ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МАТЕМАТИКИ Автореферат

У вступі викладено актуальність проблеми дослідження, його об’єкт, предмет, мету, завдання, обґрунтовано гіпотезу, описано методи й етапи науково-дослідної роботи, викладено методологічні й теоретичні основи, наведено відомості про експериментальну базу, обґрунтовано наукову новизну, теоретичне й практичне значення, а також викладено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації та структуру дисертації.

У першому розділі – “Моніторинг якості підготовки студентів як педагогічна проблема” − викладено результати вивчення стану досліджуваної проблеми у вітчизняній і зарубіжній науці, розкрито її динаміку в педагогічній теорії та практиці; здійснено теоретичний аналіз проблеми оцінювання компетенцій майбутніх учителів у дослідженнях якості освіти; визначено поняття “моніторинг якості підготовки майбутніх учителів математики”, основні характеристики моніторингу якості підготовки майбутніх учителів математики.

Аналіз науково-педагогічної літератури надав можливість визначити широкий спектр інтерпретацій поняття “моніторинг” у різноманітних його аспектах: результативному, прогностичному, діагностико-корекційному, розвивальному, управлінському. Об’єктами моніторингу в сфері освіти виступають: зміст освіти, рівень і якість сформованості компетенцій суб’єктів навчання, результати навчально-виховного процесу, різноманітні аспекти діяльності навчальних закладів тощо. Суб’єктами моніторингу можуть виступати функціональні служби освітнього закладу, адміністрація, викладачі, науковці та представники органів управління освітою, іноді студенти (учні) та їх батьки.

У розділі проаналізовано основні етапи розвитку моніторингу в педагогічній науці та практиці.

З’ясовано, що моніторинг якості підготовки майбутніх фахівців у працях вітчизняних та зарубіжних науковців розглядається з двох позицій: як засіб удосконалення навчального процесу та як засіб інформаційного забезпечення управління освітою. До складу моніторингу якості підготовки студентів як внутрішньої процедури включають: контроль, оцінювання, діагностику, спостереження, дослідження, експертизу, прогноз. Ці складові взаємопов’язані між собою і визначають сутність проведення моніторингових досліджень в освіті.

Теоретичний аналіз проблеми моніторингу якості підготовки майбутніх фахівців надав можливість визначити вітчизняний та зарубіжний інноваційний досвід запровадження моніторингу в освітній сфері. Зокрема, розроблені та впроваджені у навчальний процес модель моніторингу з використанням комплексної інформаційної системи “LECOS”, кваліметричні моделі, комплексний моніторинг.

Змістову характеристику основних понять дослідження доповнено теоретичним аналізом проблеми якості освіти та оцінювання компетенцій майбутніх учителів. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури сформовані відповідні групи визначень дефініції “якість освіти” згідно з особистісно орієнтованим, розвивальним, соціальним, нормативним, комплексним підходами; конкретизовані якісні показники знань студентів та рівні їх оцінювання. Основними якісними показниками знань майбутніх учителів є: змістово-предметні (повнота, узагальненість, системність), змістово-діяльнісні (міцність, мобільність, продуктивність), змістово-особистісні (стійкість, змістовність, глибина). Установлено, що аспект оцінювання компетенцій студентів нерозривно пов’язаний з іншими аспектами, які визначають наступним чином: динамічний, ієрархічний, ціннісний (аксіологічний). До основних підходів оцінювання компетенцій майбутніх учителів у дослідженнях якості освіти відносять: системний, структурно-функціональний, функціонально-діяльнісний.

Моніторинг якості підготовки майбутніх учителів математики розглядається нами як система заходів зі збирання, зберігання, опрацювання, аналізу інформації та прийняття рішення про якість підготовки студентів, що дозволяє з’ясувати стан підготовки майбутніх учителів математики в будь-який момент навчального процесу та забезпечує прогнозування його подальшого розвитку.

У науковій літературі виокремлюють різноманітні ознаки класифікації видів моніторингу. У межах нашого дослідження моніторинг якості підготовки майбутніх учителів математики включає педагогічний моніторинг, моніторинг з інформаційною підтримкою, динамічний моніторинг; за етапами проведення моніторинга − вхідний, поточний, підсумковий та моніторинг залишкових знань.

У дослідженні моніторинг якості підготовки майбутніх учителів математики виконує інформаційну, кваліметричну, діагностичну, аналітичну, моделюючу, прогностичну, виховну, мотиваційну, управлінську функції. Комплекс цих функцій надає можливість моніторингу бути системним, комплексним, цілісним інструментом дослідження та оцінювання якості підготовки майбутніх учителів математики.

У розділі уточнено основні етапи проведення моніторингових досліджень в освіті: цілепокладання та планування дослідження, розробка інструментарію, проведення дослідження, збирання й оброблення результатів, аналіз та інтерпретація результатів дослідження. Визначено також принципи моніторингу якості підготовки майбутніх учителів математики – узгодженість, об’єктивність, комплексність, систематичність, своєчасність, перспективність, рефлексивність, гуманістична спрямованість, оперативність, відкритість.

На основі узагальнення наукового та практичного досвіду науковців, педагогів (М. Барна, В. Кальней, Т. Лукіна, О. Ляшенко, Л. Паращенко, В. Рєпкін, З. Рябова, В. Сергієнко, С. Шишов, В. Ясінський та ін.) щодо запровадження моніторингу в освіті зроблено висновок, що для розв’язання проблеми ефективного формування та здійснення моніторингу якості підготовки майбутніх учителів необхідна організація цього процесу на підставі розробленої моделі моніторингу, визначених принципів та організаційно-педагогічних умов упровадження моніторингу в навчальний процес.

У другому розділі – “Організаційно-педагогічні умови здійснення моніторингу в підготовці майбутніх учителів математики” − визначено й обґрунтовано критерії якості підготовки майбутніх учителів, науково обґрунтовано розроблену модель моніторингу якості підготовки майбутніх учителів; визначено й теоретично обґрунтовано організаційно-педагогічні умови впровадження моніторингу в процес професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів математики.

Процес організації моніторингу якості підготовки майбутніх учителів математики ми технологізували таким чином: формулювання мети дослідження, визначення критеріїв якості підготовки майбутніх учителів, розробка моделі моніторингу, визначення організаційно-педагогічних умов здійснення моніторингу в навчальному процесі, проведення дослідження, фіксація одержаних даних для збереження та подальшого використання, аналіз та інтерпретація результатів дослідження.

У дослідженні для здійснення моніторингу виділено критерії якості підготовки майбутніх учителів, які представлені наступними компонентами: професійні знання (когнітивна компонента), професійно-педагогічні уміння (операціональна компонента), професійно-особистісні якості (аксіологічна компонента). Когнітивна та операціональна компоненти якості підготовки майбутніх учителів характеризуються повнотою, системністю, міцністю та продуктивністю знань; в аксіологічну компоненту включено такі критерії: сформованість навчальної мотивації, організаторських та комунікативних здібностей, здатність до саморозвитку.