КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ТА ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИЯВЛЕННЯ ЗЛОЧИНІВ, ВЧИНЕНИХ СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ З ОЗНАКАМИ ФІКТИВНОСТІ Автореферат

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначається її зв'язок з науковими програмами і темами, мета, задачі, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, форми їх апробації у практику, наукову діяльність та навчальний процес, апробація результатів дисертації, публікації та структура дисертації.

Розділ 1 «Криміналістичне забезпечення виявлення злочинів, вчинених суб’єктами господарювання з ознаками фіктивності» складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. «Поняття та види суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності» відзначається, що криміналістичним та оперативно-розшуковим забезпечення є система запровадження у практичну діяльність оперативних та слідчих підрозділів податкової міліції, інших правоохоронних органів відповідних тактичних та методичних рекомендацій, інформаційних технологій та інформаційно-пошукових ресурсів з метою підвищення ефективності таких підрозділів щодо виявлення та розслідування злочинів, які вчинені з використанням суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності.

Суб’єктом господарювання з ознаками фіктивності є створення з використанням неправдивої інформації щодо засновників, адміністрацію, місцезнаходження (за підробленими, викраденими документами, на підставних осіб, на осіб без постійного місця проживання) або передача легально зареєстрованого підприємства у володіння чи управління підставним, померлим, безвісти зниклим особам з метою використання таких суб’єктів господарювання як засобу вчинення або приховування злочинів.

Викладене у ст. 205 КК України поняття фіктивного підприємництва є занадто обмеженим, оскільки не враховує багатьох характерних ознак суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності, пов’язаних із здійсненням державної реєстрації суб’єктів господарювання (юридичних осіб) та змістом їх діяльності. Враховуючи зміни чинного законодавства щодо порядку державної реєстрації суб’єктів господарювання та втрату чинності законодавства про підприємництво в Україні потребують відповідних змін положення ст. 205 КК України стосовно зміни «фіктивного підприємництва» на «фіктивне господарювання» та відповідно змісту об’єктивної сторони злочину щодо «створення або придбання суб’єктів господарської діяльності». Автор наголошує на тому, що без статусу юридичної особи не може бути суб’єкта господарської діяльності з ознаками фіктивності.

Як різновиди суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності виділяються саме фіктивні підприємства та транзитні (буферні) підприємства. За іншими критеріями виділяються «конвертаційні центри», «податкові ями», «чорні», «білі», «сірі», «сплячі» фіктивні підприємства.

У підрозділі 1.2. «Характеристика злочинної діяльності щодо незаконної державної реєстрації суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності» наведено найбільш поширені на сучасному етапі способи незаконної державної реєстрації суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності. Поширенню суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності сприяють недосконалість існуючого порядку державної реєстрації суб’єктів господарювання; неможливість проведення перевірки засновницьких документів; високий рівень загальної корумпованості тощо.

Проведене дослідження дозволило встановити, що як засновники суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності можуть бути, за певну платню та домовленістю, студенти – 32%; малозабезпечені особи – 40 %; безробітні –12 % ; особи без постійного місця проживання – 9 %; тяжкохворі – 6 %; недієздатні та померлі особи – 1 %.

У сфері державної реєстрації суб’єктів господарювання мають місце негативні тенденції проведення масової реєстрації юридичних осіб (сотні підприємств) за окремими адресами без їх фактичного розміщення за цими адресами, незважаючи на те, що площа відповідних приміщень за санітарними нормами не дозволяє розмістити навіть по одному працівнику кожного підприємства, не беручи до уваги технологічні умови такого співіснування.

Для мінімізації фактів поширення фіктивних підприємств доцільним вбачається передачу органам державної податкової служби функцій державного реєстратора та ведення реєстру суб’єктів господарювання, надання правоохоронним та контролюючим органам права щодо перевірки достовірності наданої інформації у ході державної реєстрації.

У підрозділі 1.3. «Характеристика способів вчинення злочинів суб’єктами господарювання з ознаками фіктивності» наведено характеристику найбільш поширених на сучасному етапі способів вчинення злочинів з використанням таких суб’єктів. Поширеним способом застосування можливостей фіктивних суб’єктів господарювання є завищення витрат виробництва (64 %), зокрема, у сфері будівництва, коли через низку таких підприємств поставляють будівельні матеріали, збільшується собівартість виконаних робіт і в цілому будівництва, що дозволяє зменшити податкові зобов’язання, розкрадати кошти, внесені громадянами як інвестиції для будівництва житла. Такі злочинні фінансові схеми використовуються для отримання готівкових грошових коштів, для виплати заробітної плати поза офіційним обліком («у конвертах»), для заниження сум грошових коштів, які отримані торгівельними організаціями від продажу товарів (34 %), для завищення вартості придбаного для реалізації товару (5 %), реалізація споживачам не облікованого на виробництві товару, продукції (7 %), для легалізації товарів, які контрабандним шляхом ввезені на митну територію України (4 %), а також у незаконних фінансових схемах фіктивного експорту товарів за межі митної території України (14 %), для створення віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість з операцій, які проводяться на митній території України (21 %). Наведена характеристика змісту злочинної діяльності «конвертаційних центрів», їх структурна побудова, злочинні зв’язки та особливості незаконного переведення безготівкових грошових коштів у готівку.

Розділ 2 «Інформаційно-довідкове забезпечення виявлення злочинів, вчинених суб’єктами господарювання з ознаками фіктивності» складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Використання інформаційно-пошукових ресурсів органів державної податкової служби України для виявлення злочинів, вчинених суб’єктами господарювання з ознаками фіктивності» відзначається, що використання автоматизованих інформаційно-пошукових систем, різноманітних програмних комплексів для накопичення та зберігання інформації створює умови для ефективної діяльності підрозділів податкової міліції щодо виявлення та розслідування злочинів, встановлення обставин, слідів вчинення злочинів та осіб, які їх вчинили (72 % опитаних).

