Застосування методу проектів у професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів іноземних мов Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу та етапи дослідження, обґрунтовано методологічні засади та методи роботи, наукову новизну, теоретичне та практичне значення отриманих результатів, визначено експериментальну базу, вірогідність, апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі – „Теоретичні засади застосування методу проектів у професійно-педагогічній підготовці майбутнього вчителя іноземних мов” – обґрунтовано сутність та зміст професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземних мов, простежено історію становлення загальнопедагогічної складової у контексті професійно-педагогічної підготовки фіхівців; проаналізовано основні поняття дослідження: „професійно-педагогічна підготовка”, „загальнопедагогічна підготовка”, „метод проектів”, „проектне навчання”, „проектна технологія”; визначено особливості професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземних мов; проаналізовано шляхи застосування методу проектів у різних системах навчання; досліджено історію впровадження методу проектів у навчальному процесі, зокрема у процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземних мов.

На основі проведеного аналізу різних аспектів професійно-педагогічної підготовки вчителя з’ясовано місце її загальнопедагогічної складової та визначено основні етапи становлення:

І (початок ХІХ ст. – 1920 рр.) – виокремлення педагогічної підготовки вчителя у самостійний предметний цикл;

ІІ (1930 рр. – кінець ХХ ст.) – уніфікації педагогічної підготовки вчителів усіх предметів;

ІІІ (кінець ХХ ст. – початок ХХІ ст.) – диференціації педагогічної підготовки вчителя залежно від предметної спеціалізації.

На основі аналізу сучасних підручників з дисциплін педагогічного циклу та дослідження проблем оновлення підходів до вибору форм, методів та засобів організації й контролю навчально-виховної діяльності в процесі реалізації педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземних мов визначено такі напрями її модернізації: технологізація навчального процесу; оптимізація форм, методів та засобів навчання з метою реалізації діяльнісного підходу; професійна спрямованість педагогічних знань, умінь та навичок; проблематизація навчального процесу.

Вивчення науково-педагогічної літератури (С.І. Горлицької, Е. Коллінгз, М. Нолла, Ю. Олькерса, Є.С. Полат, В.М. Стернберг, К. ДюЧарм та ін.) дозволило виявити невідповідність між розумінням категорій „метод проектів”, „проектна технологія” та „проектне навчання” європейськими, американськими та вітчизняними дослідниками, а також науковцями та вчителями-практиками. З’ясовано, що поняття „метод проектів” тлумачиться як технологія або як метод навчання. Дослідження історії становлення методу проектів дало змогу виявити історико-географічні особливості та виокремити дві парадигми його застосування (західну та східну). У ході категоріального аналізу понять „проект”, „метод проектів”, „проектна технологія” та „проектне навчання” виявлено розбіжності у розумінні та тлумаченні їх сутності.

Виявлено, що поняття „проект” більшість дослідників розуміє як 1) структурну одиницю організації навчальної діяльності, яка поєднує форму та зміст навчання; 2) навчальне завдання, для вирішення якого учні (студенти) залучаються до проектної діяльності. У дослідженні метод проектів тлумачиться як спосіб досягнення дидактичної мети шляхом детальної розробки проблеми, яка має завершитися практичним результатом, оформленим певним чином. Проектний підхід – це система вимог до організації та змісту навчальної діяльності, для яких характерна відносна свобода учнів у виборі змісту, результатів навчання, форм роботи та організації навчальної діяльності. Проектне навчання розглядається як організаційна форма навчання, в основу якої покладено проектний підхід. Проектна технологія являє собою систему цілей, змісту та методів організації навчання в проектній діяльності, яка полягає у вмотивованому досягненні свідомо поставленої мети, має певну структуру, комплексний характер та забезпечує активний процес взаємодії учня з навчальним матеріалом. Доведено, що метод проектів є обов’язковим структурним компонентом проектної технології.

На основі теоретичного аналізу проблеми окреслено основні тенденції до застосування методу проектів на сучасному етапі його становлення, які передбачають: тлумачення поняття „метод проектів” як технології та методу навчання; поширення використання методу проектів серед навчальних закладів, дисциплін, вікових груп; забезпечення різного ступеня самостійності учнів у ході проектної діяльності; використання методу проектів для організації як індивідуальної, так і групової роботи; розширення проблематики проектів.

У другому розділі – „Побудова моделі готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійно-педагогічної діяльності на засадах проектної діяльності” – представлено результати пілотажного дослідження з метою виокремлення особливостей змісту педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземних мов з урахуванням предметної спеціалізації; виділено систему знань, умінь і навичок, які визначають структуру їх педагогічної діяльності; окреслено систему знань, умінь, навичок та якостей особистості, які потребують особливої уваги в процесі професійно-педагогічної підготовки майбутніх фахівців.

Досліджено особливості використання методу проектів у професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів іноземних мов в організаційному та змістовому аспектах: визначено проблемний та проектно-технологічний підходи до розробки її змісту, особливості організації проектної діяльності; обґрунтовано систему знань, умінь і навичок вчителя, необхідних для реалізації проектної діяльності. Окреслено етапи формування проектних знань, умінь та навичок у системі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземних мов: навчальний, адаптаційний та етап удосконалення.

