РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Короткий зміст

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин, євроінтеграційні процеси та підготовка до вступу до СОТ супроводжуються лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). Новий етап входження у світове господарство потребує істотних зусиль як від держави в цілому, так і від окремих підприємств, від яких залежатиме подальший економічний та соціальний розвиток країни. За даних умов виникає необхідність у формуванні дієвого механізму регулювання зовнішньоекономічної діяльності всіх учасників, у першу чергу – промислових підприємств. Значна кількість вітчизняних підприємств вже завоювали певні сегменти зарубіжних ринків, вони мають стійкі взаємовигідні відносини з іноземними партнерами. Однак за умов лібералізації, інтеграції у світовий економічний простір все більшого значення набувають прогресивні форми регулювання ЗЕД, які сприяли б завоюванню та утриманню міцних конкурентних переваг на існуючих і нових ринках.

Різні аспекти формування і розвитку зовнішньоекономічних зв’язків знайшли відображення в дослідженнях зарубіжних (Р. Акоффа, І. Ансоффа, В.А. Вінокурова, У.Дж. Дункана, Д. Клілланда, У. Кінга, Б. Карлоффа, Ф. Кот­лера, К. Макконнелла, Т. Пітерса, М. Портера Р. Уотермена, М.Х. Мескона, М. Альберта, Ф. Хедоурі) і вітчизняних учених-економістів (О.І. Амоші, С.С. Аптекаря, Я.Г. Берсуцького, І.П. Булєєва, А.Е. Воронкової, В.М. Гейця, В.Т. Герасимчука, С. Грищенка, Н.Є. Гриньової, О.І. Кредісова, І.В. Крючкової, Ю.В. Макогона, І.В. Мельничука, Т.В. Ландиної, В.П. Письмака, М.Д. Прокопенка, В.Р. Сиденка, В.М. Хобти, М.Г. Чумаченка, М.А. Ян­ковського).

Однак розвиток теоретичних і прикладних аспектів регулювання ЗЕД промислових підприємств, пов’язаний із формуванням ефективної системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності на мікрорівні і обумовлює набуття конкурентних переваг та зміцнення позицій в умовах загострення конкурентної боротьби на світовому ринку, потребує подальшого дослідження. Тому існує необхідність узагальнення, систематизації світового і вітчизняного досвіду з урахуванням умов ринкової економіки. Дані обставини визначили вибір теми дослідження, його мету і задачі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­таційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України за темами: «Розвиток теорії управління і створення методів регулювання інвестиційної діяльності в регіоні в умовах зон економічного сприяння» (номер держреєстрації 0100U001047, 2000-2002 рр.), у рамках якої автором запропоновано напрями підвищення ефективності використання підприємствами можливостей, які надаються механізмами, що напрацьовано світовою та національною практикою господарювання; «Розвиток теоретичних основ формування господарських рішень в умовах ризику» (номер держреєстрації 0102U001239, 2002-2003 рр.), у межах якої автором розроблено методичні підходи до запровадження системи ризик-менеджменту на промисловому підприємстві.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток науково-методичних основ та розробка практичних рекомендацій щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств, спрямований на оптимізацію їх діяльності на світовому ринку в умовах загострення конкуренції.

Для досягнення вказаної мети у роботі поставлено і вирішено такі задачі:

узагальнено теоретичні підходи до формування ефективної системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств;

на основі системного підходу визначено передумови ефективного здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємств та залучення їх до світових інтеграційних процесів та глобалізації;

критично проаналізовано нормативно-правові основи регулювання зовнішньоекономічної діяльності промислових підприємств в Україні;

здійснено оцінку позицій українських металургійних підприємств у міжнародному конкурентному просторі на основі аналізу експортної діяльності;

проаналізовано організаційну структуру управління зовнішньоекономічною діяльністю промислового підприємства, узагальнено етапи визначення місії, формування дерева цілей з метою підвищення ефективності регулювання ЗЕД на мікрорівні;

обґрунтовано передумови створення на регіональному рівні сприятливого підприємницького клімату з використанням важелів та інструментів сприяння учасникам зовнішньоекономічних зв’язків;

розроблено методичні підходи до оцінки зовнішнього середовища металургійного підприємства на основі сценарного підходу;

підготовлено практичні рекомендації щодо реалізації інноваційно-інвестиційного проекту на основі запровадження сучасних інструментів та теоретичних положень ризик-менеджменту.

Об’єктом дослідження є організаційно-економічні відносини у процесі здійснення зовнішньоекономічної діяльності металургійних підприємств в умовах нестабільного середовища існування.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні і практичні підходи до регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємства, які забезпечують підвищення його адаптації до умов функціонування на зовнішньому ринку.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання економічних явищ, фундаментальні положення економічної теорії, теоретичні і методологічні розробки вітчизняних і зарубіжних учених, законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, укази Президента України. Джерелом аналітичної інформації є статистичні дані Державного комітету статистики України і Донецького обласного управління статистики, матеріали первинного обліку і статистичної звітності металургійних підприємств.

Вірогідність одержаних результатів базується на системному підході до вирішення розглянутих проблем і застосування: методів пізнання (аналізу і синтезу, індукції і дедукції, кількісного та якісного аналізу) – для дослідження та розвитку теоретичних положень з регулювання ЗЕД підприємства; теоретичного узагальнення і порівняння – для уточнення наукового визначення управлінської категорії «регулювання»; статистичного аналізу – для групування, оцінки, визначення особливостей і напрямів розвитку світового ринку металу протягом останнього часу і на перспективу; методів експертних оцінок для визначення питомої ваги ризиків на кожному етапі реалізації інноваційно-інвестиційного проекту; фінансової математики – при вимірюванні впливу операційного ризику реалізації інноваційного проекту.