ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження обраної проблеми; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, методи дослідження, його методологічну і теоретичну основу, представлено концепцію дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження; особистий внесок здобувача; сформульовано основні наукові положення, що виносяться на захист; наведено дані про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі – «Методологія дослідження професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій» – проаналізовано базові поняття дослідження; системний підхід як методологію дослідження професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту; обґрунтовано принципи професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій.

У розділі базові поняття дослідження, що характеризують професійну підготовку майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій, класифіковано в 3 групи. До першої групи віднесено поняття, що характеризують професійну підготовку майбутніх фахівців всіх напрямів, зокрема: «освіта», «професійна освіта», «професійна підготовка», «навчання», «виховання», «виховання у вищій школі», «розвиток». До другої групи віднесено поняття, що характеризують професійну підготовку майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту, зокрема: «фізична культура», «фізичне виховання», «спорт». Третя група понять характеризує професійну підготовку майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій, а саме: «технологія», «технологія навчання», «інформаційні технології», «інформація», «інформаційні технології навчання», «програмно-технічні засоби», «дистанційне навчання», «технологія дистанційного навчання», «система дистанційного навчання».

Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій розглядається у дослідженні як такий навчальний процес у вищій школі, що спрямований на формування готовності майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту до застосування інформаційних технологій в процесі навчання, майбутньої професійної діяльності, та самовдосконалення впродовж всього життя.

Готовність майбутнього фахівця фізичного виховання і спорту до професійної діяльності із застосуванням інформаційних технологій розглядається в дисертації як інтегративна характеристика особистості майбутнього фахівця, що характеризує результат професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання та спорту із застосуванням інформаційних технологій, який формується в процесі спеціально організованої взаємодії викладач↔студент та відображає рівень сформованості професійних знань, вмінь, навичок та особистісних якостей майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту щодо використання інформаційних технологій у процесі навчання та здатності до застосування інформаційних технологій у майбутній професійній діяльності, неперервній професійній освіті, розвитку, професійному вдосконаленні.

Технологія дистанційного навчання фахівців фізичного виховання і спорту розглядається у дослідженні як творчий процес реалізації мети професійної підготовки, що складається з таких етапів: відбір платформи для дистанційного навчання і реалізація на її основі навчальної діяльності майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту; відбір змісту, форм і методів, раціональний розподіл навчальної діяльності; визначення процедури й етапів з їх подальшою координацією та синхронізацією задля досягнення бажаного результату.

Показано, що провідною методологією досліджень професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій є системний підхід, зокрема метод декомпозиції інформації, що широко застосовується в системно-педагогічних дослідженнях на етапі опису поведінки системи та керування нею.

У розділі сформульовано принципи професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій (принципи: інтерактивності, наявності базових знань з інформатики, індивідуалізації та ідентифікації, регламентації навчання, педагогічної доцільності застосування інформаційних технологій, відкритості та гнучкості) та розкрито їх зміст.

У другому розділі – «Інформаційні технології у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту за кордоном» – проаналізовано сучасні моделі використання інформаційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців; застосування інформаційних технологій у вищій фізкультурній освіті США; в країнах Європейського Союзу; у Російській Федерації.

До сучасних моделей застосування інформаційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців належать моделі інформаційно-освітнього середовища та моделі організації системи дистанційної освіти.

Застосування таких моделей часто зумовлено регіональною популярністю, фінансовими та технічними можливостями. Зокрема визначено, що найперспективнішою моделлю організації навчального процесу з використанням інформаційних технологій у процесі професійної підготовки для вищих навчальних закладів Україні є інтеграція очної та дистанційної форм навчання.

Вивчення сучасного стану застосування інформаційних технологій у вищій освіті США, зокрема, за фізкультурним напрямом, показало, що США є одним зі світових лідерів у галузі інформатизації освіти. В освітньому просторі та під час професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту США активно використовуються усі види інформаційних технологій: електронні бібліотеки, кабельне телебачення, локальні внутрішні мережі навчальних закладів, дистанційні курси, електронні підручники, відео і графічний презентаційний матеріал. З’ясовано, що в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту також застосовуються такі засоби інформаційних технологій, як: веб-сайти електронних бібліотек вищих навчальних закладів, перегляд презентацій навчального матеріалу, електронні таблиці, соціальні мережі, текстові редактори, системи керування курсами (платформи дистанційного навчання), музичні і відеоматеріали навчального призначення, доступні через Інтернет, графічні редактори, засоби Інтернет-комунікації, глосарії електронних курсів, відкриті електронні енциклопедії (наприклад, Wikipedia), комп’ютерне програмне забезпечення для редагування і створення мультимедіа, використання Інтернет через мобільний телефон або кишеньковий комп’ютер. Основним напрямом застосування інформаційних технологій в освітньому просторі США є формування і використання розподілених інформаційних систем навчання.

