ІНВЕСТИЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ОБМЕЖЕНОСТІ РЕСУРСІВ

Короткий зміст

У вступі розкрито актуальність теми дисертації, сформульовано мету і завдання дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі – «Теоретичні засади інвестиційного забезпечення розвитку підприємства» – досліджено сучасні тенденції економічного розвитку вітчизняних суб'єктів господарювання, розкрито зміст та основні складові розвитку підприємства, визначено джерела інвестиційного забезпечення розвитку підприємств в умовах обмеженості ресурсів.

Динаміка результатів господарської діяльності підприємств України свідчить про суттєве зниження результатів господарювання як на рівні окремих підприємств, так і на рівні національної економіки в цілому. Негативні тенденції характерні як для України взагалі, так і для Донецької області, яка випускає значну частку промислової продукції в Україні. Встановлено, що за період 2008-2009 рр. діяльність суб’єктів господарювання у Донецькій області характеризувалась значними коливаннями у динаміці основних макроекономічних показників. На протязі 2008-2009 рр. відбулося суттєве зниження обсягів промислового виробництва, а значення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування досягло у 2009 р. негативного значення у розмірі -3,9 млрд. грн. Значний негативний результат отримали підприємства металургійної галузі, частка виробництва якої складає близько 30% ВВП України щорічно. Середньодобове виробництво чавуна на підприємствах Донеччини знизилось на 20,6 % з 38,4 тис.т у 2008 р. до 30,5 тис.т у 2009 р. В дисертаційній роботі обґрунтовано причини такого падіння, одними з найголовніших є суттєве зростання цін на енергоносії, зниження курсу національної валюти та істотне падіння цін на чорни метали на світових ринках. При цьому погіршення основних показників діяльності суб'єктів господарювання негативно позначилося на інвестиційній привабливості області. Так, якщо обсяг інвестицій в Донецьку область у 2008 р. досяг рівня 22,1 млрд. грн, то у 2009 р. цей показник зменшився більш ніж на 40%, що свідчить про необхідність створення ефективних систем забезпечення розвитку господарських процесів в умовах нестабільного середовища та значних обмежень у ресурсній базі фінансово-виробничої діяльності підприємств.

В дисертаційній роботі обґрунтовано тезу, що в сучасних умовах господарювання суттєво зростає значення ідентифікації основних складових та рушійних чинників їх змін у господарській діяльності підприємств, встановлення ефективних співвідношень використання ряду ресурсів виробництва та споживання, а саме: природних,  матеріальних, трудових, організаційних та фінансових ресурсів, використання яких характеризується загостренням конкурентної боротьби за доступ до обмежених ресурсів, збільшенням обсягів виробництва, потреб ринку та відповідним зростанням цін. Тому сутність поняття «розвиток підприємства в умовах обмеженості ресурсів» запропоновано визначати як перехід до нового якісного стану за умов накопичення та споживання обмежених ресурсів, що має принципові відмінності від попередніх станів за часом, умовами досягнення цілей господарської діяльності, використаними ресурсами і дозволяє усунути внутрішні та зовнішні протиріччя, які виступають джерелом стимулів для подальших якісних та кількісних змін. Така авторська інтерпретація визначення сутності розвитку підприємства має на меті встановлення видів розвитку підприємства, що дозволило чітко розмежувати напрями якісних та кількісних перетворень у господарській діяльності підприємств і сформувати відповідні інструменти їх забезпечення відповідно до мети господарювання та усунення протиріч у системі господарювання, пов'язаних із обмеженням ресурсного забезпечення.

В дисертаційній роботі удосконалено класифікацію видів розвитку підприємств з урахуванням обмеженості ресурсів господарської діяльності. Уточнені класифікаційні ознаки полягають у такому: за темпами змін (циклічний, прискорений, інерційний); за масштабами (глобальний, локальний); за умовами використання природних ресурсів (сталий, екологічний, екологічно спрямований); за інтенсивністю впровадження інновацій (активний; пасивний); за можливостями впливу підприємством (регульований (детермінований), нерегульований (стохастичний)); за ступенем впливу на динаміку фінансових результатів (природний, забезпечений). Встановлено, що досягнення одного типу розвитку на підприємстві за часом може змінитися іншим видом, а умовою зміни є ряд факторів, що визначаються як вимогами підприємства до здійснення господарської діяльності, так й вимогами суспільства. Еволюція видів розвитку підприємства залежить від досягнутих темпів якісних та кількісних змін техніко-економічних показників та вимог, що формуються у зовнішньому та внутрішньому середовищі господарювання.

