ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

Короткий зміст

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблеми повного та ефективного використання обмежених ресурсів є центральними в системі всіх економічних наук. Саме на досягнення прибутку від використання виробничих ресурсів спрямовувались усі трансформаційні процеси у сільському господарстві, починаючи з першої половини 90-х років минулого століття. Задум, на основі якого здійснювались реформи, зводився до зміни форм власності на майно, відмови від прямих командних методів управління ним. Вважалось, що підприємницька ініціатива приватних власників автоматично забезпечить досягнення необхідних результатів. Однобокість і надмірна спрощеність такого підходу підтвердились розвитком подій у наступні роки.

Виробничі фонди сільськогосподарських підприємств тривалий час формувались з орієнтацією на виробництво планово доведених обсягів продукції у порівняно великих підприємствах. У даний час більшість підприємств розукрупнено без збереження цілісності майнових комплексів. У процесі реформ земельні ділянки часто передавались у приватну власність без відповідних виробничих фондів. Склалась ситуація, коли дефіцит окремих основних засобів поєднується з надлишковою кількістю інших. У багатьох підприємствах площа сільськогосподарських угідь недостатня для утримання такого поголів’я тварин, на які розраховані наявні тваринницькі приміщення. З цих же причин не можуть раціонально використовуватись зернові токи, складські приміщення тощо.

Більшість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення складно, а то й неможливо використовувати альтернативно. У поєднанні з низькою діловою активністю у сільських населених пунктах проблематично реалізувати основні фонди, які не використовуються і не будуть використовуватись у найближчій перспективі. Проблема посилюється складною та динамічною ситуацією на ринку сільськогосподарської продукції. Оскільки дуже багато основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення можуть використовуватись для виробництва лише окремих видів продукції, надто важко підтримувати оптимальний їх склад, на основі якого можна було б виробляти прибуткову продукцію.

Проблеми формування та ефективного використання основних виробничих фондів сільськогосподарських підприємств не нові. Вони вивчались такими науковцями, як В.Г.Андрійчук, Я.К.Білоусько, О.А.Бондаренко, І.Д.Бурковський, О.В.Вороновська, П.І.Гайдуцький, Т.С.Гайдучок, П.М.Гарасим, М.С.Герасимчук, М.І.Герун, О.І.Дацій, М.Х.Корецький, В.В.Лагодієнко, М.І.Лобас, Г.М.Підлісецький, В.Я.Плаксієнко, П.Т.Саблук, Г.В.Черевко, В.В.Черноіванов, В.С.Шебанін та іншими. Однак і досі не сформована єдина точка зору щодо способів формування оптимального складу основних фондів та забезпечення повного й ефективного їх використання. Орієнтація на динамічний розвиток сільськогосподарських підприємств у ринкових умовах господарювання, практична значимість проблеми потребує продовження комплексних досліджень, спрямованих на пошук способів підвищення ефективності використання основних фондів. Усе це зумовило вибір і актуальність теми, наукове і практичне значення проведеного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького: „Основні виробничі фонди та економічна ефективність їх використання в реформованих на засадах приватної власності сільськогосподарських підприємствах” (номер державної реєстрації 0104U004933).