ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ ПРАЦІВНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ Автореферат

Актуальність теми. Однією з важливих соціально-економічних проблем аграрного сектора України впродовж багатьох десятиліть є низький рівень доходів працівників сільськогосподарських підприємств, зокрема, оплати праці. Рівень доходів даної категорії працівників залишається найнижчим у державі, що знижує мотивацію праці, ускладнює відтворення трудового потенціалу працівників, негативно впливає на результативність сільськогосподарського виробництва.

Питання формування доходів працівників і, зокрема, працівників аграрних підприємств розглядаються в працях як вітчизняних вчених
М.І. Тугана-Барановського, Д.П. Богині, О.М. Бородіної, О.А. Бугуцького,
В.С. Дієсперова, Г.А. Дмитренка, Й.С. Завадського, А.В. Калини,
А.М. Колота, І.В. Лазні, М.Й. Маліка, Л.І. Михайлової, О.В. Назаренка,
Т.І. Олійник, В.І. Перебийніса, В.О. Рибалкіна, П.Т. Саблука,
Л.П. Червінської, К.І. Якуби, так і зарубіжних дослідників А. Сміта,
М. Блауга, С. Брю, Е. Долана, Р. Дорнбуша, А.Н. Кібанова,
К.Р. Макконнелла, Н.Г. Менкью, К. Родлера, С.Г. Струміліна, С. Фішера та інших.

Однак зазначена проблема в умовах ринкової трансформації аграрної економіки є недостатньо дослідженою. Зокрема, потребує удосконалення організаційно-економічний механізм формування доходів працівників сільського господарства. Це й обумовило вибір теми та актуальність дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження здійснювалися відповідно до наукової теми Полтавської державної аграрної академії "Організаційно-економічний механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств АПК" (номер державної реєстрації 0104U002550). Дисертант брала безпосередню участь в опрацюванні питань удосконалення організаційно-економічного механізму формування доходів працівників аграрних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне узагальнення методологічних аспектів, розробка наукового обґрунтування та рекомендацій щодо удосконалення організаційно-економічного механізму формування доходів працівників сільськогосподарських підприємств.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

- з'ясування тенденцій і закономірностей формування доходів працівників сільськогосподарських підприємств Полтавської області, зокрема, власників земельних та майнових паїв, встановлення напрямків їх збільшення;

- аналіз ефективності організаційно-економічного механізму формування доходів персоналу сільськогосподарських підприємств та його удосконалення;

- удосконалення моделі мотивації трудової діяльності та системи формування оплати праці сільськогосподарських працівників;

- обґрунтування напрямів підвищення ефективності ведення особистих селянських господарств як джерела доходів сільського населення;

- визначення шляхів розвитку соціального партнерства в аграрному секторі економіки.

Об'єкт дослідження − формування доходів працівників сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних аспектів удосконалення організаційно-економічного механізму формування доходів працівників сільськогосподарських підприємств.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження стали базові положення економічної теорії, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем формування доходів працівників.

У процесі дослідження використані й такі методи економічних досліджень, як абстрактно-логічний (уточнення понятійно-категоріального апарату, теоретичні узагальнення й формулювання висновків), монографічний (вивчення стану формування доходів працівників окремих сільськогосподарських підприємств), історичний (дослідження джерел формування доходів аграрних працівників у минулому, впливу зміни характеру землекористування та землеволодіння на доходи), порівняння (співставлення показників доходів сільськогосподарських працівників), системно-функціональний (удосконалення організаційно-економічного механізму формування доходів працівників), статистико-економічний (встановлення зв'язку між задоволеністю працею та потенційною міґраційною мобільністю персоналу, встановлення впливу факторів на формування орендної плати за земельні паї), економіко-математичний (виявлення впливу різних факторів на оплату праці), моделювання (удосконалення моделей процесу мотивації, механізму формування доходів працівників сільськогосподарських підприємств), соціологічних досліджень (анкетне опитування керівників і спеціалістів сільськогосподарських підприємств).

Наукова новизна одержаних результатів. До найвагоміших результатів дослідження, що відображають наукову новизну, розкривають зміст дисертації та виносяться на захист, належать наступні.

вперше:

- досліджені особливості мотивації керівників і спеціалістів сільськогосподарських підприємств Полтавської області в умовах сучасної економіки, що характеризуються значним рівнем невдоволення від праці та низькою винагородою, відсутністю прямого зв'язку між результатами трудової діяльності й матеріальним стимулюванням;

- вивчені закономірності та тенденції формування доходів сільськогосподарських працівників на регіональному рівні, що пов’язані з особливостями розвитку аграрної сфери в умовах сучасної економіки;

удосконалено:

- організаційно-економічний механізм формування доходів працівників сільськогосподарських підприємств, який включає мету та завдання, функції управління й засоби формування доходів, інструментарій реалізації даних засобів;

- систему формування оплати праці персоналу сільськогосподарських підприємств, яка повніше враховує зв'язок між трудовими затратами та винагородою;

- модель процесу мотивації трудової діяльності, що враховує мотиваційні фактори окремих працівників, ринкову кон’юнктуру, стратегію сільськогосподарського підприємства тощо;

- методику визначення вартості застави права оренди на земельний пай, що враховує ціну одиниці ґумусу.

одержало подальший розвиток:

- кваліметрична факторно-критеріальна модель оцінки складності виробничої діяльності керівників і спеціалістів сільськогосподарських підприємств, яка дозволяє враховувати рівень їх компетенції;

- системний підхід щодо підвищення доходів власників особистих селянських господарств, що враховує критерії ефективності їх діяльності;

- методичні засади ефективного соціального партнерства держави, власників та найманої робочої сили сільськогосподарських підприємств і профспілок, спрямованих на підвищення доходів працівників.