (прогнозований, запланований);

·           система критеріїв до оцінки рівня динамічних змін розміру екологічного боргу в процесі соціально-економічного розвитку, яка на відміну від існуючих включає індекс екологічного боргу, що визначається добутком індексів економічного зростання, фіксованого складу екологічного боргу та структурних зрушень у виробництві, та забезпечує врахування комплексного характеру процесу формування екологічного боргу.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що теоретичні та науково-методичні положення, висновки та рекомендації доведено до рівня методичних розробок і пропозицій, які можуть бути застосовані при розробленні програм соціально-економічного розвитку та дозволяють оптимізувати управлінські рішення у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища з урахуванням фактора ЕКБ.

Розроблені автором методичні підходи та рекомендації використано у роботі Сумської філії ВАТ «Український науковий центр технічної екології» (акт від 1.12.2010), ТОВ «Кусум Фарм» (довідка від 1.12.2010). Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Сумського державного університету при викладанні дисциплін «Організаційно-економічний механізм екологізації» та «Теорія сталого соціально-економічного розвитку» (акт від 26.11.2010).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною, завершеною науковою працею, в якій викладений авторський підхід до розроблення науково-методичних підходів до еколого-економічної оцінки ЕКБ і формування організаційно-економічних основ управління ЕКБ. Наукові положення, результати, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, отримані автором самостійно. Більшість публікацій з теми дисертаційного дослідження є самостійними. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані тільки ті ідеї і положення, що є результатами особистих досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися, обговорювалися та одержали позитивну оцінку на наукових та науково-практичних конференціях, семінарах різних рівнів: ІІІ Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Розвиток України в XXI столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м. Тернопіль, 2008); науково-практичній конференції «Сталий розвиток та екологічна безпека суспільства в економічних трансформаціях» (м. Бахчисарай, 2009); II Міжнародній науково-практичній конференції «Экономический рост республики Беларусь: глобализация, инновационность, устойчивость» (м. Мінськ, 2009); I Міжнародній науково-практичній конференції «Формирование позитивного образа России: вызовы, методы, перспективы» (м. Курськ, 2009); 10-й Міжнародній конференції «Экономическая эффективность природоохранной деятельности: теория и практика» (Нац. парк «Куршская коса», Калінінградська обл., 2009); Десятій щорічній Всеукраїнській науковій конференції «Екологічний менеджмент в загальній системі управління» (м. Суми, 2010); ХVІ Міжнародній науковій конференції «Economics for Ecology» (м. Суми, 2010); Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Історія та перспективи соціально-економічного розвитку, державного регулювання та місцевого самоврядування Півдня Росії та України» (м. Суми, 2010); ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Біосферно-ноосферні ідеї В.І. Вернадського й еколого-економічні та гуманітарні проблеми розвитку регіонів» (м. Кременчук, 2010).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 13 наукових працях (11 з них належать особисто авторові) загальним обсягом 3,4 друк. арк. (з них особисто автору належить 3,26 друк. арк.), у тому числі 4 статті у наукових фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури. Повний обсяг дисертації становить 229 сторінок, у тому числі обсяг основного тексту – 186 сторінок. Дисертація містить 9 таблиць загальним обсягом 4 сторінки, 26 рисунків загальним обсягом 13 сторінок, список використаної літератури з 195 найменувань на 21 сторінці, 5 додатків загальним обсягом 17 сторінок.