СЕК’ЮРИТИЗАЦІЯ АКТИВІВ НА СВІТОВИХ ФІНАНСОВИХ РИНКАХ

Короткий зміст

У вступі обґрунтована актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, охарактеризовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, надано відомості щодо апробації результатів та публікацій за темою дисертації.

У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади та концептуальні підходи до сек’юритизації активів» – розглянуто основні наукові підходи вітчизняних та іноземних учених і фахівців до сек’юритизації активів, її класифікації та еволюції в системі міжнародних економічних відносин.

Поняття «сек’юритизація активів» (від англ. «securities» – цінні папери) використовується в широкому та вузькому сенсі. В широкому сенсі під сек’юритизацією активів розуміють процес збільшення ролі цінних паперів як інструменту регулювання ринкових відносин і руху позичкового                  капіталу у порівнянні з банківськими кредитами. У вузькому сенсі сек’юритизація активів означає механізм залучення фінансування, що полягає у трансформації низьколіквідних активів у цінні папери, забезпечені грошовими надходженнями від первинних активів, унаслідок якої відбувається перерозподіл ризику між первинним власником активів, гарантом та інвесторами.

Сек’юритизація активів є характерною рисою міжнародних           економічних відносин. Досліджуючи місце сек’юритизації активів на світовому фінансовому ринку, бачимо, що міжнародний ринок сек’юритизації активів виступає одночасно складовою частиною міжнародного ринку боргових зобов’язань та міжнародного ринку цінних паперів, стимулюючи їх взаємопроникнення.

Сек’юритизація активів являє собою інноваційний механізм залучення фінансування, який донедавна активно використовувався банками та компаніями в усьому світі. На сьогодні найбільшим у світі є ринок сек’юритизації активів США, другим за розміром є європейський ринок, а ринки Азії та Латинської Америки посідають, відповідно, третє і четверте місця (див. табл. 1).