На основі узагальнення підходів до організації інвестиційних процесів в дисертаційній роботі встановлено, що інвестиційне забезпечення розвитку підприємства передбачає досягнення ряду цілей та повинно підкорятися системі принципів, зміст яких зводиться до виконання наступних рішень, які є обов’язковими для досягнення цілей розвитку: націленість інвестиційної політики підприємства на досягнення довгострокових перспектив; оптимізація джерел інвестиційних ресурсів; обґрунтований вибір методів фінансування інвестицій; пошук і оцінка привабливих реальних проектів і вибір найбільш ефективних з них; формування оптимальної структури інвестиційного портфеля. Дану систему автором рекомендовано доповнити наступними принципами: всебічний розгляд можливих напрямків розвитку і обґрунтування найкращого з позицій стратегічних та тактичних критеріїв варіанту господарської діяльності; обмеженість у часі досягнення конкретної мети і необмеженість реалізації місії підприємств; ефективний вибір джерел інвестицій; гнучкість у плануванні інвестиційних програм розвитку, при цьому окремі проекти, що входять до складу такої програми, не повинні суперечити один одному за строками та обсягами інвестицій та загальній місії підприємства.

Інвестиційне забезпечення розвитку підприємств в умовах обмеженості ресурсів передбачає використання ряду джерел інвестиційного капіталу. В дисертації розроблено класифікацію джерел інвестиційного забезпечення розвитку за рядом ознак, центральними з яких є ознака традиційності, що закріплена Законом України «Про інвестиційну діяльність» (власний, позиковий, залучений капітал, бюджетні асигнування тощо) та специфічність (лізинг, факторинг, форфетинг, фандрайзинг тощо) використання. Доведено, що в умовах прояву ряду кризових факторів, які, переважно, унеможливлюють отримання гарантій доступу підприємств до ресурсної бази та активну реалізацію інвестицій, останні стають важливим інструментом подолання ряду диспропорцій у розвитку підприємства, як цілісної соціально-економічної, екологічної, інституціональної системи.

У другому розділі – «Методичні аспекти інвестиційного забезпечення розвитку суб'єктів господарювання з урахуванням ресурсних обмежень в господарській діяльності» – проведено оцінку динаміки інвестиційних процесів в Україні, розроблено систему показників ефективності інвестицій, розроблено методичні положення із формування стратегій розвитку суб'єктів господарювання.

Враховуючи, що найважливішою метою підприємства в сучасних умовах є підвищення ефективності управління і збільшення прибутковості шляхом формування досконалих інвестиційних механізмів, сприяючих адаптації підприємства до змін зовнішнього середовища, його економічного зростання, впровадження передових технологій і підвищення якості продукції, створення додаткових конкурентних переваг, в дисертаційній роботі доведено, що інвестиційна діяльність в сучасних умовах набуває статусу як підґрунтя, так і підсумкового результату розвитку підприємств всіх галузей економіки. За результатами оцінки динаміки інвестицій  в Україні встановлено, що обсяги інвестицій в основний капітал на протязі 2005-2008 рр. мали тенденцію до щорічного зростання з 93096  млн.грн. у 2005 р. до 233081 млн.грн. у 2008 р. Прояви кризових процесів призвели до істотного скорочення обсягів інвестування і скоротилися у 2009 р. до рівня 151777 млн. грн. При цьому значення відповідного показника у 2010 р. практично не змінилося, досягнув рівня 150667 млн. грн. В дисертації виявлено скорочення обсягів інвестування з усіх внутрішніх джерел, що обумовило значний інтерес іноземних інвесторів до фінансування вітчизняних суб'єктів господарювання, обумовлений наявністю в Україні більш дешевих по зрівнянню з європейськими аналогами ресурсів, що, передусім, стосується сировино-мінеральної бази, трудових та інтелектуальних ресурсів. Якщо до економіки України у 2008 р. було залучено 35616,4 млн. дол. США, то у 2010 р. обсяги інвестування збільшилися до 44708,0 млн. дол. США. Встановлено, що значний обсяг інвестицій спрямовується у проекти із швидкою окупністю, що дозволяє інвесторам усунути ряд ризиків, пов’язаних із нестабільністю законодавчої бази, інфляційними процесами, швидкою зміною потреб на ринку. В той же час, інвестування ресурсозберігаючих, маловідходних технологій або замкнутих циклів здійснюється на недостатньому для України рівні, що пов’язане із виникненням ряду загроз фінансово-економічного характеру. В цій ситуації при обґрунтуванні інвестиційного забезпечення розвитку переважними критеріями прийняття рішень є економічні характеристики залучених ресурсів.

