ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ Автореферат

Актуальність теми. Проблеми повного та ефективного використання обмежених ресурсів є центральними в системі всіх економічних наук. Саме на досягнення прибутку від використання виробничих ресурсів спрямовувались усі трансформаційні процеси у сільському господарстві, починаючи з першої половини 90-х років минулого століття. Задум, на основі якого здійснювались реформи, зводився до зміни форм власності на майно, відмови від прямих командних методів управління ним. Вважалось, що підприємницька ініціатива приватних власників автоматично забезпечить досягнення необхідних результатів. Однобокість і надмірна спрощеність такого підходу підтвердились розвитком подій у наступні роки.

Виробничі фонди сільськогосподарських підприємств тривалий час формувались з орієнтацією на виробництво планово доведених обсягів продукції у порівняно великих підприємствах. У даний час більшість підприємств розукрупнено без збереження цілісності майнових комплексів. У процесі реформ земельні ділянки часто передавались у приватну власність без відповідних виробничих фондів. Склалась ситуація, коли дефіцит окремих основних засобів поєднується з надлишковою кількістю інших. У багатьох підприємствах площа сільськогосподарських угідь недостатня для утримання такого поголів’я тварин, на які розраховані наявні тваринницькі приміщення. З цих же причин не можуть раціонально використовуватись зернові токи, складські приміщення тощо.

Більшість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення складно, а то й неможливо використовувати альтернативно. У поєднанні з низькою діловою активністю у сільських населених пунктах проблематично реалізувати основні фонди, які не використовуються і не будуть використовуватись у найближчій перспективі. Проблема посилюється складною та динамічною ситуацією на ринку сільськогосподарської продукції. Оскільки дуже багато основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення можуть використовуватись для виробництва лише окремих видів продукції, надто важко підтримувати оптимальний їх склад, на основі якого можна було б виробляти прибуткову продукцію.

Проблеми формування та ефективного використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств не нові. Вони вивчались такими науковцями, як В.Г.Андрійчук, Я.К.Білоусько, О.А.Бондаренко, І.Д.Бурковський, О.В.Вороновська, П.І.Гайдуцький, Т.С.Гайдучок, П.М.Гарасим, М.С.Герасимчук, М.І.Герун, О.І.Дацій, М.Х.Корецький, В.В.Лагодієнко, М.І.Лобас, Г.М.Підлісецький, В.Я.Плаксієнко, П.Т.Саблук, Г.В.Черевко, В.В.Черноіванов, В.С.Шебанін та іншими. Однак і досі не сформована єдина точка зору щодо способів формування оптимального складу основних фондів та забезпечення повного й ефективного їх використання. Орієнтація на динамічний розвиток сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах господарювання, практична значимість проблеми потребує продовження комплексних досліджень, спрямованих на пошук способів підвищення ефективності використання основних фондів. Усе це зумовило вибір і актуальність теми, наукове і практичне значення проведеного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького: „Основні виробничі фонди та економічна ефективність їх використання в реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах” (номер державної реєстрації 0104U004933).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних, методологічних засад і практичних рекомендацій щодо підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення у реформованих сільськогосподарських підприємствах.

Для досягнення мети у процесі дослідження вирішувались такі завдання:

· виявити особливості основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств та можливості їх ефективного використання в умовах перехідної економічної системи;

· вивчити методологічні підходи до аналізу економічної ефективності використання основних виробничих фондів у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах;

· дослідити вплив зміни організаційних форм сільськогосподарських підприємств та форм власності на економічну ефективність використання основних виробничих фондів;

· дослідити вплив кон’юнктури ринку на можливості сільськогосподарських підприємств щодо формування оптимальної структури основних виробничих фондів та забезпечення їх ефективного використання;

· обґрунтувати напрями підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів на основі адаптації підприємств до існуючої системи цін на сільськогосподарську продукцію;

· розробити доцільні напрями державного регулювання сільського господарства, спрямовані на формування оптимального складу основних фондів та їх ефективне використання;

· запропонувати організаційні способи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів.