Аналіз стану застосування інформаційних технологій у країнах Європейського Союзу дозволив виявити пріоритетні напрями інформатизації вищої освіти в ЄС: поступове підвищення забезпеченості інформаційними технологіями; розвиток комп’ютерних навчальних середовищ − використання локальної мережі та Інтернет, збільшення обсягів інформації в електронних бібліотеках, спеціалізованих базах даних навчально-методичних матеріалів, збільшення кількості дистанційних курсів. Зазначено, що проблема матеріально-технічного забезпечення залишається для країн ЄС актуальною. В країнах ЄС визначають ступінь впровадження інформаційних технологій у вищих навчальних закладах на основі таких показників: доступність до мережі Інтернет, мотивація до використання інформаційних технологій у навчальному процесі та компетентність співробітників і викладачів. З’ясовано, що велика увага приділяється підвищенню інформаційної компетенції викладачів, студентів та адміністративних співробітників вищих навчальних закладів.

Відзначається необхідність впровадження електронного і дистанційного навчання та поступової інтеграції засобів інформаційних технологій у різни форми навчання майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту в процесі одержання професійно значущих якостей, організації самостійної та індивідуальної роботи, під час педагогічної практики. Зазначається, що завдяки застосуванню нової моделі професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням сучасних інформаційних технологій в країнах ЄС якість вищої фізкультурної освіти покращиться. Рекомендується до навчальних планів підготовки тренерів, інструкторів з фітнесу, спортивних менеджерів включати навчальні предмети із застосуванням інформаційних технологій (distance, e-lea
ing). Існує тенденція щодо підвищення рівня інформатизації вищої фізкультурної освіти, що підтверджується успіхами реалізації проекту AEHESIS.

У вищих навчальних закладах Російської Федерації використовують дистанційне навчання у межах очної, заочної форм навчання та екстернату, електронні мультимедійні підручники, інформаційні тематичні комплекси спеціалізованого програмного забезпечення для підвищення якості професійної підготовки. До проблем, що уповільнюють процес інформатизації вищої фізкультурної освіти в Росії відносять: недостатній рівень інформаційної культури професорсько-викладацького складу, відсутність необхідної кількості програмно-методичного забезпечення процесу інформатизації, недостатній рівень матеріально-технічного забезпечення вищих навчальних закладів, що є базисом для застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту. Встановлено, що процес інформатизації вищої фізкультурної освіти Російської Федерації розгортається лише у найбільших профільних навчальних закладах.

У третьому розділі – «Застосування інформаційних технологій в Україні» – проаналізовано проблему професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій у педагогічній теорії; сучасний стан використання спеціалізованого комп’ютерного програмного забезпечення, електронних підручників і мультимедійних технологій; застосування дистанційної форми навчання у вищій фізкультурній освіті.

Теоретичний аналіз проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців із застосуванням інформаційних технологій у педагогічній теорії показав наявність суперечностей, що створюють передумови для модернізації вищої професійної фізкультурної освіти, а саме: між якістю підготовки фахівців і вимогами соціальної практики щодо реалізації вже створених цінностей фізичної культури та спорту і необхідністю побудови нових зразків фізкультурно-спортивної діяльності; між інформаційно-продуктивним (пасивним) характером навчання, що домінує у вищих навчальних закладах фізкультурного напряму, та підготовкою майбутнього спортивного педагога, здатного до творчого осмислення професійної діяльності, який володіє навичками освоєння й розвитку інноваційних процесів у фізичному вихованні і спорті (Л.І. Лубишева). Пропонується модернізацію процесу професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту здійснювати у двох напрямах: по-перше, створити умови, що надали б можливість студентам у процесі професійної підготовки розвивати креативне мислення, творчо осмислювати й освоювати інноваційні технології з фізичного виховання; по-друге, побудувати життєздатну педагогічну систему, засновану на інноваційних технологіях науково-педагогічної освіти, що розвивається та дає змогу досягати сучасної якості підготовки фахівця нового типу, володіючого знаннями і навичками педагога-вченого. Реформування вищої фізкультурної освіти пропонується через: побудову і практичну реалізацію нової педагогічної системи, заснованої на застосуванні в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту сучасних інноваційних технологій, які спираються на сучасні досягнення науки в інформаційному суспільстві для досягнення нової вищої якості професійної фізкультурної освіти; оновлення змісту вищої освіти з урахуванням інформатизації суспільства та освіти; впровадження ефективних дидактичних технологій на основі інформаційних; створення нової системи методичного, інформаційного забезпечення вищої школи; впровадження інформаційних технологій та оновлення навчально-методичних комплексів дисциплін на основі інформаційних технологій. Виявлені негативні тенденції, що стримують модернізацію вищої фізкультурної освіти, а саме: повільне розроблення та впровадження нових педагогічних технологій; нерозвиненість інформаційного середовища й інформаційної культури в системі неперервної фізкультурної освіти; недостатнє матеріально-технічне, інформаційне забезпечення професійної підготовки майбутнього фахівця.