В роботі відзначається, що традиційні підходи до виміру ефективності інвестицій через показники прибутку та витрат на його досягнення на цей час необхідно визнати як такі, що вичерпали себе з позицій обмеженої характеристики наслідків та умов розвитку господарських процесів. Залежність підприємств від сировинно-енергетичних природних ресурсів, підвищений рівень техногенного тиску на довкілля потребує на уточнення природи ефективності розвитку підприємств, виявлення взаємозалежності між складовими та основних методологічних принципів оцінювання даного феномену з урахуванням екологічної компоненти в економічних оцінках. На основі визначення еколого-економічної природи формування ефективності інвестиційного забезпечення розвитку удосконалено систему показників оцінки ефективності інвестицій, яка містить ресурсний, економічний, соціальний, екологічний ефекти, ефект невизначеності та ризику. Шляхом побудови у дисертації критеріїв прийняття інвестиційного рішення з урахуванням кореляції між економічними та екологічними показниками розвитку підприємства доведено, що доцільність інвестування господарської діяльності підприємства залежить від обсягу повних соціальних витрат, пов’язаних із компенсацією нанесеного збитку довкіллю та відшкодуванням негативних наслідків забруднення для суспільства (екстернальні витрати), темпів забруднення навколишнього середовища, норми природної асиміляції забруднюючих речовин у довкіллі, а інвестиційні рішення матимуть позитивний характер за умов мінімізації порушення довкілля, зниження ресурсомісткості виробництва.

В дисертаційній роботі зазначається, що динамічні зміни у господарському середовищі вимагають побудови нових моделей організації бізнесу, спрямованих на підвищення показників фінансової стійкості, адаптивної спроможності. Наголошується, що такими моделями бізнесу для вітчизняних суб'єктів господарювання можуть слугувати інвестиційні проекти, що мають стратегічне значення для забезпечення якісних та кількісних змін в господарській діяльності підприємств. При цьому стратегічне значення інвестиційних проектів полягає в тому, що такі «ділові моделі бізнесу» охоплюють не лише інтереси підприємств, що можуть розглядатися як замовники, яким належить право володіти та користуватися майбутніми результатами проекту, а й інтереси інших учасників, що представляють зовнішнє по відношенню до проектної діяльності середовище – інвестори, підрядчики, страхові організації, суспільство у цілому, метою участі яких є не лише отримання прибутків, а й попередження або усунення ряду ризиків та забезпечення посередницьких послуг між всіма учасниками проектів. Дослідження досвіду зарубіжних та вітчизняних вчених економістів довів, що традиційний розгляд цілей інвестиційного проекту зводиться до максимізації прибутку, мінімізації витрат, досягнення соціальних та екологічних ефектів в господарській діяльності. Однак, виявлена в дисертації специфіка інвестиційного забезпечення розвитку, пов’язана із ресурсними обмеженнями, дозволили довести, що економічна ефективність інвестиційних проектів є необхідною, але недостатньою умовою формування підсумкових результатів господарювання. Тому, згідно із авторською позицією, загальні рамки зв’язку між ефективністю окремих інвестиційних проектів та результатами розвитку розширено та доповнено наступною концептуальною схемою в такий спосіб (рис.1). Запропонована концептуальна схема взаємозв’язку між інвестиційним проектом та стратегіями розвитку підприємства в умовах обмеженості ресурсів дозволяє здійснити більш обґрунтований вибір інструментарію інвестиційного забезпечення розвитку підприємства завдяки тому, що інвестиційні проекти розглядаються як інструмент адаптації підприємства до мінливого зовнішнього та внутрішнього середовища господарювання. При цьому важливим є визнання учасниками інвестиції динамізму стратегій розвитку, необхідності постійних змін в темпах господарської діяльності та зміни акцентів у результатах розвитку на різних етапах господарювання.

У третьому розділі – «Рекомендації з підвищення ефективності інвестиційного забезпечення розвитку підприємств в умовах обмеженості ресурсів» – представлено практичні рекомендації із комплексної оцінки ефективності  інвестування  проектів  розвитку  підприємства,  обґрунтовано