УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ

Короткий зміст

Актуальність теми. Рекреаційно-оздоровча діяльність розглядається як важлива складова розвитку української економіки, оскільки з посиленням природного, техногенного, екологічного, соціального впливу погіршується загальна екологічна ситуація в Україні і світі, в наслідок чого погіршується здоров’я людини. Ці негативні симптоми визначають важливість сталого розвитку рекреаційно-оздоровчої діяльності, через яку реалізується єдність людини та оточуючого її природного середовища. Ефективне вирішення даної проблеми може бути здійснено тільки за умови поєднання рекреаційної, оздоровчої, реабілітаційної діяльності та зведення до мінімуму антропогенного, техногенного та  інших ризиків.

У зв’язку з цим держава проголошує рекреаційно-оздоровчу діяльність одним з пріоритетних напрямів розвитку національної культури та економіки і створює сприятливі умови для даного виду діяльності. Закономірним результатом зазначеної ситуації є те, що в 2010 році в Україні нараховувалось 20347 санаторно-курортних оздоровчих закладів, оснащених 638 тис. ліжко-місцями, в яких оздоровилися 2,7 млн. українців. Особливо актуалізується проблема розвитку та модернізації рекреаційно-оздоровчої діяльності в Миколаївській області, яка посідає одне з провідних місць в Україні за показниками рекреаційно-оздоровчої діяльності (протягом 2010 року обслуговано 31330 туристів та екскурсантів, оздоровлено 128,2 тис. громадян України та іноземців, 12,8 тис. дітей у 185 санаторно-курортних закладах області), рівнем забезпеченості цінними природними, історико-культурними, гомогенними, парарекреаційними та іншими ресурсами, здатними генерувати значний інтерес у вітчизняного та зарубіжного споживача.

Для цього необхідна розробка нової парадигми управління рекреаційно-оздоровчими територіями, яка б забезпечила їх високу конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному туристичному ринку завдяки збереженню біорізноманіття рекреаційно-оздоровчих територій та сталого розвитку туристської діяльності.

Вивчення різних аспектів сталого розвитку рекреаційно-оздоровчого землекористування було започатковано В.І. Вернадським. Пізніше теоретичні основи з питань розвитку цієї проблеми були розвинуті М. Барановським, Ю. Бондарем, Ю. Веденіним, А. Гидбутом, В. Преображенським, В.Кравцовим, С. Харічковим, В. Шмагіною, В. Степановим, О. Топчієвим, Я. Олійником. Вагомий внесок у розвиток теорії та методології рекреаційно-оздоровчого землекористування зроблено Д. Добряком, Л. Новаковським, В. Трегубчуком, А. Третяком, А. Сохничем, В. В’юном, В. Горлачуком, Л. Садченко, В. Петенко, В. Петренко, В. Семеновим, С. Белінською та ін..

Проте геополітичні та соціально-економічні зміни, розвиток інформаційних технологій радикально вплинули на параметри рекреаційно-оздоровчого попиту, призвели до трансформування рекреаційно-оздоровчої

діяльності з такої, що орієнтована на лікування, реабілітацію та оздоровлення людей, в індустрію, що охоплює багато видів економічної діяльності та спрямована на задоволення різнопланових потреб громадян. У той же час невирішеними залишаються питання, пов'язані з формуванням конкурентоспроможності рекреаційно-оздоровчого землекористування, недопущенням науково необґрунтованої грошової оцінки земель, що сприятиме збереженню природного і культурного різноманіття в регіоні. Актуальність зазначених проблем і зумовила вибір теми, формування мети і завдань дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладені в дисертації положення є складовими комплексних досліджень, виконаних відповідно до планів науково-дослідних тем Міжнародного університету бізнесу і права «Управління конкурентоспроможністю рекреаційно-туристичних територіальних ресурсів» (номер державної реєстрації 0110U006836) і «Розробка та впровадження економіко-технологічних заходів раціонального природокористування та управління екологічною безпекою навколишнього середовища» (номер державної реєстрації 0109U002939), де автору особисто належать розробки з питань формування конкурентоспроможності рекреаційно-оздоровчого землекористування, розробки концептуальних положень удосконалення його грошової оцінки.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення і розвиток науково-методичних основ, розробка інструментарію та практичних рекомендацій щодо управління конкурентоспроможністю землекористування.