Показано, що застосування інформаційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців вищих навчальних закладів допомагає інтенсифікувати навчальний процес, зробити його динамічним, різноплановим, легкодоступним. Інформаційні технології дозволяють підвищити якість означеної підготовки і полегшити контроль за цим процесом. Доведено, що застосування інформаційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту є рушієм інноваційних процесів у вищій фізкультурній освіті.

Виявлено негативні наслідки використання електронних засобів навчання в процесі професійної підготовки фахівців, а саме: індивідуалізація; згортання соціальних контактів; некоректні способи надання педагогами навчальної інформації, що спричиняють відволікання тих, кого навчають; невідповідність різних джерел інформації; наявність значної кількості супутніх посилань на джерела інформації; величезні обсяги інформації, запропоновані деякими освітніми електронними виданнями та ресурсами, змушують відволікання уваги в процесі навчання; властивості короткочасної пам’яті людини; використання електронних засобів навчання іноді невиправдано позбавляє тих, кого навчають, можливості одержання власного досвіду, що негативно позначається на результатах навчання; надмірне і не виправдане використання значної кількості електронних засобів навчання, що негативно впливає на здоров’я всіх учасників освітнього процесу.

Вивчення сучасного стану застосування викладачами і студентами інформаційних технологій у вищих навчальних закладах України, які готують майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту показало, що 84,5% студентів вважають доцільним застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту, при цьому найбільш ефективними видами 26,1% вважають Інтернет, електронну пошту, веб-сайти, веб-конференції, чат. Анкетування викладачів показало, що застосування інформаційних технологій вважають доцільним 92,8%. 22,9% вважають ефективними всі види інформаційних технологій, проте тільки 14,2% застосовують усі засоби. В науковій діяльності 29,1% викладачів застосовують Інтернет, електронну пошту, веб-сайти, веб-конференції, 16,9% електронні посібники, 7,1% мультимедіа, 8,5% системи інформаційного забезпечення.

Аналіз сучасного стану застосування спеціалізованого програмного забезпечення у вищій фізкультурній освіті показав, що таке забезпечення застосовується для: тестування рівня знань студентів; оптимізації навчально-тренувального процесу; діагностики і контролю рівня здоров’я, функціонального стану різних груп населення у процесі оздоровчого і спортивного тренування; оцінки та контролю біомеханічних параметрів тіла людини; підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту. Визначено причини, що гальмують процес застосування спеціалізованого комп’ютерного програмного забезпечення у вищій школі: низький рівень матеріально-технічного забезпечення; недостатній рівень інформаційної компетентності професорсько-викладацького складу і студентів; відсутність зацікавленості професорсько-викладацького складу; відсутність системного підходу до розроблення та застосування спеціалізованого програмного забезпечення. Анкетування студентів показало: лише 10,8% підтверджують супровід спеціалізованим комп’ютерним програмним забезпеченням лекційних занять; 12,1% використовують на практичних заняттях спеціалізоване комп’ютерне програмне забезпечення; 6 % під час самостійної роботи; 36,7% студентів вважають достатнім забезпечення комп’ютерною технікою; 28,8% не мають можливості доступу до Інтернет у позанавчальний час; 20,6% володіють текстовим редактором і застосовують його в процесі навчання, 4,5% володіють мовою HTML, 34,5% використовують мережу Інтернет; 11,4% користуються електронною поштою, 9% графічними редакторами, 11,3% електронними таблицями, 3,9% мовою програмування; потребу в підвищенні рівня інформаційної компетентності мають 70,3%. Анкетування викладачів показало, що спеціалізоване комп’ютерне програмне забезпечення застосовують під час лекційних занять 14,8% осіб, під час практичних занять 12,1%, під час підготовки матеріалів для самостійної роботи 11,3%. У науковій діяльності 10,4% викладачів застосовують спеціалізоване комп’ютерне програмне забезпечення галузі фізичного виховання і спорту.

Вивчення практики застосування електронних підручників показало, що мобільність, гнучкість, доступність, модульність та швидкість оновлення інформації завдяки їх використанню, сприяють підвищенню якості професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту. Причинами, що гальмують застосування електронних посібників у вищій школі, є : відсутність чітких критеріїв до формування змісту; недостатня експериментальна перевірка ефективності застосування електронних посібників у процесі навчання; відсутність механізму експертизи електронних навчальних видань для навчальних закладів різного рівня акредитації; недостатня матеріальна підтримка мотивації професорсько-викладацького складу до розробки та використання електронних підручників. Анкетування показало, що 24,3% студентів застосовують в процесі навчання електронні підручники. Супровід лекційних занять забезпечують електронними підручниками 17,5% викладачів.