Об’єктом дослідження є економічні відносини щодо формування економічної ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні аспекти підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів у реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень є положення вітчизняної та зарубіжної економічної науки з питань використання виробничих ресурсів. Для розв’язання поставлених у дисертаційній роботі завдань використовувались прийняті в економічній науці методи: абстрактно-логічний – для теоретичного узагальнення тенденцій і обґрунтування способів більш повного й ефективного використання основних фондів; індексний – для аналізу динаміки показників рівня забезпечення та ефективності використання основних фондів; нормативний – для визначення потреби в основних фондах залежно від стану кон’юнктури ринку; кореляційно-регресійного аналізу – для виявлення впливу чинників на ефективність використання основних фондів; соціологічний – для виявлення можливостей альтернативного використання основних фондів; економіко-математичний – для визначення оптимальної структури основних фондів при різній кон’юнктурі ринку; монографічний – для виявлення типових проблем ефективності використання основних фондів.

Інформаційною базою досліджень слугували законодавчі та нормативні акти, офіційні дані Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Львівській області, управління статистики в Яворівському районі Львівської області, Головного управління агропромислового розвитку Львівської області, статистична звітність сільськогосподарських підприємств, інформація із всесвітньої комп’ютерної мережі „Інтернет”, нормативно-довідкова література.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше:

· обґрунтовано напрями підвищення ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств на основі створення їх організаційних об’єднань та посилення адаптації до цінових співвідношень на агропродовольчому ринку;

уточнено:

· теоретико-методологічні засади аналізу економічної ефективності використання основних виробничих фондів у сільськогосподарських підприємствах з використанням удосконаленої системи показників;

удосконалено:

· існуючі наукові погляди на методи регулятивного впливу органів державного управління, спрямованого на великі сільськогосподарські підприємства, які мають обмежені можливості маневрування основними виробничими фондами та яким складно оперативно адаптуватись до змін у ринковій кон’юнктурі;

набули подальшого розвитку:

· методичні підходи виявлення та оцінки закономірностей і тенденцій використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств у постреформеному періоді на основі використання сучасних методів економічних досліджень;

· принципові основи економіко-математичної моделі з оптимізації структури основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств в умовах мінливої ринкової кон’юнктури.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані напрями підвищення економічної ефективності використання основних фондів можуть бути використані у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності. Практичну цінність мають запропоновані методи планування потреби в основних фондах та формування оптимальної їх структури з урахуванням очікуваної кон’юнктури ринку сільськогосподарської продукції.

У господарській діяльності підприємств регіону можуть бути прямо використані коефіцієнти впливу рівня інтенсивності використання основних фондів на загальний рівень прибутковості господарської діяльності.

Результати дисертаційного дослідження схвалені та використані управлінням агропромислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації при розробці та реалізації заходів щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств району (довідка від 22.11.2007р. № 500). Рекомендації автора щодо способів підвищення ефективності використання основних фондів використовуються у практичній діяльності приватної агрофірми „Україна” Яворівського району Львівської області (довідка від 22.11.2007р. № 85).

Теоретичні розробки дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького при проведенні лекційних, практичних та лабораторних занять з дисциплін „Економіка підприємства”, „Маркетинг”, „Маркетингові дослідження”, „Перехідна економіка” (довідка від 05.12.2007р. № 1201-03).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею. Результати наукових досліджень належать особисто автору. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використано лише ідеї та положення, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідались і були обговорені на V Симпозіумі Україна-Австрія „Сільське господарство: наука і практика” (м.Київ, 2004 р.), міжнародних науково-практичних конференціях: „Ринкова трансформація соціально-економічних відносин в АПК” (м.Мелітополь, 2005 р.), „Інноваційний розвиток сучасного аграрного виробництва” (м.Львів, 2005 р.), „Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави” (м.Дніпропетровськ, 2005 р.), „Концептуальні напрямки стратегічного розвитку нової аграрної політики України” (м.Луганськ, 2006 р.), „Управління інноваційним процесом в Україні: проблеми, перспективи, ризики” (м.Львів, 2006 р.), „Аграрний форум 2006” (м.Суми, 2006 р.), „Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства” (м.Харків, 2007 р.), VII Міжнародній конференції „Маркетинг в Україні” (м.Київ, 2006 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 11 наукових працях, з яких 7 - у наукових фахових виданнях. Загальний обсяг публікацій складає 2,8 друк. арк., у тому числі автору належить 2,2 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 191 сторінка, з яких основного тексту – 150 сторінок. Робота містить 42 таблиці, 12 рисунків, 8 додатків, список використаних джерел із 173 найменувань на 18 сторінках.