Багатогранність поставленої проблеми зумовила необхідність розв'язання таких завдань:

- поглибити теоретико-методологічні положення розвитку рекреаційно-оздоровчого землекористування;

- дослідити передумови трансформації природоорієнтовної рекреаційної діяльності в екологічний туризм;

- обґрунтувати конкурентні переваги конкурентоспроможності рекреаційно-оздоровчого землекористування;

- проаналізувати існуючий стан використання рекреаційно-оздоровчих ресурсів;

- обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення грошової оцінки земель;

- удосконалити організаційно-економічний механізм формування конкурентоспроможного рекреаційно-оздоровчого землекористування.

Об'єктом дослідження є процес управління конкурентоспроможністю рекреаційно-оздоровчого землекористування.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади і практичні аспекти управління конкурентоспроможністю рекреаційно-оздоровчого землекористування.

Методи дослідження ґрунтуються на фундаментальних положеннях реалізації державної політики в галузі туризму, наукових положеннях економічної теорії, економіки природокористування, теорії управління і менеджменту. Методологічною основою виступає діалектичний метод, при використанні якого всі явища і процеси розглядаються у взаємодії та розвитку. В процесі наукових досліджень використані методи індуктивного аналізу (систематизації та узагальнення фактів), що зумовлюють необхідність формування конкурентоспроможності рекреаційно-оздоровчого землекористування, абстрактно-логічний (при обґрунтуванні висновків щодо формування конкурентоспроможних переваг рекреаційно-оздоровчого землекористування та його конкурентоспроможності), аналізу і синтезу (для встановлення причинно-наслідкових зв'язків і закономірностей переходу від природоорієнтовного туризму до екологічного), метод термінологічного аналізу (для обґрунтування сутності «землекористування» і «конкурентоспроможності»), метод пріоритетів (для вибору кращого варіанту використання і охорони рекреаційно-оздоровчих ресурсів), метод наукового узагальнення (вдосконалення організаційно-економічного механізму розвитку конкурентоспроможного рекреаційно-оздоровчого землекористування), графоаналітичний (для наочного зображення процесу використання рекреаційно-оздоровчих ресурсів), метод порівняльного та структурного аналізу (при дослідженні тенденцій розвитку туризму), картографічний (для зображення рекреаційно-оздоровчого районування та рекреаційно-оздоровчих ресурсів) та ін..

Інформаційну базу дослідження склали законодавчі акти та нормативні документи України, звітність Головного управління статистики та Управління охорони навколишнього середовища в Миколаївській області, Головного управління Держкомзему в Миколаївській області, доповіді, монографії, спеціальні наукові видання, літературні джерела вітчизняних і зарубіжних учених, власні дослідження тощо.

Наукова новизна отриманих результатів. У дисертації сформульовано та обґрунтовано низку наукових положень, які у своїй сутності розв'язують важливу науково-прикладну проблему управління конкурентоспроможністю рекреаційно-оздоровчого землекористування.

Основні наукові результати дисертаційної роботи полягають у наступному:

вперше:

- обґрунтовано, що грошова оцінка рекреаційно-оздоровчих територій повинна визначатись не за категоріями земель за цільовим призначенням (рекреаційного та оздоровчого призначення), а на основі зонування земель за типом їх використання, що є визначальною особливістю формування і розвитку земельних відносин в умовах ринкової економіки;

удосконалено:

- теоретико-методичні підходи до управління конкурентоспроможністю рекреаційно-оздоровчого землекористування, що забезпечують послаблення сучасної екологічної кризи між всезростаючими потребами суспільства і скороченням площі рекреаційно-оздоровчих територій;

- організаційно-економічний механізм формування і розвитку екологічного туризму як основної альтернативи природоорієнтованому туризму, що забезпечує сталість природокористування і економіки;

- методологію просторової організації рекреаційно-оздоровчого землекористування, що дозволяє уникнути правового нігілізму при його використанні і охороні, зрівноваженому використанню рекреаційних ресурсів туристами та екскурсантами.