Розроблено структуру професійно-педагогічної готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійної діяльності на основі методу проектів та побудовано відповідну модель, яка включає когнітивний (професійно-педагогічні знання та знання, необхідні для реалізації проектної діяльності), діяльнісний (система професійно-педагогічних і проектних умінь та навичок, які представлені у п’яти блоках: гностичні, конструктивні, проектувальні, організаційні та комунікативні) та мотиваційно-особистісний (особистісні якості та цінності майбутнього вчителя іноземних мов, а також мотиви вивчення дисциплін педагогічного циклу та мотиви професійної діяльності) компоненти.

Відповідно до цього визначено критерії ефективності професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземних мов на основі методу проектів: когнітивний, операційно-діяльнісний та мотиваційно-особистісний.

Когнітивний критерій характеризує рівень та якість набутих студентами професійно-педагогічних знань та знань, необхідних для реалізації проектної діяльності. Показниками оцінювання їх сформованості є повнота, глибина, систематичність, оперативність, узагальненість та міцність. Операційно-діяльнісний критерій визначається практичним (вміння та навички застосування теоретичних знань з педагогіки для вирішення практичних завдань, які відображають реальну картину професійно-педагогічної діяльності вчителя іноземних мов) та поведінковим (уміння та навички, які характеризують особистість педагога) аспектами. Показниками професійно-педагогічних та проектних умінь та навичок є гнучкість, стійкість, міцність та максимальна наближеність до реальних задач і умов. Мотиваційно-особистісний критерій включає аксіологічний і мотиваційний складники та визначається показниками, які характеризують особистість майбутнього вчителя іноземних мов, а також мотивацію до професійної діяльності, вивчення дисциплін педагогічного циклу та проектної діяльності.

На основі визначених критеріїв розроблено рівні професійно-педагогічної готовності майбутніх учителів іноземних мов до професійної та проектної діяльності: репродуктивний, репродуктивно-конструктивний, конструктивно-творчий і творчий. Рівні професійно-педагогічної готовності та готовності до проектної діяльності відображають ступені набуття і розвитку професійно-педагогічних і проектних знань, умінь, навичок, мотивації до професійної діяльності, проектної діяльності та вивчення дисциплін педагогічного циклу.

У третьому розділі – „Експериментальна перевірка впровадження технології застосування методу проектів у професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів іноземних мов” – розроблено технологію професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземних мов на засадах методу проектів та досліджено ефективність її впровадження в навчальний процес.

Визначено, що застосування методу проектів може відбуватися в умовах традиційної лекційно-семінарської системи навчання.

Доведено, що традиційний розподіл матеріалу дисциплін педагогічного циклу на теоретичні блоки потребує перегляду з метою визначення переліку проблем сучасної педагогічної науки та розробки проектних завдань, які дозволять студентам інтегрувати знання теоретичного матеріалу з педагогічних дисциплін у процесі проектної діяльності, а також набувати досвіду проектної діяльності.

На основі аналізу існуючих типів проектних завдань виокремлено творчі, ігрові, дослідницькі та прикладні проекти як найбільш перспективні для реалізації професійно-педагогічної підготовки вчителів. Кожен із типів проаналізовано в контексті сучасних вимог до предметної спеціалізації вчителів іноземних мов; окреслено орієнтовні проектні завдання, які відображають специфіку професійної діяльності сучасного вчителя іноземних мов.

Розроблено експериментальну технологію застосування методу проектів у професійно-педагогічній підготовці майбутніх учителів іноземних мов як спеціально створений, адекватний до потреб особистості та суспільства процес реалізації професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів іноземних мов на основі проектної діяльності з урахуванням їх предметної спеціалізації, яка спрямована на гарантоване досягнення запланованого результату (рис. 1).

В основу побудови авторської технології покладено такі аспекти: вимоги до педагогічної підготовки вчителя іноземних мов; уточнення та вдосконалення змісту у вигляді теоретичних знань, умінь, навичок та якостей особистості; критерії та рівні підготовки майбутніх учителів іноземних мов; шляхи врахування специфіки їх професійної діяльності у загальнопедагогічній підготовці. Представлена технологія складається з таких компонентів: цільовий, змістовий, операційно-діяльнісний, діагностичний та результативний.

Особливістю запропонованої технології є дуалістичний характер її цільового компоненту, який складається з готовності до професійно-педагогічної діяльності та готовності до проектної діяльності. Поетапні цілі експериментальної технології обумовлені структурою професійно-педагогічної підготовки, вираженою в циклі дисциплін загальнопедагогічного та методичного циклів. Оперативне цілеутворення представлено в розробці проектного завдання для вивчення певного тематичного блоку.

Змістовий компонент експериментальної технології включає дисципліни загальнопедагогічного та методичного циклу. На основі аналізу змісту навчального матеріалу педагогічних дисциплін запропоновано етапи розробки проектного завдання з метою опанування теоретичного матеріалу певного тематичного блоку. Операційно-діяльнісний компонент містить етапи набуття проектних знань, умінь та навичок, а також включає форми, методи та засоби організації проектної діяльності в процесі професійно-педагогічної підготовки вчителів іноземних мов. Доведено, що в межах експериментальної технології доцільно використовувати поєднання різних форм роботи, а саме: індивідуальну, фронтальну, бригадну, кооперативно-групову,