ІНСТИТУЦІЙНЕ РЕФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ДІЯЛЬНОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ Автореферат

Актуальність теми. Трансформаційні зміни у вітчизняній економіці викликали інституціональні перетворення в аграрному секторі. Україна отримала у спадок украй неефективний аграрний сектор з викривленою структурою виробництва, браком приватної ініціативи та хибними стимулами щодо підвищення продуктивності. Крім цього, ринкових інституцій, таких як ринок землі, механізм забезпечення виконання контрактів, процедура банкрутства та ринково орієнтована аграрна політика, узагалі не було.

Перехід до ринкової економіки і реформи, що проводяться як в цілому по Україні, так і в її аграрному секторі привели до багатьох соціально-економічних змін. Затвердилася багатоукладна економіка, яка представлена фермерськими господарствами, особистими підсобними господарствами населення, сільськогосподарськими підприємствами та ін. Сформована нова структура аграрного сектора, що поєднує приватні, колективні і державні форми господарювання. Перетворення в сільському господарстві сприяють розвитку приватної ініціативи і сільського підприємництва, пожвавленню і зростанню виробництва сільськогосподарської продукції.

В аграрному секторі існує множина проблем: галузева структура сільського господарства продовжує залишатися на рівні дрібних селянських господарств, що знаходяться в надто скрутному фінансовому положенні; земельний ринок не регулюється; при величезній кількості різноманітної сільськогосподарської продукції відсутні організовані канали її переробки і збуту; існує диспаритет між закупівельними оптовими і роздрібними цінами; в галузі склалася нерегульована система ціноутворення , яка не стимулює сільськогосподарських товаровиробників до збільшення об'ємів виробництва, а навпаки приводить до падіння темпів зростання, нестійкого розвитку аграрного сектору і нестабільності продовольчого ринку. В аграрному секторі слабо розвинуті процеси кооперації і інтеграції особливо в сфері збуту, переробки сільськогосподарської продукції, матеріально-технічного забезпечення.

На фоні повільного реформування аграрного сектору спостерігається низький рівень державного регулювання і підтримки сільського господарства. Здійснювані державою заходи по підтримці вітчизняних сільгосптоваровиробників абсолютно недостатні, непослідовні, і це виражається в суперечності регулювання сфер продовольчого комплексу, слабості механізмів ринкового регулювання.

Вивченню інституційного реформування та розвитку діяльності агарних підприємств їх впливу на функціонування економіки присвячено багато праць таких відомих вчених, як Д.С.Норт, Р.П.Коуз, Ю.М.Лопатинський, І.А.Шовкун та інших. Теоретичні і практичні аспекти інституціональних перетворень у сільському господарстві перехідної економіки аналізуються в роботах В.Г.Андрійчука, Г.В.Балабанова, П.С.Березівського, Є.І.Бойка, О.М.Бородіної, П.П.Борщевського, Б.В.Буркинського, В.І.Власова, В.І. Гавриша П.І.Гайдуцького, В.М.Геєця, М.Ф.Кропивка, В.В.Липчука, М.Г.Лобаса, І.І.Лукінова, М.Й.Маліка, Л.О.Мармуль, В.Я.Месель – Веселяка, І.Р.Михасюка, В.М.Нелепа, С.В.Рибалки О.М.Онищенка, Б.Й.Пасхавера, А.М.Стельмащука, В.М.Трегобчука, П. Т. Саблука, О.М.Царенка, Г.В.Черевка, О.М.Шпичака, В.В.Юрчишина та інших дослідників проблем аграрної сфери. Але до цього часу не достатньо уваги приділено впливу інституційного реформування ринкового середовища на розвиток аграрних підприємств та на трансформаційні процеси, що відбуваються в аграрному секторі Україні.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до комплексної науково-дослідної роботи Міжнародного університету бізнесу і права за темою “Фінансово-економічний механізм сталого розвитку аграрних підприємств в умовах трансформації до СОТ” (номер державної реєстрації 0109U002936).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в обґрунтуванні та розробці теоретико-методичних проблем і практичних рекомендацій щодо вдосконалення інституційного реформування і розвитку аграрних підприємств, виробленні на цій основі стратегії подальшого реформування і регулювання аграрного сектору. Поставлена мета передбачає вирішення наступних задач:

- вивчити теоретичні і методичні аспекти інституційного реформування і розвитку аграрних підприємств в умовах перехідного періоду ринкової економіки;

- узагальнити вітчизняний і зарубіжний досвід реформування і державного регулювання аграрного сектора;

- розробити механізми державного регулювання аграрного сектора: принципи, методи, функції і т.д.;

- досліджувати динаміку розвитку і сучасний стан аграрних підприємств України і більш глибоко їх розвиток в Миколаївській області;

- дати комплексну оцінку ресурсного потенціалу сільського господарства регіону;

- проаналізувати сучасний стан тенденції розвитку і ефективність агропромислових підприємств з урахуванням їх галузевих і регіональних особливостей, виявити суперечності і диспропорції в розвитку суміжних галузей і експортноорієнтованих виробництв;

- обґрунтувати механізми фінансово-кредитної підтримки аграрного сектору з боку держави;

- розробити принципи, механізми і моделі розвитку сільськогосподарської кооперації і міжгалузевої інтеграції;

- дослідити тенденції державного регулювання і підтримки діяльності аграрних підприємств на регіонально-галузевому рівні і обґрунтувати пріоритетні напрями їх подальшого вдосконалення;

- запропонувати схеми управління аграрними підприємствами на рівні держави, області, району.