Для встановлення інформації про зареєстрованих фіктивних суб’єктів господарювання, зміст їх протиправної діяльності та здійснення аналітичної роботи, зокрема, можуть бути використані інформаційні ресурси щодо: даних про платників податків – юридичних осіб; реєстру фізичних осіб платників податків; реєстру великих платників податків; реєстру платників податку на додану вартість; інформаційних ресурсів щодо обліку сплачених податків та зборів; інформаційних ресурсів щодо контрольно-перевірочної роботи органів державної податкової служби; реєстру відкритих та закритих розрахункових рахунків; реєстру втрачених та викрадених паспортів” тощо. Наведено алгоритм використання інформаційних ресурсів для встановлення суб’єктів господарювання та змісту їх злочинної діяльності.

Дані із інформаційних ресурсів отримується: безпосередньо на робочому місці – 4 %; у спеціальному відділі – 6 %; у податковій інспекції – 76 %; інших органах (ДПС, ДМС, ДСФМ тощо) – 14 %. На даних час не існує єдиної комп’ютерної інформаційної системи правоохоронних органів та відповідного порядку обміну інформацією.

У підрозділі 2.2. «Використання податковою міліцією інформаційних ресурсів інших правоохоронних органів для виявлення злочинів» наведено особливості взаємодії та обміну інформацією між окремими правоохоронними органами щодо встановлення діяльності фіктивних суб’єктів господарювання, зокрема, у сфері зовнішньоекономічних операцій, для встановлення фактів фіктивного експорту, контрабанди товарів на митну територію України з використанням можливостей фіктивних суб’єктів господарювання. Наведено особливості обміну інформацією в режимі реального часу про задекларовані зовнішньоекономічні операції та особливості аналізу даних для встановлення змісту злочинної діяльності щодо завищення вартості експортованих товарів з наступним декларуванням завищеного податкового кредиту з податку на додану вартість, пересування через державний кордон України осіб, транспортних засобів тощо.

Запропоновано алгоритм використання даних інформаційних ресурсів для встановлення злочинної діяльності фіктивних підприємств через аналіз даних про: їх засновників, адміністрацію підприємства; осіб, які раніше були засновниками підприємств з ознаками фіктивності; взаємопов’язаних осіб та осіб, які здійснюють керівництво декількох суб’єктів господарювання; адреси масової реєстрації суб’єктів господарювання; підприємства, які своєчасно не надали податкові декларації або звітували про відсутність фінансово-господарської діяльності, не виплачували заробітну плату, чи звітували про збиткову діяльність; підприємства, які здійснювали фінансово-господарську діяльність, а у податковій звітності надавали дані про відсутність господарської діяльності або про її збитковість; автоматизованої бази даних про викрадені, втрачені паспорти тощо.

У пункті 2.2.1. «Проблеми інтегрування інформаційних ресурсів податкової служби України в єдину інформаційну систему правоохоронних органів» автором обґрунтовано необхідність об’єднання зусиль правоохоронних органів щодо протидії вчиненню злочинів та створення єдиного інформаційного банку даних правоохоронних органів для її аналізу в режимі реального часу. Об’єднання інформаційних ресурсів створить належні умови аналітичної роботи оперативних та слідчих підрозділів щодо виявлення фактів злочинної діяльності, в тому числі злочинної діяльності суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності. За наявності відповідного технічного, програмного, кадрового забезпечення правоохоронні органи отримають дієвий інструментарій організації оперативної та слідчої роботи.

Розділ 3 «Оперативно-розшукове забезпечення виявлення та документування злочинів, вчинених суб’єктами господарювання з ознаками фіктивності» складається із двох підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Тактика оперативного пошуку ознак злочинів, вчинених суб’єктами господарювання з ознаками фіктивності» наведено зміст оперативного пошуку як самостійної форми оперативно-розшукової діяльності. Виокремлено особливості виявлення злочинів, які вчиняються з використанням суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності. Запропонована організаційно-тактична модель діяльності оперативних підрозділів податкової міліції щодо сфери пошуку інформації; об’єктів пошуку (інформації, документів, предметів, осіб); суб’єктів оперативного пошуку; методів оперативного пошуку; заходів щодо отримання оперативної інформації; особливостей використання отриманої інформації.

Наведено зміст загального алгоритму дій співробітників підрозділів податкової міліції у ході виявлення суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності щодо: аналізу наявної оперативної інформації; аналізу даних інформаційно-пошукових систем; аналізу даних відкритих джерел (засоби масової інформації, об’яви, інформаційно-довідкові ресурси, мережа Інтернет тощо); аналізу діяльності банківських установ, які причетні до відкриття розрахункових рахунків суб’єктам господарювання з ознаками фіктивності та сприяють їх діяльності тощо.

У підрозділі 3.2. «Особливості документування злочинної діяльності суб’єктів господарювання з ознаками фіктивності» автором проаналізовані особливості використання як доказів протоколів з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КПК України. Виокремлено та проаналізовані оперативно-тактичні ситуації, які притаманні змісту оперативно-розшукової діяльності щодо виявлення фіктивних суб’єктів господарювання.

Наведено алгоритм діяльності оперативних підрозділів податкової міліції щодо особливостей документування злочинної діяльності фіктивних суб’єктів господарювання при створенні безпідставних сум податку на додану вартість за внутрішніми та експортними фінансово-господарськими операціями.