набули подальшого розвитку:

- теоретичні основи управління рекреаційно-оздоровчими ресурсами, де основними методами виступають диверсифікація та кластеризація туризму;

- механізм регулювання земельних відносин у процесі охорони і використання рекреаційно-туристичних територій.

Практичне значення отриманих результатів. Механізми екологізації та стратегії управління конкурентоспроможністю туристсько-оздоровчими рекреаційними ресурсами, які запропоновані в дисертації, використовуються Головним управлінням економіки Миколаївської обласної державної адміністрації при розробці інвестиційних програм туристсько-оздоровчого спрямування (довідка № 73 від 20.04.2011р.). Управлінням з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 44/25-02 від 27.03.2011р.) використовуються методичні принципи визначення ефективності рекреаційно-оздоровчого землекористування та стратегії землеустрою при обговоренні відповідних питань з громадськістю. Управління культури Миколаївської обласної державної адміністрації запропонувало для застосування Національному заповіднику «Ольвія», НІШ «Білобережжя Святослава», РЛП «Гранітно-степове Побужжя» та «Кінбурнська коса» грошову оцінку рекреаційно-оздоровчих земель (довідка № 49/3-8 від 12.01.2011р.).

Механізм управління формуванням конкурентоспроможності рекреаційно-оздоровчими територіями Миколаївщини використовується в роботі Центру системних досліджень і розвитку Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (довідка № 121 від 13.04.2011р.).

Також результати дослідження використовуються в навчальному процесі Миколаївського міжрегіонального інституту Міжнародного університету розвитку людини «Україна» при викладенні таких дисциплін: «Туроперейтинг», «Економіка туризму», «Рекреаційні комплекси», «Рекреалогія» (довідка № 34 від 23.04.2011р.).

Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» в м. Миколаїв використовує наведену в дисертації методику розробки оздоровчих заходів (створення туристичних троп у межах лікувально-оздоровчих територій Миколаївської області) (довідка № 13/1 від 26.04.2011р).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного дослідження автора. З наукових публікацій, виданих у співавторстві, в роботі використані тільки ті положення, які є результатом особистого дослідження автора.

Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дисертаційної роботи доповідався та обговорювався на 3-му симпозіумі «Устойчивое развитие экологического туризма на Черноморском побережье» 10-13 червня 2003 р., м. Одесса, Міжрегіональній науково-практичній конференції «Поліетнічна культура півдня України: історичні особливості формування та сучасні проблеми розвитку» 2007 р., Миколаїв, III Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародний вектор туризму: сьогодення, майбуття» 2008 р., Луганськ, Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка і управління в умовах глобалізації» 1-7 грудня 2010, Донецьк, 13-й Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування сучасної стратегії підприємницької діяльності» 26 листопада 2010 р., Умань, VI Всеукраїнській науковій конференції студентів і молодих вчених «Молодь: освіта, наука, духовність», 2010 р., Київ, VII Міжнародній науково-практичній конференції «Настоящи сзследвания и развитие - 2011»  17-25 січня 2011 р., Софія, VII Міжнародній науково-практичній конференції «Mode
i vymozenosti vedy - 2011» 27 січня - 5 лютого 2011 р.

Публікації. Результати дослідження опубліковані в 21 науковій праці, з них 12 - у наукових фахових виданнях, 8 - у матеріалах наукових конференцій, 1 – географічний атлас, 6 з яких у співавторстві і 1 у складі наукової редколегії. Загальний обсяг публікацій становить 7,6 друк. арк., особисто автору належить 7,1 друк. арк..

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота містить 18 таблиць, які розміщено на 7 сторінках, 7 рисунків, 185 найменувань у списку використаних джерел, які містяться на 20 сторінках, та 9 додатків. Загальний обсяг дисертації – 159 друкованих сторінок.