Вивчення застосування мультимедіа-технологій показало, що їх недостатнє використання у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту зумовлено низкою причин: низьким рівнем матеріально-технічного забезпечення; відсутністю критеріїв ефективності технологій; низьким рівнем інформаційної компетентності та відсутністю мотивації професорсько-викладацького складу. Лише 24% викладачів застосовують мультимедіа в процесі викладання навчальних дисциплін. На думку 38,8% викладачів забезпечення комп’ютерною технікою є достатнім. 35,1% вважають, що вищі навчальні заклади недостатньо приділяють увагу підвищенню рівня їхньої інформаційної компетентності та 83,6% мають потребу у підвищенні цього рівня.

Аналіз проблеми застосування дистанційної форми навчання у вищій фізкультурній освіті показав, що організація такої форми навчання в процесі професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту набуває ефективності за таких умов: розроблення низки нормативних документів з метою регламентації застосування означеної форми навчання; забезпечення вищих навчальних закладів необхідними комунікаціями (доступність тарифів, безкоштовний доступ до мережі Інтернет); забезпечення мінімальним стандартизованим і обов’язковим для всіх вищих навчальних закладів України програмно-апаратним комплексом (платформа дистанційного навчання, сервер); забезпечення комплектом нормативних документів, що регламентують створення та використання електронних дистанційних курсів і навчальних посібників, оплати праці професорсько-викладацького складу, які реалізовують дистанційну форму навчання; перепідготовка професорсько-викладацького складу; формування високого рівня готовності майбутніх фахівців до застосування інформаційних технологій, починаючи з довузівської підготовки та навчання на першому курсі; підтримки керівництвом вищих навчальних закладів ініціативи професорсько-викладацького складу.

Анкетування викладачів вищих навчальних закладів України, які готують фахівців фізичного виховання та спорту показало, що лише 2,85% під час викладання користуються дистанційними технологіями.

У четвертому розділі – “Концептуальні підходи до професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій” – обґрунтовано основні концептуальні положення щодо професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій; представлено структурно-компонентну модель та критерії ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту у вищих навчальних закладах із застосуванням інформаційних технологій.

Концепція професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій відображає положення щодо використання змісту, форм, методів і засобів навчання на основі системного, діяльнісного, компетентнісного та особистісного підходів, що забезпечують різнобічний гармонійний розвиток майбутніх фахівців зазначеного напряму; базується на принципах фізичного виховання та принципах застосування інформаційних технологій у вищій фізкультурній освіті; професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій має здійснюватися на основі інтеграції у зміст підготовки комп’ютерних технологій, електронних засобів навчання та визначення організаційно-методичних умов їх впровадження, що в сукупності створює передумови для формування готовності майбутнього фахівця фізичного виховання і спорту щодо застосування інформаційних технологій у професійній діяльності, самовдосконалення
впродовж життя.

Розроблена структурно-компонентна модель професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій ґрунтується на системному, діяльнісному, компетентнісному й особистісно-орієнтованому підходах та системі загально-дидактичних принципів, принципах фізичного виховання та принципах застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту. Структурно-компонентна модель містить такі основні підсистеми: змістовну, інформаційно-технологічну, критеріальну і підсистему готовності (див. рис. 1).

Змістовна підсистема розкриває зміст професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту, кваліфікаційні рівні професійної підготовки фахівців фізичного виховання і спорту (бакалавр, спеціаліст, магістр). Етапи професійної підготовки (базова вища освіта – кваліфікаційний рівень «бакалавр»; повна вища освіта – кваліфікаційний рівень «спеціаліст» і «магістр»).

Інформаційно-технологічна підсистема відображає реалізацію змісту професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій, особливості форм організації навчального процесу із застосуванням інформаційних технологій, інтеграцію традиційних і комп’ютерно-орієнтованих методів навчання, застосування електронних засобів навчального призначення на різних етапах професійної підготовки для одержання відповідного кваліфікаційного рівня (бакалавр, спеціаліст, магістр).

Підсистема готовності відображає складові (структуру) готовності майбутнього фахівця фізичного виховання і спорту до застосування інформаційних технологій у навчанні, професійній діяльності та впродовж самовдосконалення, відображає відповідно мотиваційний, процесуально-діяльнісний та інформаційно-компетентнісний компоненти готовності майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту до застосування інформаційних технологій.

Визначені критерії ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій (мотиваційний, інформаційно-технологічний та інформаційно-компетентнісний) складають критеріальну підсистему структурно-компонентної моделі професійної