Об'єктом дослідження є процес розвитку інституційного реформування аграрних підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і прикладні аспекти формування організаційно-економічних основ ефективного розвитку аграрних підприємств.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є класичні положення економічної науки, економічної теорії, економіки сільського господарства, дослідження сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань, в яких висвітлені фундаментальні положення теорії відтворення агропромислового виробництва. При вирішенні поставлених завдань використовувались різні методи дослідження, зокрема: монографічний і статистичний – для вивчення розвитку аграрних підприємств; просторового, економічного, статистичного і соціологічного аналізу – для всестороннього вивчення об’єкту дослідження; системно-структурний аналіз – для дослідження структури розвитку аграрних підприємств; метод порівняння – для виявлення особливостей реформування та розвитку аграрних підприємств регіону та їх місця в структурі національного агропромислового виробництва за спеціально підібраними показниками стану, темпів розвитку, питомої ваги тощо; картографічний – для візуального вивчення явищ і процесів, пов’язаних з особливостями інституційного реформування; абстрактно-логічний – для вироблення рекомендацій щодо підвищення ефективності розвитку аграрних підприємств в регіоні.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, нормативні документи міністерств і відомств України, дані Міністерства статистики України, управлінь статистики областей України, матеріали галузевих управлінь, дані соціологічного обстеження населення та обстеження окремих установ, підприємств, організацій, а також міжнародні законодавчі та нормативні акти і угоди.

Наукова новизна одержаних результатів. Новизна дисертаційної роботи полягає в наступному:

вперше:

- розроблено концепцію забезпечення подальшого реформування та сталого розвитку аграрних підприємств через впровадження механізму активізації процесів кооперації та інтеграції, реформування системи збуту сільськогосподарської продукції та удосконалення регулювання фінансової, грошово-кредитної і цінової політики;

- запропоновано нові форми торгово-закупівельних структур по збуту сільськогосподарської продукції, які передбачають інтегровану структуру, яка включатиме спеціалізовані підприємства і господарства, що забезпечують безперервний процес виробництва і реалізації свіжої і переробленої високоякісної продукції;

удосконалено:

- концепцію інституційного реформування і державного регулювання діяльності аграрних підприємств, яка базується на вивченні та узагальненні світових тенденцій трансформації форм господарювання та враховує очікуванні перспективи земельної реформи;

- організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств, який ґрунтується на посиленні спеціалізації і оптимізації територіальної структури сільськогосподарського виробництва, з урахуванням особливостей регіону, а також на використанні інновацій на кожній ланці виробництва (забезпечення ресурсами, технології вирощування, зберігання, переробки, управління фінансами);

дістали подальшого розвитку:

- теоретичні підходи до формування інтегрованих структур, що на відміну від існуючих підходів враховують реальний стан трансформаційних змін власності, виробничого напрямку та розміру виробництва;

- концепція створення первинних закупівельно-збутових кооперативів, до структури яких запропоновано включити як сільськогосподарських товаровиробників, з метою вирішення проблем первинної заготівлі і збуту виробничої продукції, так і переробні підприємства – для вирішення проблем заготівлі, глибокої переробки і збуту вирощеної продукції;

- рекомендації з інституційного регулювання і підтримки розвитку аграрних підприємств і механізми їх реалізації. Вони відрізняються системністю та тривалою визначеністю в часі, а також враховують стратегічні особливості розвитку галузі з метою забезпечення продовольчих потреб країни;

- пропозиції щодо обґрунтування шляхів і механізму бюджетного субсидування і посилення кредитно-фінансової підтримки аграрних підприємств, які будуть здійснюватися на принципах аграрного протекціонізму, індикативного планування і програмування.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в процесі дослідження теоретичні результати і методичні положення знайшли впровадження на різних рівнях управління. Зокрема, на державному рівні вони враховані при формуванні державної агропромислової політики, державної політики зайнятості населення, державної регіональної політики; на регіональному - в розробці державних регіональних програм соціально-економічного розвитку, в практиці управління регіональним агропромисловим виробництвом; на локальному - при вирішенні проблем територіальної організації виробництва в сільській місцевості.

Наукові розробки в частині теоретико-методичних і практичних положень та рекомендацій використовуються у процесі розробки і планування питань регіональної політики, прогнозування економічного і соціального розвитку агропромислової галузі Миколаївської області Миколаївської облдержадміністрації (довідка 72/05-15-69/6-10 від 27.01.2010р.); ВАТ «Миколаївський комбінат хлібопродукт» (довідка 23/6 від 02.03.2010р.); а також у навчальному процесі в Миколаївському державному аграрному університеті (довідка №1421 від 14.09.2010р.).

Особистий внесок автора в результати досліджень. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладений авторський підхід щодо інституційного реформування і розвитку аграрних підприємств. Наукові положення, висновки і рекомендації, котрі винесені на захист, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті здобутки, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень, включені до дисертації, були представлені на: Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічний аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця», Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (м. Миколаїв 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Регіональна культура в умовах глобалізації», Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» (м. Миколаїв 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Теоретичні та прикладні аспекти міжнародних відносин в умовах інтеграції та глобалізації» Міжнародний університет бізнесу і права (м. Херсон 2010 р.); IV Всеукраїнська науково-практична конференція: «Сучасні економічні перспективи в умовах світової кризи» Кіровоградський інститут розвитку людини «Україна» (м. Кіровоград 2010 р.).

Публікації результатів дослідження. Основні результати досліджень за темою дисертації опубліковано у 8 наукових працях, 4 з який опубліковано в науково-фахових виданнях загальним обсягом 1.9. др.арк., з яких особисто автору належить 1,6. др.арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації складає 165 сторінку, з них 150 сторінок основного тексту. Робота містить 22 таблиці, 16 рисунків. Список використаних джерел налічує 167 найменувань і займає 15 сторінок.